Динаміка доходів та видатків місцевих бюджетів України, пов’язаних з функціонуванням об’єктів права муніципальної власності у 2003–2009р.Р.

Роки	Доходи, тис. грн	Видатки, тис. Грн	Їхня частка у загальному обсязі видатків місцевих бюджетів України
			доходів, %	видатків, %
2003	5 255 041,50	19 135 451,1	23,3	60,9
2004	6 701 818,70	23 488 744,9	17,4	60,5
2005	8 086 422,80	33 579 097,7	15,7	64,5
2006	10 406 811,80	46 551 012,30	13,7	66,4
2007	15 004 266,60	56 126 606,0	11,5	58,2
2008	19436926,0	76614799,0	9,8	54,9
2009	18905540,0	80493755,0	14,2	59,7

Джерело: Складено за даними: [34]

Видатки місцевих бюджетів України, пов’язані з функціонуванням об’єктів муніципальної власності, перевищують доходи від об’єктів права муніципальної власності у співвідношенні до загального обсягу доходів та видатків місцевих бюджетів відповідно в середньому у 4 рази (див. табл. 4.2).

Такий стан муніципального сектора обумовлений великими боргами населення і бюджету, збитковістю частини муніципальних підприємств, чисельністю напрямів бюджетного цільового фінансування (дотації на покриття збитків, субсидії малозабезпеченим громадянам та відшкодування пільг окремим категоріям громадян, субвенції, фінансування капітальних вкладень тощо). Однією з особливостей підприємств муніципальної власності є те, що, з одного боку, населення громади практично не може відмовитися від користування послугами, що надають ці підприємства, а з іншого – може ухилятися від оплати цих послуг, на відміну від придбання товарів (робіт, послуг) підприємств приватного сектора економіки.

Узагальнюючи результати дослідження проблеми, поставленої в цьому підрозділі, слід зазначити наступне:

1. Загальний вигляд нормативно-правової основи муніципальної власності в Україні становить єдину достатньо логічну систему, що базується на європейських нормах права (Європейська Хартія місцевого самоврядування, Рекомендація 132 (2003) „Про комунальну власність у світлі принципів Європейської хартії місцевого самоврядування”), має своє закріплення в національному законодавстві (Конституція, Закон „Про місцеве самоврядування”, Цивільний, Господарський, Земельний, Бюджетний кодекси) і логічно завершується на рівні адміністративно-територіальних утворень (нормативні акти органів місцевого самоврядування).

2. Найбільш вагомими і базовими чинниками збиткової діяльності муніципального сектора економіки є: особливості формування муніципальної власності; концентрація більшої частини (близько 85 %) активів територіальних громад, муніципальних підприємств у низькорентабельних або відверто збиткових сферах діяльності; соціальна спрямованість муніципальної форми власності, пов’язана із забезпеченням потреб територіальної громади у послугах, роботах, товарах; зловживання та корупція в органах місцевого самоврядування; високий рівень неплатежів; низький рівень кваліфікації і виконавчої дисципліни управлінського та іншого персоналу підприємств муніципальної форми власності.

3. Невикористання наявних можливостей значною мірою є наслідком недостатнього контролю з боку громадськості за роботою органів місцевого самоврядування та низької активності місцевих громадських організацій, відсутності дієвих механізмів такого контролю тощо. Відповідні механізми слід було б передбачити у статутах територіальних громад, можливість прийняття яких передбачена Законом України „Про місцеве самоврядування в Україні”. Однак, цим же Законом встановлено необов’язковість його прийняття і, крім того, самі ради затверджують цей статут. Як наслідок, зазначені статути майже ніде не прийняті, а в решті випадків мають символічний і декларативний характер.