2. Бальзак і Україна.

В основному останні роки Бальзака пройшли на нашій землі. В цілому він провів на ній більше двох років. Для свого нового будинку він навіть замовив літографії з видами Києва, що прикрашали парадні сходи.

Під час другого перебування у Верхівні здоров’я Бальзака погіршувалося з кожним місяцем. У листах на батьківщину він звинувачував у хворобах „суворий український клімат”, насправді ж наступає розплата за непомірну працю, за постійне перенапруження, які виснажили могутній організм. Бальзак домагається від Ганської згоди на одруження, але вона продовжує вагатися. Врешті-решт, як пише А.Моруа, „жалість, кохання і слава взяли гору, і вона дала згоду на шлюб”. Вінчання відбулося 14 березня 1850 р. у бердичівському костьолі Св. Варвари. Наприкінці квітня того ж року виїхали до Парижа, куди Бальзак прибув у тяжкому стані, що довелося терміново скликати консиліум лікарів. Однак медицина вже не могла допомогти, і 18 серпня 1850 р. творця „Людської комедії” не стало.

В Україні знайомство з творчістю Бальзака розпочалося ще за його життя завдяки російським перекладам, які з'являються в 30-х роках ХІХ ст. з нею був обізнаний Шевченко, про що свідчать згадки про бальзаківські твори в його повістях. Переклади творів Бальзака українською мовою починають з'являтися з останньої третини ХІХ ст.

3. Соціально-реалістичний роман – основа творчої програми митця.

Соціальний (або соціально-побутовий) роман – основний різновид реалістичного роману, для якого характерна ідеологізація приватного життя, побуту персонажів. Утвердився у ХІХ ст.

Письменники-реалісти (передусім французькі: Ф.Стендаль, О. де Бальзак та англійські Ч.Діккенс, В.Теккерей) розширюють сюжетні межі й до особистісного, приватного аспекту зображення долучають сцени та епізоди, які охоплюють життя всього суспільства та епохи. Соціальний роман часто відтворює конфлікт між людиною та суспільством і в такий спосіб намагається розв’язати його або констатує неможливість усунення конфлікту.

4. “Людська комедія” — грандіозна енциклопедія життя Франції і половини xiXст.

Вважаючи себе літописцем своєї епохи, „істориком суспільства”, Бальзак вже в середині 30-х років починає думати про циклізацію своїх творів, об'єднання їх в одне ціле і робить перші кроки в цьому напрямі. У листі до Ганської від 26 жовтня 1834 р. він виклав план нового видання, який, власне, є першим начерком структури „Людської комедії”. У ньому йдеться про те, що нове видання буде складатися з трьох частин, зведених „у вигляді ярусів, що височітимуть один над одним”. На початку 40-х років це ціле отримує остаточну назву „Людська комедія”. У 1842 р. Бальзак написав передмову до „Людської комедії” і опублікував її проспект, який у загальних рисах збігається зі схемою, описаною в листі до Ганської. Важко сказати, яким був би обсяг „Людської комедії”, якби письменникові повністю вдалося здійснити задум, бо він весь час змінювався. За каталогом „Людської комедії”, складеним у 1844 р., вона мала включати сто сорок чотири твори, з яких він встиг написати 96.

Структура „Людської комедії”

Назви роздiлiв	Коментар Бальзака з «Передмови до Людської комедії».
„Етюди про звичаї”:
„Сцени приватного життя”	„Зображуютъ дитинство, юнiсть, їх помилки...”
„Сцени провiнцiйного життя”	„...Зрiлий вік, пристрастi, розрахунки i честолюбство”
„Сцени паризького життя”	„Подано картину cмaкiв, пороків i вcix нестримних
	проявів життя…”
„Сцени політичного життя”.	„...Показати життя зовсім особливим, життя, яке проходить
	поза загальними рамками”
„Сцени військового життя”.	„...Показати суспільство у cтaнi найвищої напруги, яке
	виходить зi свого звичайного стану”
„Сцени сільського життя”.	У цьому роздiлi зустрічаються найчистiшi характери i
	здiйснення великих начал порядку, політики й моральностi”.
„Філософські етюди"	„...Де знаходить свій вираз соціальний рушій усix подiй,
	де відображено руйнівні бурі думки”
„Аналітичні етюди"	„...Про якi я нічого не скажу, оскільки з них надрукований
	лише один: „Фiзiологiя шлюбу”. Найближчим часом я напишу
„Патологію соціального	життя”,потім „Анатомію педагогічної корпорації”