- •Публічне адміністрування
- •Тема 1. Основні теорії управління суспільством
- •Основні підходи в розвитку теорії та практики управління
- •Теорія бюрократії управління суспільством
- •Теорії класичної школи
- •Тема 2. Громадянське суспільство як суб'єкт формування цілей публічного адміністрування
- •Сутнісні характеристики громадянського суспільства.
- •Громадянське суспільство як сфера формування єдиного комплексу цінностей та відносин.
- •Автономність і органічна єдність громадянського суспільства та держави.
- •Тема 3. Публічне адміністрування та влада
- •1. Феномен влади
- •2. Публічна влада та публічне адміністрування
- •3. Держава як суб'єкт політичної влади
- •4. Економічна влада. Взаємозв'язок політичної та економічної влади. Лобізм
- •Тема 4. Публічне адміністрування та муніципальна публічна влада
- •1. Поняття муніципальної публічної влади і місцевого самоврядування
- •2. Місцеве самоврядування - демократична основа управління в державі
- •3. Система, органи та посадові особи місцевого самоврядування
- •Тема 5. Закони та принципи публічного адміністрування
- •1. Управління суспільством — головне призначення публічного адміністрування
- •2. Закони соціального управління
- •3. Загальносистемні принципи публічного адміністрування
- •Тема 6. Публічне адміністрування як процес вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень
- •1. Управлінське рішення як наукова категорія
- •2. Послідовність етапів прийняття управлінських рішень
- •3. Динаміка виконання рішень
- •Тема 7. Цінності та дерево цілей публічного адміністрування
- •Цінності та цілі суспільства і держави.
- •2. Формування «дерева цілей» публічного адміністрування
- •Тема 8. Механізми, органи, методи та стилі публічного адміністрування
- •Структура механізму та органів публічного адміністрування.
- •2. Принципи організації діяльності органів публічного адміністрування
- •Тема 9. Бюрократія в системі публічного адміністрування
- •1. Бюрократія як наукова категорія
- •2. Публічна служба
- •3. Антикорупційна діяльність у сфері публічного адміністрування
- •4. Результативність та ефективність публічного адміністрування
- •Тема 10. Публічне адміністрування в соціальній та економічній сферах
- •1. Основні засади публічного адміністрування в соціальній сфері
- •2. Публічне адміністрування та економіка
- •3. Найважливіші функції публічного адміністрування у сфері економіки
- •Тема 11. Корпоративна влада та публічне адміністрування в добровільних об'єднаннях
- •1. Поняття та види добровільних об'єднань
- •2. Управління в громадських об'єднаннях
- •Тема 12. Відповідальність у публічному адмініструванні
4. Економічна влада. Взаємозв'язок політичної та економічної влади. Лобізм
Економічна влада - це об'єктивно обумовлені матеріальними потребами життя суспільства відносини, в яких власник засобів виробництва підкоряє своїм інтересам інтереси інших учасників виробництва, керуючись саме правом власника.
Політика і економіка досить тісно переплітаються між собою і суттєво впливають одна на одну. І політична, і економічна влада України мають свої складові елементи і свої структурні підрозділи.
Ведучим інститутом політичної системи і влади, відповідно, є держава — джерело права і законів, яка організує життя суспільства і діяльність самої держави. Держава - виразник інтересів і волі економічно домінуючого класу, оберігає його домінуюче положення в суспільстві, охороняє умови використання всіх ресурсів: людських, матеріальних, природних в інтересах розвитку суспільства і т.п. Також в політичній владі важливе місце посідають політичні партії, масові суспільні організації і рухи.
На верхівці як політичної, так і економічної влади стоїть президент держави. До економічної влади можна відносити всі ті ланки влади, які так чи інакше впливають на роботу і визначають основні напрямки руху галузей народного господарства (парламент, міністерства тощо). Однак не тільки економічна влада зумовлює економічну політику держави, тут мають причетність і політичні влади, які так чи інакше зумовлюють форму правління, форму власності виробництва, землі тощо. Тому ці гілки влад сильно переплітаються, коли питання торкається саме економіки держави, її розвитку і вдосконалення.
Економіка держави — це сукупність суспільно-виробничих відносин. Керування нею відбувається системою державних органів, які в сукупності утворюють механізм держави. Якщо в тій, чи іншій державі політична влада належить конкретній партії, то весь економічний розвиток держави може бути зумовлений ідеологічним уподобанням даної політичної сили. Якщо ж це демократичне суспільство, в якому немає домінування однієї політичної сили, економічний розвиток визначається планами і законами, які розробляє парламент.
Політична влада у більшості випадків опосередковано впливає на економічний стан у державі, однак вона безпосередньо впливає на дії економічної влади держави, яка в свою чергу, безпосередньо втручається в економічне життя держави. Тільки демократичні підходи сприятимуть ефективному розвитку економічного життя суспільства.
Лобізм (англ. lobbyism) — скоординована практика відстоювання інтересів чи чинення тиску на законодавців і чиновників неурядовими організаціями, фінансово-промисловими групами чи етнічними спільнотами на користь того або іншого рішення.
Лобізм також передбачає діяльність зацікавлених осіб, яка сприяє ухваленню органами влади тих або інших рішень, з використанням формальних і неформальних відносин в органах влади. Передусім йдеться про захист інтересів не якоїсь окремої компанії, а цілої галузі. Іноді лобізм асоціюється з корупцією і нелегальними методами впливу на прийняття рішень урядовими структурами, хоча він не обов'язково передбачає підкуп державних працівників.
Представники зацікавлених груп називаються лобістами, а їх групи - лобі. Легалізація цієї діяльності дозволяє зробити прозорими взаємини влади і бізнесу, щоб виборці могли бачити, чиї інтереси відстоює той або інший політик.
