- •Публічне адміністрування
- •Тема 1. Основні теорії управління суспільством
- •Основні підходи в розвитку теорії та практики управління
- •Теорія бюрократії управління суспільством
- •Теорії класичної школи
- •Тема 2. Громадянське суспільство як суб'єкт формування цілей публічного адміністрування
- •Сутнісні характеристики громадянського суспільства.
- •Громадянське суспільство як сфера формування єдиного комплексу цінностей та відносин.
- •Автономність і органічна єдність громадянського суспільства та держави.
- •Тема 3. Публічне адміністрування та влада
- •1. Феномен влади
- •2. Публічна влада та публічне адміністрування
- •3. Держава як суб'єкт політичної влади
- •4. Економічна влада. Взаємозв'язок політичної та економічної влади. Лобізм
- •Тема 4. Публічне адміністрування та муніципальна публічна влада
- •1. Поняття муніципальної публічної влади і місцевого самоврядування
- •2. Місцеве самоврядування - демократична основа управління в державі
- •3. Система, органи та посадові особи місцевого самоврядування
- •Тема 5. Закони та принципи публічного адміністрування
- •1. Управління суспільством — головне призначення публічного адміністрування
- •2. Закони соціального управління
- •3. Загальносистемні принципи публічного адміністрування
- •Тема 6. Публічне адміністрування як процес вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень
- •1. Управлінське рішення як наукова категорія
- •2. Послідовність етапів прийняття управлінських рішень
- •3. Динаміка виконання рішень
- •Тема 7. Цінності та дерево цілей публічного адміністрування
- •Цінності та цілі суспільства і держави.
- •2. Формування «дерева цілей» публічного адміністрування
- •Тема 8. Механізми, органи, методи та стилі публічного адміністрування
- •Структура механізму та органів публічного адміністрування.
- •2. Принципи організації діяльності органів публічного адміністрування
- •Тема 9. Бюрократія в системі публічного адміністрування
- •1. Бюрократія як наукова категорія
- •2. Публічна служба
- •3. Антикорупційна діяльність у сфері публічного адміністрування
- •4. Результативність та ефективність публічного адміністрування
- •Тема 10. Публічне адміністрування в соціальній та економічній сферах
- •1. Основні засади публічного адміністрування в соціальній сфері
- •2. Публічне адміністрування та економіка
- •3. Найважливіші функції публічного адміністрування у сфері економіки
- •Тема 11. Корпоративна влада та публічне адміністрування в добровільних об'єднаннях
- •1. Поняття та види добровільних об'єднань
- •2. Управління в громадських об'єднаннях
- •Тема 12. Відповідальність у публічному адмініструванні
Автономність і органічна єдність громадянського суспільства та держави.
Правова держава і громадянське суспільство діалектично пов'язані. Правова держава є інструментом життєзабезпечення громадянського суспільства, похідною від громадянського суспільства, але без неї немає юридично зафіксованих прав. Своєю чергою, без таких прав не може бути громадянина, тобто не може існувати і саме громадянське суспільство, де права людини не тільки гарантуються державою, але й обмежують повноваження держави.
З іншого боку, без такого суспільства, без правових обмежень держави наявністю невідчужуваних прав і свобод людини не може бути і мови про існування правової держави, хоч би скільки законів не приймалось у ній. Отже,
громадянське суспільство — це соціальний результат функціонування правової держави;
правова держава — це сукупність політико-правових ознак у громадянського суспільства та інструмент його життєзабезпечення.
Сенс існування як правової держави, так і громадянського суспільства полягає у забезпеченні:
правової захищеності всіх соціальних верств суспільства;
переваги консолідуючих засад у суспільному житті;
його політичної упорядкованості;
розв'язання всіх конфліктів у межах і на підставі закону,
загального захисту суспільства як цілісного організму від негативних впливів, таких, наприклад, як чиновницько-бюрократичне свавілля.
Тема 3. Публічне адміністрування та влада
Феномен влади
Публічна влада та публічне адміністрування
Держава як суб'єкт політичної влади
Економічна влада. Взаємозв'язок політичної та економічної влади. Лобізм
1. Феномен влади
У широкому розумінні влада - це здатність однієї волі підпорядковувати собі іншу.
Суспільна влада виникає разом із людським суспільством, забезпечуючи йому життєздатність.
Влада в суспільстві є усвідомленою необхідністю. Суспільство повинно бути певним чином організованим, упорядкованим на основі певного елемента, здатного забезпечити його життєздатність.
Універсальним механізмом організації суспільного життя є влада. Під владним впливом суспільні відносини набувають контрольованого характеру, розвиваються за певними схемами, а не стихійно.
Влада є соціальним явищем, прояви якого присутні в будь-яких стійких формах об'єднання людей (сім'я, виробництво, церква, армія, держава).
Змістом будь-якої влади є сукупність вольових відносин суб'єкта і об'єкта, які полягають у взаємній залежності між людьми.
З одного боку, це виявляється у нав'язуванні своєї волі,
а з іншого — у підпорядкуванні цій волі.
Влада передбачає можливість суб'єкта приймати авторитетні, обов'язкові для виконання рішення, вагомі для об'єкта влади, і здатність забезпечувати виконання цих рішень.
Влада може бути заснована:
- на переконанні,
- на примусі,
- на усвідомленні необхідності,
- на авторитеті.
Для того, щоб влада була дієвою, суб'єкт влади повинен її прагнути (воля до влади) і брати на себе відповідальність за владні ініціативи, володіти сукупністю владних якостей (компетентність): розуміння специфіки владного впливу, вміння використовувати владні ресурси, авторитет.
Отже, влада — це універсальний механізм організації суспільного життя на основі вольових двосторонніх відносин, сутність якого виявляється у здатності однієї волі підпорядковувати собі іншу.