Тема 2. Громадянське суспільство як суб'єкт формування цілей публічного адміністрування

1. Сутнісні характеристики громадянського суспільства.

2. Громадянське суспільство як сфера формування єдиного комплексу цінностей та відносин.

3. Автономність і органічна єдність громадян­ського суспільства та держави.

1. Сутнісні характеристики громадянського суспільства.

Явище «громадянське суспільство» існує ще з античних часів. Кожна епоха наповнювала його специфічним змістом. Сьогодні поняття «громадянське суспільство» визначають через функціональні риси та місце в системі інших суспільних явищ.

«Громадянське суспільство» узагальнено - це суспільний простір, що лежить поза владними, бізнесовими та сімейними взаємо­зв'язками та діями, в якому індивіди об'єднуються на добровільних засадах для просування спільних інтересів.

Громадянському суспільству притаманні самоорганізація та самоврядування індивідів і добровільно сформованих ними спільнот - об’єднань, асоціацій, організацій тощо.

Сучасне громадянське суспільство в Україні структурно мож­на представити такими сегментами (соціальними інститутами, група­ми):

• громадські організації та об'єднання громадян;

• політичні партії поза здійсненням ними владних функцій;

• благодійні організації;

• громадські та незалежні ЗМІ;

• самоврядні територіальні громади;

• сусідські товариства (органи самоорганізації населення);

• трудові та навчальні колективи;

• професійні, творчі, наукові та інші подібні спілки;

• об'єднання роботодавців;

• релігійні об'єднання.

Основним суб'єктом громадянського суспільства є громадя­нин, тобто соціально активна особистість, яка діє (пропонує та впрова­джує соціально корисні ініціативи) поза межами будь-яких об'єднань.

Громадянин виступає також і об'єктом діяльності грома­дянського суспільства, оскільки сенс існування громадянського суспі­льства полягає у створенні умов для якомога повнішої самореалізації громадян.

2. Громадянське суспільство як сфера формування єдиного комплексу цінностей та відносин.

Громадянське суспільство являє собою історичну фазу розвит­ку системи соціальних відносин, її особливий тип, специфічний різно­вид взаємодії між соціальними суб'єктами. Конкретний предмет соціа­льних відносин — це умови життя та розвитку, задоволення потреб та інтересів, реалізація здібностей людини.

Незалежно від ситуації в тій чи іншій країні, можна сформу­лювати загальні ідеї та принципи (цінності) громадянського суспі­льства, до яких належать:

• беззаперечне визнання та захист прав людини і громадянина;

• економічна свобода, різноманіття форм власності, ринкові відносини;

• рівність усіх перед законом, надійна правова захищеність осо­би, свобода слова та друку, незалежність засобів масової ін­формації, невтручання держави в особисте життя громадян, їхні взаємні обов'язки;

• правова держава, заснована на принципах легітимності та де­мократичного характеру влади, поділу та взаємодії різних гі­лок влади, політичного та ідеологічного плюралізму, наявнос­ті легальної опозиції, політичного партнерства;

• соціальна держава, що забезпечує умови для достатнього рів­ня життя, соціального партнерства.

Специфіку, історичні та змістовні межі громадянського суспі­льства в умовах конкретної країни зумовлює правова держава. Досяг­нення, потреби і проблеми громадянського суспільства зумовлюються реальною практикою правової держави.