4. Результативність та ефективність публічного адміністрування

Суспільству необхідні повні та достовірні знання того, яку ко­ристь дають витрати на управління.

Відповідно до найбільш поширеного трактування поняття ефективності, ефективність управління — це результат, зіставлений із затратами на його досягнення.

Критерії ефективності становлять собою ознаки, прояви пуб­лічного адміністрування, аналізуючи які можна визначити рівень і якість управління, його відповідність потребам та інтересам суспільст­ва.

Розрізняють три основних поняття ефективності публічного адміністрування:

• загальну соціальну ефективність публічного адміністру­вання;

• ефективність організації і функціонування суб'єктів пуб­лічного управління;

• ефективність діяльності управлінських органів і посадо­вих осіб.

До критеріїв загальної соціальної ефективності публічного адміністрування можна віднести:

• рівень продуктивності праці, співвіднесений зі світовими параметрами за її відповідними видами;

• темпи і масштаби приросту національного багатства;

• рівень життя населення порівняно зі стандартами розви­нутих країн;

• упорядкованість, безпеку і надійність суспільних відно­син.

До критеріїв ефективності організації і функціонування суб'єктів публічного управління можна віднести:

• цілеорієнтованість організації та функціонування системи публічного управління;

• витрати часу на вирішення управлінських питань і здійс­нення управлінських операцій;

• стиль функціонування системи публічного управління;

• складність організації суб'єкта публічного управління;

• загальні (сукупні) витрати на утримання і забезпечення функціонування системи публічного адміністрування (економічні, соціальні, технічні, кадрові та ін.).

До критеріїв ефективності діяльності управлінських органів і посадових осіб можна віднести:

• ступінь відповідності напрямів, змісту і результатів управлінської діяльності органів і посадових осіб тим її параметрам, які відображені у правовому статусі органу й окремої посади;

• законність рішень і дій органів публічної влади та їх поса­дових осіб;

• реальність управлінських впливів;

• спрямованість управлінських рішень та дій на підвищення добробуту людей.

Тема 10. Публічне адміністрування в соціальній та економічній сферах

1. Основні засади публічного адміністрування в соціальній сфері.

2. Публічне адміністрування та економіка.

3. Найважливіші функції публічного адміністрування у сфері економіки.

1. Основні засади публічного адміністрування в соціальній сфері

Соціальна сфера життя суспільства включає труд, охорону здоров'я, освіту, науку, культуру та інші соціальні відносини. Сучас­ному суспільству притаманні такі характеристики держави й економі­чних відносин щодо соціальної сфери, як «соціальна ринкова економі­ка» та «соціальна правова держава».

Внаслідок розвитку цивілізації, держава поступово перетво­рюється на позитивну економічну силу, виразника інтересів усіх верств суспільства, стає гарантом суспільної злагоди.

Завдяки тому, що держава є виразником інтересів усього сус­пільства, вона має гарантувати можливість споживання індивідом пев­них благ, захистити ринок і суспільство від негативного впливу ринко­вого середовища. Соціальна злагода і соціальні гарантії виступають як необхідні умови всіх соціально-економічних перетворень і стабільнос­ті суспільства. Тому насправді демократичною може бути лише соціа­льна держава.

Соціальна держава - це держава, яка виявляє постійну турботу про своїх громадян, в якій людина виступає основною соціальною цін­ністю. Соціальна держава — це держава, яка прагне забезпечити кож­ному громадянинові гідні умови існування, соціальний захист, можли­вість брати участь в управлінні виробництвом, а в ідеалі — прийнятні для всіх життєві умови, рівні шанси та можливості для самореалізації.