Тема 9. Бюрократія в системі публічного адміністрування

1. Бюрократія як наукова категорія.

2. Публічна служба.

3. Антикорупційна діяльність у сфері публічного адміністрування.

4. Результативність та ефективність публічного адміністрування.

1. Бюрократія як наукова категорія

Термін «бюрократія» походить від bureau (франц.) - бюро, канцеля­рія, тобто зазначення місця роботи чиновників і грецького слова krátos кратос - правило, панування, влада.

Бюрократія - організація професійних державних службов­ців, яка спрямована на кваліфіковане, ефективне виконання держав­ної політики.

Діяльність бюрократії характеризують:

• формалізовані пра­вила роботи;

• чітка функціональна спеціалізація;

• пріоритет влади уста­нови, а не особи;

• ведення офіційного діловодства;

• компетенція на ос­нові знань;

• високий ступінь поділу праці.

Раціональна бюрократична організація характеризується:

1. ефективністю, яка досягається завдяки чіткому розподілу обов'язків між членами організації;

2. суворою ієрархічністю влади, що дозволяє вищим посадо­вим особам здійснювати контроль за виконанням завдань підлеглими;

3. формально встановленою і чітко фіксованою системою пра­вил, які забезпечують одноманітність управлінської діяльності і засто­сування загальних інструкцій до окремих випадків в найкоротший термін;

4. безособовістю адміністративної діяльності і емоційною нейтральністю стосунків, що виникають між функціонерами організа­ції, де кожен має виступати не як індивід, а як носій соціальної влади, уособлення певної посади.

Характерні риси бюрократії: привілейованість, владність, конформізм, авторитарність, деперсоналізація, ієрархічність та ін.

Бюрократизм - спосіб прояву негативних якостей бюрократії як особливої чиновницько-адміністративної верстви держави.

Бюрократизм розглядається як:

1. протиріччя, що виникають при реалізації функцій управлін­ня;

2. система управління, якій властива відірваність від народу і яка здійснюється кастою урядовців, що захищає їхні інтереси;

3. обстоювання інтересів пануючої верхівки.

У широкому розумінні термін "бюрократизм" вживається для позначення сукупності негативних явищ у діяльності апаратів органів державної влади та управління: неуважного ставлення до інтересів і потреб простих людей; канцелярських методів роботи, тяганини, формалізму, кар'єризму, прагнення привілеїв та ін.

2. Публічна служба

Основою якісного публічного адміністрування є професійна та політично нейтральна державна служба, а також служба в органах місцевого самоврядування (муніципальна служба), які об'єднують під загальною назвою «публічна служба».

Люди (персонал) - це основний ресурс і цінність будь-якої ор­ганізації. Важливою ознакою публічної служби є її стабільність.

Державна служба в Україні — це професійна діяльність осіб, які обіймають посади в державних органах та їхньому апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заро­бітну плату за рахунок державних коштів.

Служба в органах місцевого самоврядування — це професійна, на постійній основі діяльність громадян України, які обіймають посади в органах місцевого самоврядування, що спрямована на реалізацію територіальною громадою свого права на місцеве самоврядування та окремих повноважень органів виконавчої влади, наданих законом.

Особи, що проходять державну службу, є державними служ­бовцями і мають відповідні службові повноваження та обіймають певні посади.

Посада - це визначена структурою і штатним розписом пер­винна структурна одиниця державного органу та його апарату, на яку покладено встановлене нормативними актами коло службових повно­важень, яких законами або іншими нормативними актами, покладено здійс­нення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функ­цій.

Посадовими особами, відповідно до Закону України «Про державну службу», вважають керівників та заступників керівників державних органів та їхнього апарату, інших державних службовців, на яких законами або іншими нормативними актами покладено здійснення організаційно-розпорядчих та консультативно-дорадчих функцій.

До основних принципів державної служби Закон відносить:

• служіння народу України;

• демократизм і законність;

• гуманізм і соціальну справедливість;

• пріоритет прав людини й громадянина;

• професіоналізм, компетентність, ініціативність, чесність, від­даність справі;

- персональну відповідальність за виконання службових обов'язків і дисципліну;

- додержання прав і законних інтересів органів місцевого та регіонального самоврядування;

- додержання прав підприємств, установ та організацій, об'єднань громадян.