- •Публічне адміністрування
- •Тема 1. Основні теорії управління суспільством
- •Основні підходи в розвитку теорії та практики управління
- •Теорія бюрократії управління суспільством
- •Теорії класичної школи
- •Тема 2. Громадянське суспільство як суб'єкт формування цілей публічного адміністрування
- •Сутнісні характеристики громадянського суспільства.
- •Громадянське суспільство як сфера формування єдиного комплексу цінностей та відносин.
- •Автономність і органічна єдність громадянського суспільства та держави.
- •Тема 3. Публічне адміністрування та влада
- •1. Феномен влади
- •2. Публічна влада та публічне адміністрування
- •3. Держава як суб'єкт політичної влади
- •4. Економічна влада. Взаємозв'язок політичної та економічної влади. Лобізм
- •Тема 4. Публічне адміністрування та муніципальна публічна влада
- •1. Поняття муніципальної публічної влади і місцевого самоврядування
- •2. Місцеве самоврядування - демократична основа управління в державі
- •3. Система, органи та посадові особи місцевого самоврядування
- •Тема 5. Закони та принципи публічного адміністрування
- •1. Управління суспільством — головне призначення публічного адміністрування
- •2. Закони соціального управління
- •3. Загальносистемні принципи публічного адміністрування
- •Тема 6. Публічне адміністрування як процес вироблення, прийняття та виконання управлінських рішень
- •1. Управлінське рішення як наукова категорія
- •2. Послідовність етапів прийняття управлінських рішень
- •3. Динаміка виконання рішень
- •Тема 7. Цінності та дерево цілей публічного адміністрування
- •Цінності та цілі суспільства і держави.
- •2. Формування «дерева цілей» публічного адміністрування
- •Тема 8. Механізми, органи, методи та стилі публічного адміністрування
- •Структура механізму та органів публічного адміністрування.
- •2. Принципи організації діяльності органів публічного адміністрування
- •Тема 9. Бюрократія в системі публічного адміністрування
- •1. Бюрократія як наукова категорія
- •2. Публічна служба
- •3. Антикорупційна діяльність у сфері публічного адміністрування
- •4. Результативність та ефективність публічного адміністрування
- •Тема 10. Публічне адміністрування в соціальній та економічній сферах
- •1. Основні засади публічного адміністрування в соціальній сфері
- •2. Публічне адміністрування та економіка
- •3. Найважливіші функції публічного адміністрування у сфері економіки
- •Тема 11. Корпоративна влада та публічне адміністрування в добровільних об'єднаннях
- •1. Поняття та види добровільних об'єднань
- •2. Управління в громадських об'єднаннях
- •Тема 12. Відповідальність у публічному адмініструванні
Тема 8. Механізми, органи, методи та стилі публічного адміністрування
Структура механізму та органів публічного адміністрування.
Принципи організації діяльності органів публічного адміністрування.
Структура механізму та органів публічного адміністрування.
Основним механізмом реалізації завдань виконавчої влади є апарат державного управління (або адміністративний апарат).
Апарат державного управління - сукупність органів виконавчої влади, організованих у систему для реалізації цілей виконавчої влади, відповідно до конституційного принципу поділу державної влади.
На цій основі він здійснює:
управління об'єктами державної форми власності;
керівництво господарською діяльністю державних підприємств і організацій;
реалізацію економічної та соціальної політики держави;
вирішення й узгодження значної кількості питань політико-адміністративного, соціально-культурного життя;
державне регулювання всіх галузей економіки;
надання громадянам управлінських послуг.
Отже, апарат державного управління — ключова компонента у виконанні функцій і завдань держави.
Орган державного управління - складова державно-управлінського апарату, яка утворюється в порядку, встановленому законом, наділена державно-владними повноваженнями, певною організаційною структурою, територіальним масштабом дії, необхідними для здійснення функцій державної влади в організаційно-правових формах.
2. Принципи організації діяльності органів публічного адміністрування
Органи виконавчої влади — самостійний вид органів державної влади, які, відповідно до конституційного принципу поділу державної влади, покликані здійснювати функції, покладені на виконавчу гілку влади, надавати громадянам державні послуги, та наділені для цього відповідною компетенцією.
Конституція України встановила три організаційно-правові рівні органів виконавчої влади:
1) вищий;
2) центральний;
3) місцевий.
Відповідно визначені й види органів виконавчої влади:
вищий орган у системі органів виконавчої влади;
центральні органи виконавчої влади;
місцеві органи виконавчої влади.
Згідно зі ст. 113 Основного Закону, Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади. До цієї системи, крім Уряду, входять міністерства, державні комітети і центральні органи виконавчої влади зі спеціальним статусом. Відповідно до ст. 118 Конституції, виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.
До органів виконавчої влади відносять і Раду міністрів Автономної Республіки Крим, яка, згідно зі ст. 35 Конституції Автономної Республіки Крим, також виконує державні виконавчі функції і повноваження, делеговані законами України відповідно до Конституції України.
Державні органи виконавчої влади не утворюються на рівні адміністративно-територіального поділу — місті, селищі, селі. Управління на цих територіях здійснюють органи місцевого самоврядування.
Компетенція органу є визначення певного обсягу повноважень, закріпленого за кожним органом виконавчої влади відповідно до покладених на нього завдань і функцій.
Відповідальність (політична) Кабінету Міністрів України конституційно встановлений обов'язок уряду скласти свої повноваження за встановлених Основним Законом умов. Чим вищий ієрархічний рівень суб'єкта управління, тим вищим є його ступінь відповідальності.
Відповідальність (крім політичної) органів виконавчої влади — певний стан (режим) організаційних відносин між органами, за яким певний орган (посадова особа) правомочний застосовувати заходи дисциплінарної (службової) відповідальності до інших органів (посадових осіб).
Підзвітність і підконтрольність — це певний стан (режим) організаційних відносин між органами виконавчої влади, за яким один орган має право перевіряти діяльність іншого, включаючи право скасовувати чи зупиняти дію його актів, а інший зобов'язаний створювати необхідні умови для таких перевірок і звітувати про свою діяльність.
Адміністративна реформа - вид реформи державного управління, що здійснюється переважно у сфері виконавчої влади і стосується як її організаційної структури, функцій, кадрового забезпечення, так і взаємовідносин з місцевим самоврядуванням.
В Україні проведення адміністративної реформи пов'язано зі створенням нової, ефективної та демократичної системи публічного адміністрування. В ході її проведення мають бути вирішені такі завдання:
децентралізація державного управління;
організація дійової системи виконавчої влади як на центральному, так і на місцевому рівнях управління;
формування сучасної системи місцевого самоврядування;
запровадження нових підходів до функціонування виконавчої влади і місцевого самоврядування, забезпечення ними реалізації прав і свобод громадян, надання державних і громадських послуг;
організація на нових засадах державної служби і служби в органах місцевого самоврядування;
створення сучасної системи підготовки та перепідготовки управлінських кадрів;
запровадження раціонального адміністративно-територіального устрою та регіонального управління.
