3.2. Зміст теми:

Дивись п. 3.3.

Додатки №1, №2, №3.

Додаток №1

п.3.3.

Зміст теми Закономірності розподілу артерій

Артеріальна система відображає у своїй будові загальні закони будови і розвитку організму і його окремих систем (П. Ф. Лесгафт). Постачаючи кров'ю різні органи, вона відповідає будові, функції та розвитку цих органів. Тому розподіл артерій в тілі людини підпорядковується певним закономірностям, які можна розбити на наступні групи.

Екстраорганні артерії

Закономірності, що відображають будову цілісного організму.

1. Відповідно угрупованню « всього тіла навколо нервової системи» артерії розташовуються по ходу нервової трубки і нервів. Так, паралельно спинному мозку йде головний артеріальний стовбур - аорта і аа. spinales anterior et posterior. Кожному сегменту спинного мозку відповідають сегментарні rr. spinales відповідних артерій. Крім того, артерії спочатку закладаються в зв'язку з головними нервами: наприклад, на верхньої кінцівки у зв'язку з n. medianus, на нижній - з n. ischiadicus. Тому в подальшому вони йдуть разом з нервами, утворюючи судинно-нервові пучки, до складу яких входять також вени і лімфатичні судини. Між нервами і судинами існує взаємозв'язок, який сприяє здійсненню єдиної нейрогуморальної регуляції.

2. Відповідно поділу організму на органи рослинного і тваринного життя артерії діляться на парієтальні - до стінок порожнин тіла і вісцеральні - до вмісту їх, т. е. до нутрощів. Приклад: парієтальні і вісцеральні гілки низхідній частини аорти.

3. Кожна кінцівка отримує один головний ствол: для верхньої кінцівки - a. subclavia, для нижньої - a. ilica externa.

4. Артерії тулуба зберігають сегментарно будову: аа. intercostales posteriores, lumbales, rr. spinales та ін.

5. Велика частина артерій розташовується за принципом двосторонньої симетрії: парні артерії соми і нутрощів. Відступ від цього принципу пов'язане з розвитком артерій всередині первинних брижеек.

6. Артерії йдуть разом з іншими частинами судинної системи - з венами і лімфатичними судинами, утворюючи загальний судинний комплекс. До складу цього комплексу повинні бути включені тонкі й довгі додаткові артерії і вени, що йдуть паралельно основним і складові так зване параарте-тивнотериторіального і Паравенозне русло судин, (Б. А. Довго-Сабуров).

7. Артерії йдуть відповідно скелету, що становить основу організму. Так, уздовж хребетного стовпа йде аорта, вздовж ребер - міжреберні артерії. У проксимальних відділах кінцівок, які мають одну кістку (плече, стегно), знаходиться по одному головному судини (плечова, стегнова артерії); в середніх відділах, що мають дві кістки (передпліччя, гомілка), йдуть по дві головні артерії (променева і ліктьова, велика і мала гомілкові); нарешті, в дистальних відділах - кисті і стопи, мають променеве будову, артерії йдуть відповідно до кожного пальцевому променю.

Місця вислуховування пульсу

Різновиди пульсу

• Артеріальний:

1. Центральний (на аорті, сонних артеріях)

2. Периферичний (на променевій артерії, артерії тильного боку стопи)

• Венозний;

• Капілярний.

Найчастіше пульс визначають на променевій артерії. При цьому рука хворого повинна лежати вільно, щоб напруження м’язів і сухожиль не заважало пальпації. Обстеження пульсу на променевій артерії потрібно проводити на обох руках, і тільки при відсутності різниці у властивостях пульсу можна обмежитись у подальшому обстеженням його на одітій руці. Кисть хворого вільно захоплюють правою рукою в ділянці променево-зап’ястного суглоба. Великий палець розміщується на тильній стороні передпліччя, а решта пальців на передній його поверхні. Знайшовши пульсуючу артерію, з помірною силою притискують її до внутрішньої сторони променевої кістки так, щоб не зникла пульсова хвиля.

Пульс рахують протягом 1 хвилини, можна рахувати і протягом 30 секунд, але тоді визначену кількість треба збільшити вдвічі.