Основні типи конструкцій.

Анатомічним проявом конституції є соматотип, або тип статури.  Під типом статури розуміється комплекс морфологічних особливостей індивідуума, обумовлених кількісним розвитком та співвідношення трьох основних соматичних компонентів - жиру, м'язів і скелета.  Академік А.А. Богомолець вважав, що тип конституції визначається переважним розвитком одного з видів сполучної тканини (тонковолокниста, жирова, грубоволокнисті). Однак кожна класифікація типів статури виділяє якісь ознаки як основних та ігнорує інші.  В основу класифікації конституцій людини можуть бути покладені такі принципи:  1) соматопсіхологіческій як прояв психофізичної сторони особистості, заданої генотипом і модифікованої зовнішніми впливами;  2) фізіологічний як сума факторів, що визначають стійкість організму до зовнішніх пошкоджуючим впливів;  3) генетичний як розвиток спадкових ознак;  4) змішаний визначається особливостями, зумовленими впливом спадковості і середовища.  У практичній антропології пострадянського простору при проведенні досліджень використовується класифікаційна схема опису В.В. Бунака для чоловіків, І.Б. Галанта - для жінок, В.Г. Штефко і А.Д. Островського - для дітей . На думку радянських учених П.Д. Горізонтова і М.Я. Майзеліс, старі вчення про конституцію і конституціональних типах, побудовані лише на морфологічних ознаках, визначали лише особливості статури і не дозволяли судити про реактивності організму. Остання повинна прийматися до уваги при характеристиці конституціональних типів. Характер ж реактивності організму визначається центральною нервовою системою, що здійснює свій вплив за участю нижележащих її відділів, в тому числі вегетативної нервової системи, а також ендокринних залоз.  При описі чоловічих конституцій широко використовується схема В.В. Бунака. Всього виділяються 3 основних типи: грудний, мускульний (мускулярного) і черевної і 4 проміжних підтипи: грудно-мускульний, м'язової-грудний, м'язової-черевної та черевно-мускульний.  При описі жіночих конституцій часто застосовуються спеціальні схеми. З робочих схем жіночих конституцій схема І.Б. Галанта може бути визнана однією з найбільш вдалих. Він запропонував виділяти у жінок 7 типів конституцій, згрупованих в 3 категорії, причому підкреслив, що в характеристику конституцій повинні включатися не тільки морфологічні особливості, але і психофізіологічні відмінності.  1. Лептосомним конституції: астенічний тип (худе, плоске тіло), стенопластіческій тип (цей тип наближається до ідеалу жіночої краси).  2. Мезосомние конституції: пікнічеський тип - характеризується помірним йди злегка підвищеним відкладенням жиру, мезопластіческій тип - з приосадкуватої кремезної фігурою і підкресленим розвитком сухожиль.  3. Мегалосомние конституції: атлетичний тип (сильний розвиток мускулатури), субатлетіческій тип (високі стрункі жінки міцного складання при помірному розвитком ммускулатури і жиру), еуріпластіческій тип (сильний розвиток жиру при вираженій мускулатурі).  При діагностиці дитячих конституцій використовуються або схеми, призначені для дорослих, якщо спеціально не обмовляється неможливість їх застосування для оцінки конституції дітей, або спеціальні схеми, розроблені для дітей. Широко застосовується схема В.Г. Штефко і А.Д. Островського, придатна для класифікації та дорослих. У ній описані нормальні конституціональні типи, соматичні типи, які виявляють затримки росту і розвитку, і патологічніконституціональні типи.  Серед нормальних типів виділяються: торакальний - розвиток тих частин обличчя, яке беруть безпосередню участь у диханні; дігестівний - розвинена нижня третина особи; абдомінальний - значний розвиток живота при малій грудній клітці; м'язовий - особа квадратної або округлої форми з рівномірно розвиненим тулубом; астеноідний - тонкий скелет і довгі нижні кінцівки; невизначений - по набору ознак не можна віднести до якого-небудь з пере-рахованих вище типів .