1.Риби.
Головний мозок. Передня частина нервової трубки риби та інших хребетних видозмінена в головний мозок, захищений кістками черепної коробки. У головному мозку хребетних розрізняють відділи: передній мозок, проміжний мозок, середній мозок, мозочок і довгастий мозок. Всі ці відділи головного мозку мають велике значення в життєдіяльності риби. Наприклад, мозочок управляє координацією руху і рівновагою тварини. Довгастий мозок поступово переходить у спинний мозок. Він відіграє велику роль в управлінні диханням, кровообігом, травленням та іншими важливими функціями організму.
2.Земноводні та плазуни.
Центральна нервова система земноводних складаються з тих відділів, що й у риб. Передній мозок розвинений сильніше, ніж у риб, і в ньому можна розрізнити два здуття - великі півкулі. Тіло земноводних близько до землі, і їм не доводиться підтримувати рівновагу. У зв'язку з цим мозочок, керуючий координацією рухів, розвинений у них слабкіше, ніж у риб. Нервова система ящірки схожа по будові з відповідними системами земноводних. У головному мозку, мозочок, який відає рівновагою та координацією рухів, більш розвинений, це пов'язано з більшою рухливістю ящірки і значною різноманітністю її рухів.
3.Птахи.
У головному мозку добре розвинені зорові горби середнього мозку. Мозочок значно більший, ніж у інших хребетних, так як він - центр координації та узгодженості рухів, а птахи у польоті здійснюють дуже складні рухи. У порівнянні з рибами, земноводними та плазунами у птахів збільшені півкулі переднього мозку.
4.Ссавці.
Головний мозок ссавців складається з тих самих відділів, що й у інших хребетних. Однак великі півкулі переднього мозку мають більш складну будову. Зовнішній шар великих півкуль складається з нервових клітин, що утворюють кору мозку. У багатьох ссавців, у тому числі і собаки, кора великих півкуль настільки збільшена, що не лежить рівним шаром, а утворює складки - звивини. Чим більше нервових клітин у корі мозку, тим більше вона розвинена, тим більше в ній звивин. Мозочок розвинений і, подібно великих півкуль, має багато звивин. Розвиток мозочка пов'язано з координацією складних рухів ссавців
Урок № 48
Тема. Поняття про регуляцію діяльності організму тварин.
Мета: ознайомити школярів з особливостями регуляції функцій у багатоклітинному організмі; визначити механізми дії нервової та гуморальної регуляції; на основі узагальнення відомого учням матеріалу про функції нервової системи дати загальне поняття про її значення в організмі; встановити рефлекторний характер діяльності нервової системи; розвивати уміння логічно мислити та робити висновки.
Державні вимоги щодо рівня загальноосвітньої підготовки учнів
Учень/учениця
характеризує:
- особливості нервової системи та органів чуття у різних груп тварин;
пояснює:
- значення нервової системи та органів чуття для організму;
робить висновок:
- ускладнення будови організму тварин пов’язане з ускладненням функцій.
Обладнання і матеріали: таблиця «Розвиток нервової системи у представників тваринного світу», схема.
Базові поняття і терміни: регуляторні системи, гомеостаз, нервова і ендокринна регуляція, антигени, імунітет, нейрогормони.
Тип уроку: вивчення нового матеріалу.
Хід уроку
І. Організаційний етап
Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.
ІІ. Актуалізація опорних знань
1. Які системи органів розрізняють у багатоклітинних тварин? Які їхні функції? 2. Яким чином здійснюється регуляція життєвих функцій у багатоклітинних тварин? 3. Що таке імунітет? Яке його значення в забезпеченні нормальної життєдіяльності організмів?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності
- Що таке регуляторні системи?
- Чим регулюється харчова поведінка тварин?
Учні розглдають схему «Голодна і сита кішка», дають можливі варіанти відповідей.
ІV. Вивчення нового матеріалу