1. Розповідь вчителя

Кровоносна система призначена для транспорту різних речовин, захисту організму від паразитів і шкідливих речовин та підтримання сталості внутрішнього середовища організму. Вона складається з судин. У частини тварин є спеціальний пульсуючий орган – серце. У різних тварин воно різне за будовою. Серце спричиняє рух крові по судинах – кровообіг. Судини, що відходять від серця, мають назву артерії, а ті що впадають в нього, - вени. Між артеріями та венами знаходяться дрібні судини – капіляри. У багатьох тварин кров транспортує гази: насичена киснем кров має назву артеріальної, а позбавлена кисню чи насичена вуглекислим газом – венозної. У кільчастих червів та хордових тварин кров рухається лише по судинах і не потрапляє до порожнини тіла. Така кровоносна система називається замкненою. У членистоногих та молюсків кров із судин потрапляє до порожнини тіла (незамкнена кровоносна система

Кров – рідка тканина, що циркулює в кровоносній системі тварин. Кров складається з плазми і клітинних елементів: еритроцитів, лейкоцитів, тромбоцитів. Вона переносить кисень від органів дихання до тканин і вуглекислого газу від тканин до органів дихання. Кров доставляє поживні речовини з органів травлення до тканин, а продукти обміну – до органів виділення, бере участь у регуляції водно-сольового обміну й кислотно-лужної рівноваги в організмі, у підтримці постійної температури тіла, виконує захисну функцію.

2. Загадкове слово «Рідка тканина, що циркулює в кровоносній системі?».

Д

И

Х

А

(Кров)

3. Складання схеми «Функції крові».

4. Самостійна робота з підручником

Учні опрацьовують текст підручника й продовжують заповнювати опорну таблицю, з якою працюють на кожному уроці даної теми.

(Кровоносна система у тварин - ……)

V. Узагальнення і систематизація знань

1. Перегляд і опрацювання презентації «Кровоносна система у різних тварин ».

2. Самостійна робота учнів у робочому зошиті.

V. Домашнє завдання

1. Опрацювати матеріал підручника відповідно до теми уроку.

2. Продовжити ведення записника учня (за бажанням), в якому діти записують, наклеюють вирізки з цікавими даними про кровоносну систему, кров різних тварин.

• У головоногих молюсків три серця: одне головне, яке забезпечує рух крові по тілу, і два зябрових серця, які проштовхують венозну кров через зябра.

• У деяких кільчастих червів кров має зелений колір. Це пов’язано з тим, що в ній знаходиться зелений дихальний пігмент – хлоркруорин, який – забезпечує транспорт кисню.

• Зелену кров має один з видів жаб, виявлений в Камбоджі. Це пов’язано з пігментом білівердином; у жаби прозора шкіра, через яку просвічується зелена кров. Це дозволяє їй залишитись непомітною в тропічних заростях.

Урок 38

Тема. «Інструктаж з БЖД». Практична робота №5.

Порівняння будови кровоносної системи хребетних тварин.

Мета: навчитися порівнювати будову кровоносної системи хребетних тварин; розвивати вміння учнів працювати з картками, схемами; виховувати самостійність, спостережливість та бережне ставлення до шкільного майна.

Обладнання і матеріали: картки із зображенням кровоносної системи хребетних тварин: риб, земноводних, плазунів, птахів, ссавців; комп’ютер, проектор, мультимедійна презентація, підручник.

Тип уроку: урок застосування вмінь і навичок

Хід уроку

І. Організаційний момент

Інструктаж з БЖД

ІІ. Хід роботи

А) Перегляд презентації

1. Розглянути кровоносну систему риб. (Кровоносна система у риб має двокамерне серце, через яке тече венозна кров, одне коло кровообігу; тільки у дводишних риб з’являється друге коло, завдяки чому частина крові надходить до легень, селезінка; вони є холоднокровними тваринами; кров у них червоного кольору.)

2. Розглянути кровоносну систему земноводних.(КС характеризується низкою ускладнень; у личинок земноводних кровоносна система побудована, як і у риб: двокамерне серце, одне коло кровообігу; у дорослих серце має три камери: два передсердя та шлуночок; передсердя, скорочуючись, виштовхують кров до шлуночка; зі шлуночка кров потрапляє в основні артерії і розноситься по всьому тілу. Частина крові зі шлуночка надходить до легеневих артерій і легенів; там вона перетворюється на артеріальну кров і по венах повертається до лівого передсердя(мале коло кровообігу), решта крові зі шлуночка повертає до лівого передсердя у вигляді венозної крові, але по шкірних венах сюди ж потрапляє артеріальна кров (шкіра – це один з головних органів дихання), отже у правому передсерді кров змішується. Найбідніша на кисень кров надходить до легенів, а змішана – до різних внутрішніх органів.)

3. Розглянути кровоносну систему плазунів. (КС подібна до КС земноводних, але в ній є і деякі відмінності. Так, Так їхнє серце, як і у земноводних трикамерне, але у шлуночку виникає неповна перегородка; тільки у крокодилів серце чотирикамерне, але кров у них змішується поза серцем;як і земноводні плазуни належать до холоднокровних тварин, оскільки в них так само кров змішана і обмін речовин відбувається повільно.)

4. Розглянути кровоносну систему птахів. (КС характеризується наявністю чотирикамерного серця, завдяки чому артеріальна кров не змішується із венозною; до усіх органів, крім легень, надходить чиста артеріальна кров; серце відносно велике та здатне інтенсивно скорочуватися – у голуба у стані спокою серце скорочується 165 разів за одну хвилину, а під час польоту – 550 разів.)

5. Розглянути кровоносну систему ссавців. (КС в основному така сама як у птахів; у них є чотирикамерне серце, від якого беруть початок мале та велике кола кровообігу; артеріальна та венозна кров не змішуються; у ссавців, як і у птахів високий рівень обміну речовин; вони теплокровні тварини.)

Б) Порівняти будову кровоносної системи у хребетних тварин

ІІІ. Зробити висновки.

Порівнюючи кровоносну систему хребетних тварин відповісти на запитання:

1. Чим кровоносна система земноводних відрізняється від кровоносної системи риб?

2. Чим кровоносна система плазунів відрізняється від кровоносної системи ссавців?

ІV. Домашнє завдання

1. Повторити матеріал підручника відповідно до теми уроку.

2. Продовжити ведення записника учня (за бажанням учня), в якому діти записують, наклеюють вирізки з цікавими даними про кровоносну систему тварин.

• Маса крові у ластоногих становить 10-15% від маси тіла, у собак 6-8%, у свиней – 3-5%.

• Серце слона скорочується в середньому 27 разів на хвилину, бика – 40-50, людини – 70, собаки – 120, миші – 600.

Урок 39

Тема. Виділення, його значення для організму. Форми виділення у тварин. Органи виділення тварин.

Мета: сформувати поняття школярів про виділення, форми виділення у тварин; на мікроскопічних препаратах та схемах навчитися розпізнавати органи виділення тварин; формувати вміння аналізувати одержані знання, розвивати логічне мислення учнів, самостійність та спостережливість; виховувати відповідальність, працелюбність.

Обладнання і матеріали: підручник, таблиці: «Будова видільної системи у тварин».

Базові поняття: виділення, органи виділення.

Тип уроку: комбінований

Хід уроку

І. Організаційний етап

Привітання вчителя і учнів. Перевірка готовності до уроку. Перевірка присутніх.

ІІ. Актуалізація опорних знань

1. Завдання на картках.

2. Гра «Асоціативний кущ»

Біля дошки двоє учнів створюють асоціативну схему «Типи кровоносної системи».

3. Гра «Уявний мікрофон»

Учні розповідають про значення кровоносної системи, передаючи один одному уявний мікрофон «Функції кровоносної системи».

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності, повідомлення теми й завдань уроку

ІV. Вивчення нового матеріалу

Розповідь вчителя

А. Виділення – це процес засвоєння їжі організмами, який супроводжується виділенням непотрібних, не зрідка отруйних речовин. Виділення — також важлива ознака живого.

Значення органів виділення у тварин полягає у видалені з організму надлишкових речовин, що допомагає підтримувати нормальну життєдіяльність. Органи виділення виконують багато функцій, але всі вони пов’язані забезпеченням збереження постійності стану внутрішнього середовища організму – гомеостазу.

До таких функцій належать: - підтримання певних концентрацій окремих іонів і води в клітинах та тілі; - виділення кінцевих продуктів обміну – сечовини, аміаку, вуглекислого газу… та сторонніх речовин; При всій різноманітності органів виділення, в основі їх функціонування лежать два основні процеси: фільтрація (ультрафільтрація) та активний транспорт. При ультрафільтрації рідина під тиском проходить через напівпроникну мембрану, яка затримує білки та інші великі молекули, але пропускає воду та низькомолекулярні розчинені речовини. Активний транспорт являє собою рух розчинених речовин проти електрохімічного градієнта, завдяки процесам, які потребують затрати метаболічної енергії. Якщо ці речовини переносяться із внутрішнього середовища тварини в порожнину органа чи органели, то такий процесс називається активною секрецією. Якщо це переміщення здійснюється у протилежному напрямку, то він носить назву активна реабсорбція. Підтримувати гомеостаз було б важко, якби організм являв собою замкнену систему, незалежну від навколишнього середовища. Однак організми одержують живильні речовини з навколишнього середовища, перероблюють їх у процесі метаболізму і виділяють кінцеві продукти обміну назовні. Органи виділення повинні вибірково видобувати ці кінцеві продукти, зберігаючи речовини, необхідні організму. Всю різноманітність видільних органів тварин поділяють на: 1. Протонефридії зустрічаються у плоских червів, я кі не мають порожнини тіла. Вони являють собою систему канальців, які галузяться по всьому тілу і відкриваються назовні отворами: одним, двома або більше. Внутрішні численні кінці кавальчиків сліпо замикаються розширеною клітиною у вигляді зірки або цибулини. Від клітини в порожнину каналу виступає одна або пучок війок.  2. Метанефридії мають тварини, я кі мають вторинну порожнину тіла – целом. Для них характерна відсутність розгалужень каналу. На внутрішньому кінці канал відкривається лункою, яка повернута в порожнину целому. Метанефридії функціонують як фільтраційно-реабсорбційна нирка, в якій рідина спочатку фільтрується, а потім її склад змінюється при проходженні по канальцю. Речовини для виділення метанефридіями поступають із целомічної рідини. 3. Парні компактні нирки молюсків та ракоподібних подібні за будовою до метанефридій і виділяють продукти обміну із порожнинної рідини.  4. Мальпігієві судини комах та павукоподібних складаються із трубочок кількістю від двох до кількох сотень. К ожна судина відкривається в кишечник на межі середньої та задньої кишок, а інший кінець сліпо замкнений і омивається гемолімфою. У механізмі функціонування мальпігієвих судин відсутня початкова ультрафільтрація. У просвіт судини активно транспортується калій, а за ним під впливом осмотичних сил пасивно надходить вода. Рідина, багата на калій, переходить у задню кишку. Там необхідні організму розчинені речовини та значна частина води реабсорбуються, а сечова кислота випадає в осад. Пізніше вона видаляється із залишками неперевареної їжі. 5. Нирки хребетних тварин функціонують по принципу фільтрації-реабсорбції, до яких додається секреція в канальцях. Такі нирки здатні переробляти великі кількості рідини, причому 99% фільтрата реабсорбується, а 1% виводиться у вигляді сечі. Таким чином, за допомогою нирок із організму без додаткових механізмів видаляються всі поступаючі в нього речовини, звичайно, якщо вони не реабсорбуються.

Б. Видільна система( екскреторна система) - сукупність органів, що виводять з організму тварин надлишок води, кінцеві продукти обміну, солі, а також отруйні речовини, що введені в організм або утворилися в нім. В найпростіших легкорозчинні екскрети (аміак, сечовина) виводяться в довкілля шляхом дифузії (морські і паразитичні форми) або за допомогою скоротливих вакуолей, що виконують в основному функцію осморегуляції (в прісноводих форм). В нижчих водних багатоклітинних (губки, кишечнополостниє) і у малоактивних морських тварин (голкошкірі) продукти обміну, в основному аміак, дифундують через поверхню тіла і стінки порожнин, пов'язаних з довкіллям. Зокрема видільна функція у більшості безхребетних властива кишечнику.  В. Еволюція видільної системи Органи виділення розвиваються з мезодерми. У нижчих безхребетних (губки, кишковопорожнинні) відособлених видільних органів ще немає, і продукти обміну видаляються шляхом дифузії всією поверхнею тіла.

ІV. Узагальнення і систематизація знань

1. Перегляд і опрацювання презентації «Еволюція органів виділення».

2. Самостійна робота учнів у робочому зошиті.

Видільна система у риб представлена нирками, що мають вигляд довгих темно-червоних стрічкоподібних тіл, які розташовуються під хребтом. Сеча, що утворюється в них, по сечоводах надходить у сечовий міхур, який відкривається протокою за анальним отвором.

Органом виділення у птахів, як і у рептилій, є богоподібні тазові нирки. Сеча виводиться сечоводами у клоаку (сечового міхура немає). Сеча містить багато сечової кислоти і має вигляд білої кашоподібної маси.

3. Тести. Видільна система у ящірок складається з:

а) 2 нирок, 2 сечоводів;

б) 2 нирок, 2 сечоводів і клоаки;

в) 2 нирок, 2 сечоводів і сечового міхура.

Сеча часто виводиться з тіла птахів, бо:

а) вони мають інтенсивний обмін речовин;

б) не мають сечового міхура;

в) а) і б).