1. Ряд Рукокрилі

Ряд Рукокрилі — численний ряд літаючих ссавців, розповсюджених скрізь, крім Арктики й Антарктиди. Літають рукокрилі завдяки наявності шкірястих перетинок, натягнутих між довгими пальцями передніх кінцівок, боками тіла, задніми кінцівками й хвостом. Як і птахи, на грудині вони мають кіль, до якого прикріплюються потужні грудні м’язи, що приводять крила в рух. Ведуть сутінковий або нічний спосіб життя, орієнтуючись у повітряному просторі за допомогою звукової локації.

Практичне значення дрібних рукокрилих позитивне. Ці тварини живляться переважно комахами, знижуючи їх чисельність. До шкідливих відносять тільки кровосисні види Південної Америки, що харчуються кров’ю хребетних тварин, а іноді й людини. Головну шкоду, заподіювану ними, пов’язують не стільки із втратою крові, скільки з передачею вірусу сказу й хвороботворних трипанозів.

2. Ряд Непарнокопитні

Ряд Непарнокопитні включає досить добре відомих тварин, як родини Коні (вони спираються на один палець) та Носороги (спираються на три пальці). До коней відносяться зебри, осли та коні, із котрих в дикому стані збереглися лише коні Пржевальського. Люди одомашнили коня біля 4 тисяч років тому. Вони є джерелом молока, шкур, м'яса. Застосовували їх і як своєрідний транспортний засіб. Сьогодні отримали сотні порід коней. В наш час розводять коней з агалом для проведення занять кінним спортом й із естетичними цілями.

Мал.1. Коні Пржевальського

Так породистий гарний скаковий кінь здатний коштувати більше мільйон доларів.

Р одина Носороги — це нечисленна група тварин, котрі мешкають у Азії і Африці. Шкіра в них практично гола, а на голові один чи два роги. Дані роги вважали цілющими, саме тому носорогів знищували.

Мал.2. Білий носоріг

3. Ряд Парнокопитні

Ряд Парнокопитні - це у основному наземні тварини (крім бегемота), що мають здатність до швидкого бігу. Бегемот більшу частину свого часу проводить в воді. Шкіра його практично гола й не переносить висихання.

Переважна кількість парнокопитних, до котрих відносяться корови, лосі, олені, антилопи, барани, козли, жирафи, мають складний шлунок й звуться жуйними. Вони пережовують їжу, проковтують її у один із відділів шлунка де вона зброджується особливими бактеріями. Після цього тварини відригують їжу у ротову порожнину й знову її пережовують та проковтують. Це забезпечує краще засвоєння усіх поживних речовин.

Лось — один із найбільших копитних тварин у Україні. Лось здатний живитися малопоживним кормом: гілками та корою дерев, хвоєю, грибами. Лосяче молоко наділене лікарськими властивостями. В штани, виготовлені із лосиної шкіри (лосини), одягали раніше європейські армії.

Європейський тур, який теж мешкав на території України, є диким предком сучасної великої рогатої худоби.

4. Ряд Китоподібні

Китоподібні — кити, кашалоти, дельфіни. Представник цього ряду синій кит — найбільша з усіх тварин (довжина його тіла — до 33 м, вага — до 150 т). Мешкають китоподібні тільки у воді і на суходіл не виходять. Тіло у них рибоподібної форми, не має волосяного покриву. Голова дуже велика. Шия невиражена. Задні кінцівки редуковані, збереглися тільки залишки тазу; передні — видозмінені в ласти. Основну функцію руху виконує хвіст. Добре розвинений підшкірний шар жиру (у деяких китів до 50 см). Вушні раковини відсутні. Орган слуху дуже редукований. Очі мають пласку рогівку і кулястий кришталик — пристосування для бачення у воді. Слізні залози і слізні канали відсутні. Головний мозок має складну будову. Дельфіни добре піддаються дресируванню. Зуби або однотипні, або відсутні. Зубасті китоподібні (дельфіни, кашалоти) живляться рибою, проковтуючи її цілком.

Мал. 3. Дельфін Афаліна

Беззубі китоподібні (кити) використовують у їжу дрібних тварин, в основному ракоподібних, проціджуючи воду через «китовий вус» - еластичні рогові пластинки завдовжки до 5 м, розташовані на верхній щелепі.