1. Розмноження птахів

У період розмноження багато птахів будують гнізда. Гнізда птахів, як і місця їх будування, дуже різноманітні. Наприклад, гнізда рябчика, тетерева являють собою неглибоку ямку, вистелену кількома прутиками й сухими листками. Складніше гніздо у ворони, сороки й грака. Вони роблять гнізда на деревах з тонких гілочок. Сороки будують гнізда з дахом, а внутрішню їхню частину вимазують глиною.

Мал.1. Гніздо тетерива

Гнізда дроздів, зябликів, очеретянок схожі на глибоку чашу з товстими й міцними стінками. Мистецькі кулясті й у вигляді рукавиці гнізда будують кропив’яник і синиця-ремез.

М ал.2. Гніздо ремеза.

Д ятли видовбують у деревах дупла й відкладають у них яйця на деревну потерть. У старих дуплах дятлів поселяються деякі види синиць, мухоловки й інші гніздові птахи. Лише деякі птахи не будують гнізд, як, наприклад, звичайна зозуля. Самка відкладає 10—12 яєць (по одному) у гнізда комахоїдних птахів. Зозуленя, що вилупилося з яйця, викидає із гнізда яйця й пташенят своїх прийомних батьків.

Мал.3. Кайри висиджують яйця.

Будування гнізда має велике значення у виведенні потомства. У гнізді відкладені яйця не розкочуються й перебувають під птахом, що їх висиджує. Під час висиджування яєць у гнізді підтримується необхідна температура й вологість. Розміщені високо над землею і в інших малодоступних місцях гнізда захищають яйця, пташенят і птаха, який висиджує, від ворогів.

2. Будова яйця

Власне яйцем вважається жовток, покритий зовні жовтковою оболонкою. У відкладеному заплідненому яйці на оберненому догори боці жовтка знаходиться зародковий диск. До оболонки жовтка прикріплюються канатики, що складаються з густого білка. Тому він ніби підвішений на канатиках і перебуває в середині яйця. Нижня частина жовтка важча. У зв’язку із цим зародковий диск завжди обернений догори. Жовток складається з великої кількості необхідних для розвитку зародка поживних речовин і води.

Р озташований навколо жовтка товстий шар білка обмежений підшкаралупною оболонкою, що складається із двох шарів, які відходять один від одного в тупому кінці яйця і утворюють повітряну камеру. Білок охороняє власне яйце (жовток) від механічних пошкоджень, різких поштовхів і служить основним джерелом води, необхідної зародку, що розвивається.

Зовні яйце покрите вапняною оболонкою — шкаралупою, що пронизана дрібними порами. Особливо багато пор на тупому боці яйця. Через пори здійснюється газообмін між зародком, що розвивається, і зовнішнім середовищем. Вапняна шкаралупа має захисне значення. Яйця птахів різні за забарвленням, формою й величиною.

3. Розвиток птахів

Розвиток зародка в яйці відбувається тільки за високої температури (понад 39 °С) і певної вологості. Ці умови створюються птахами під час висиджування ними яєць. Потрібний для розвитку зародків процес обігріву яєць, який триває до вилуплення пташенят, називають інкубацією.

Існують різні типи розвитку пташеняти. У одних птахів, наприклад голубів і шпаків, пташенята лупляться з яєць безпомічними, сліпими, голими або з рідким пухом. Батьки приносять їм їжу, зігрівають своїм тілом, охороняють від ворогів. У перші дні голуби годують своїх дитинчат особливим «молочком», що відригують із зоба. Птахів, у яких виводяться безпомічні пташенята, називають нагніздними.

У інших птахів, наприклад тетеревів, глухарів, перепелів, качок, пташенята з яєць виходять зрячими, вкритими пухом. Обсохнувши, вони можуть йти за батьками й харчуватися самостійно. Таких птахів називають виводковими.

Нагніздні птахи відкладають, як правило, менше яєць, ніж виводкові. Вони не можуть вигодувати велику кількість пташенят.