2. Основні завдання, принципи та методи індивідуально-виховної роботи

Індивідуально-виховна робота – це систематичний цілеспрямований, узгоджений по напрямках педагогічний вплив командирів, офіцерів органів з гуманітарних питань на свідомість, почуття і поведінку конкретної особи з урахуванням психологічних, соціальних та інших особливостей, умов служби, побуту і відпочинку в інтересах її всебічного розвитку і підготовки до виконання завдань військової служби.

Основна мета індивідуально-виховної роботи – глибоке та всебічне знання особистості воїна, його здібностей, особливостей протікання нервово-психічних процесів, психічних утворень, рис темпераменту, характеру, рівня розвитку емоційно-вольових характеристик протягом всієї служби. Формування у воїнів усвідомленого ставлення до військової служби, спрямування зусиль кожного військовослужбовця на підтримання високої бойової і мобілізаційної готовності, розвиток якостей особистості, необхідних для сумлінного виконання службового обов'язку.

В процесі організації та проведення індивідуальної виховної роботи вирішуються наступні завдання:

1. Глибоке і всебічне вивчення життєвого досвіду, індивідуальних і психофізіологічних особливостей особистості військовослужбовця, оцінка ступеня їх розвитку.

2. Визначення і оцінка результатів службової діяльності воїна.

3. Підняття рівня професійних навичок командного складу, озброєння його сучасними методами управління підлеглими.

4. Визначення форм і способів індивідуально-виховного впливу на військовослужбовців, охоплення повсякденним систематичним і цілеспрямованим виховним впливом всіх офіцерів, прапорщиків, сержантів та солдатів.

5. Формування необхідних для службової діяльності соціально-психологічних характеристик воїнів, ціннісно-мотиваційних основ їх діяльності, установок на досягнення конкретних її результатів, попередження на основі знання індивідуальних особливостей військовослужбовців негативних вчинків, порушень військової дисципліни.

6. Найбільш доцільне використання військовослужбовців за фахом, який відповідає їх можливостям та здібностям, надання допомоги при адаптації воїнів до різноманітних видів бойової діяльності, умов військової служби, для зняття стресових станів, психологічного розвантаження після виконання навчально-бойових завдань.

7. Правильна організація виховного впливу військового колективу на особистість кожного воїна.

Не підміняючи, а доповнюючи колективні форми і методи виховання, індивідуально-виховна робота дає такі можливості:

1. Охоплювати повсякденною увагою усіх без винятку військовослужбовців підрозділу.

2. Вивчити та знати характер, звички, настрій, потреби та запити кожної людини, без урахування яких неможливий ефективний вплив на процес формування її ідейних переконань та моральних цінностей.

3. Правильно визначати форми, методи та прийоми впливу на кожну людину, попереджати, а не фіксувати помилки та зрив у її поведінці, порушення військової дисципліни.

Для успішного проведення індивідуально-виховної роботи з підлеглими кожний командир, офіцер з виховної роботи повинен добре оволодіти методикою цієї роботи.

Практика переконливо доводить, що там, де командири і керівники усіх рівнів володіють методикою індивідуально-виховної роботи, виявляють турботу щодо її вдосконалення, більш успішно вирішуються завдання бойової готовності, забезпечення повсякденної життєдіяльності військових підрозділів. Що ж розуміють під цим поняттям?

Методика індивідуально-виховної роботи – це сукупність форм, методів і засобів, за допомогою яких реалізуються її основні функції – вивчення військовослужбовця з метою визначення найбільш ефективного виливу на нього, планування, організація, проведення, контроль і оцінка досягнутого.

Досвід свідчить, що робота з вивчення особистих властивостей військовослужбовців дає позитивні результати тоді, коли дотримуються принципів індивідуально-виховної роботи.

Основні принципи індивідуально-виховної роботи:

• повсякденна увага до кожного військовослужбовця, яка поєднується з високою вимогливістю і турботою про його життя, побут, відпочинок;

• зв'язок виховання підлеглого з життям держави, завданнями бойової і гуманітарної підготовки, з колективом;

• поєднання індивідуального і колективного впливу на особистість воїна;

• дотримання почуття міри у критиці недоліків військовослужбовця та опора на його позитивні якості;

• конкретність, спрямованість на певного воїна;

• цілеспрямованість у досягненні визначених завдань виховання;

• оперативність, можливість проведення виховної роботи в будь-яких умовах,

• швидке реагування на поведінку воїна у різноманітних ситуаціях;

• заздалегідь продумана система індивідуального впливу на кожного військовослужбовця.

Результативність індивідуально-виховної роботи багато у чому залежить від правильно побудованої системи індивідуального виховання.

Система індивідуально-виховної роботи включає в себе:

• визначення мети і завдань;

• планування;

• визначення того, хто з ким індивідуально працює;

• навчання практиці індивідуально-виховної роботи;

• вивчення і врахування індивідуальних особливостей військовослужбовців, застосування найбільш ефективних форм, методів, засобів впливу;

• організація оперативного інформування про настрій, зацікавленість, запити

• особового складу;

• аналіз, узагальнення передового досвіду, контроль та корекція плану.