Тривале лікування астми.

__________________________________________________________________

Симпатомиметики вико- Щоденні інгаляції 1.Щоденні інгаляції

ристовуються тільки при протизапальних кортикостероїдів.

необхідності. засобів. 2.Приймання гор-

1.Беротек. 1.Інгаляційні сте- мональних препа-

2.Сальбутамол. роїди: ратів усередину.

3.Астмопент. Інгакорт. 3.Інгаляції симпато-

/ не більше 3 разів на тиж- Бекломет. миметиків різних

день /. Будесонід або кро- груп.

Перед фізичним наванта- молін натрія. 4.Тривало діючий

женням або контактом з Симпатомиметики теофілін.

алергеном: різних груп / не біль-

1.Симпатомиметики. ше 4-х разів на добу /.

2.Кромолін. Тривало діючі таблет-

ки теофіліну.

__________________________________________________________________

Вогнищева та крупозна пневмонія.

Пневмонія – гостре запалення легенів, яке виникає самостійно або як ускладнення інших захворювань.

Виділяють 3 клініко-морфологічні форми:

• Вогнищеву пневмонію або бронхопневмонію.

• Крупозну пневмонію або часткову або плевропневмонію.

• Інтерстиціальну пневмонію.

Вони можуть бути:

• первинними;

• вторинними.

За перебігом:

• легкі;

• середньої важкості;

• важкі.

За локалізацією та обширністю ураження:

- двобічне ураження;

- права або ліва легеня, а в межах кожної з них – частки, сегменти, часточки.

За етіологією:

• бактеріальні;

• вірусні;

• мікоплазмові;

• хламідійні;

• рикетсіозні;

• зумовлені дією фізичних або хімічних факторів;

• нез’ясованої етіології.

Ускладнення:

• інфекційно-токсичний шок;

• плеврит;

• абсцес.

Функціональні порушення:

• дихальна недостатність;

• недостатність кровообігу.

У зв’язку із методичними труднощами етіологічного визначення пневмоній, розроблена методика урахування особливостей інфікування. Згідно із цім, розрізняють:

- негоспітальну пневмонію;

- госпітальну ( внутрішньолікарняну, нозономінальну ) пневмонію;

- аспіраційну пневмонію;

- пневмонію у осіб з тяжкими дефектами імунітету.

ВОГНИЩЕВА ПНЕВМОНІЯ – запалення часточки легені. При чисельних вогнищах, вони можуть зливатись / зливна пневмонія / і нагадувати крупозну пневмонію. Частіше вражаються нижні відділи легенів.

Етіологія – інфекційна / бактерії, віруси, мікоплазми /.

Сприятливі фактори – переохолодження, гострі респіраторні захворювання / ГРЗ /, грип.

Патогенез – пов’язаний з переходом запального процесу з бронхів і бронхіол на легеневу тканину.

Клініка: 1. Початок поступовий, малосимптомний, після попередньої гострої вірусної інфекції верхніх дихальних шляхів або трахеобронхіту. 2. Скарги на кашель з виділенням слизисто-гнійної мокроти; слабкість; пітливість; іноді задишку / при зливній пневмонії і у літніх людей /; біль у грудній клітці при диханні; підвищення температури тіла. 3. Огляд: у літніх хворих, особливо при зливній пневмонії, можливий акроцианоз; часто – задишка. 4. При перкусії легенів у разі великовогнищевої або зливної пневмонії – укорочення / притуплення / перкуторного звуку на стороні ураження. При аускультації – жорстке дихання з подовженим видихом, дрібнопузирчасті та сухі хрипи / за рахунок супутнього бронхіту /; на обмеженій ділянці – крепітація 5. Додаткові дослідження: ЗАК – помірний лейкоцитоз, прискорення ШОЕ. R-скопія та R-графія легенів – виявляє вогнища запальної інфільтрації.

Перебіг – тривалий, часто переходить у хронічну форму. Може ускладнитись абсцесом або бронхоектазами.

КРУПОЗНА ПНЕВМОНІЯ - запалення всієї частки легені. Частіше хворіють ослаблені люди; хворі з порушенням кровообігу у малому колі.

Етіологія – інфекційна / пневмококи, стрептококи, стафілококи, діплобацили і т.д. /.

Патогенез. Інфекція потрапляє в легеневу тканину бронхогенним, лімфогенним, гематогенним шляхом і спричиняє розвиток реакції запалення.

Сприяють розвитку захворювання: гострі і хронічні хвороби верхніх дихальних шляхів, авітамінози, переохолодження, перевтома.

Клініка. 1. Початок гострий – з ознобу, високої температури тіла, болю у грудях. 2. Скарги на кашель, спочатку сухий, потім – з виділенням “іржавої”

мокроти; біль у грудній клітці при диханні та кашлі; задишку; високу t-тіла, слабкість. 3. Огляд: герпес на губах, підборідді, щоках, в ділянці крил носа; акроціаноз; при тяжкому перебігу – ціаноз; задишка; відставання при диханні грудної клітки на боці ураження. Температура тіла висока, постійна. 4. Дослідження легенів: в початковій фазі / фаза накопичення ексудату / - притуплено-тімпанічний звук над вогнищем ураження; жорстке дихання з подовженим видихом, початкова крепітація / indux /, іноді на обмеженій ділянці – сухі та вологі хрипи. В фазі ущільнення – різке посилення голосового тремтіння; при перкусії – тупий звук над ураженою часткою; везикулярне дихання не прослуховується; з’являється бронхіальне дихання; крепітація зникає; нерідко – шум тертя плеври. У фазі завершення – голосове тремтіння поступово нормалізується; з’являється крепітація поворотного розвитку / redux /; дрібнопузирчасті хрипи; бронхіальне дихання поступово змінюється на жорстке, потім на везикулярне. 5. Дослідження серцево-судинної системи: частий пульс, при тяжкому перебігу – слабкого наповнення, аритмії, зниження АТ, глухість тонів серця. 6. Нервова система: загальне занепокоєння, порушення сну, можуть з”явитись марення і галюцинації. 7. ШКТ – зниження апетиту, нудота, затримка випорожнення. 8. Додаткові дослідження: ЗАК – нейтрофільний лейкоцитоз, зсув вліво, аж до мієлоцитів, лімфопенія, еозінопенія, прискорення ШОЕ. ЗАС – протеїнурія, іноді мікрогематурія. R-дослідження: в стадії приливу – посилення легеневого малюнку, прозорість частки легені злегка знижена; в стадії ущільнення – інтенсивне затемнення частки легені, охопленої запаленням; в стадії завершення – зменшуються розміри і інтенсивність запальної інфільтрації, корінь легені може бути тривало розширеним. Спірографія – зниження ЖЄЛ / життєва ємність легень /, збільшення ХОД / хвилинний об’єм дихання /.

Ускладнення: гостра дихальна, гостра серцево-судинна недостатність, абсцедування, перехід у хронічну форму.

КРИЗА.

Температура при крупозній пневмонії тримається 7-10 діб, потім знижується – критично або літично.

Криза – швидке зниження високої температури тіла до нормальних або субнормальних цифр. Може супроводжуватись картиною колапсу: різка загальна слабкість, шкіра бліда, вкрита холодним потом. Хворий адінамічний, вени спадаються, пульс слабкий, малого наповнення, АТ – знижується.