- •Херсонський базовий медичний коледж
- •Базові лекції
- •З терапії для студентів медичних коледжів.
- •Частина і.
- •Рецензія.
- •Введення в терапію. Методика обстеження хворого.
- •Фізіотерапевтичне лікування. Методика обстеження хворого,
- •Основні клінічні методи дослідження / а/ огляд; б/ пальпація; в/ перкусія; г/ аускультація /.
- •Додаткові методи дослідження / а/ рентгенологічні; б/ ендоскопічні; в/ ультразвукові; г/ функціональні; д/ лабораторні /. Розпитування.
- •Основні клінічні методи обстеження. Огляд.
- •Пальпація / обмацування /.
- •Перкусія / вистукування /.
- •Якщо в легенях зменшується кількість повітря, при наявності щільної тканини, а також рідини у плевральній порожнині, - звук над ними стає притупленим або тупим.
- •Аускультація / вислухування / -
- •Захворювання органів дихання. Бронхіти. Бронхіальна астма.
- •За характером запалення і складом мокроти – виділяють:
- •Додаток: Алгоритм базисної терапії хоб / за Російським Консенсусом /, “ Медична газета “, 02.06.95
- •Невідкладна допомога при приступі бронхіальної астми -
- •Додаток: попередження приступів бронхіальної астми.
- •Тривале лікування астми.
- •Вогнищева та крупозна пневмонія.
- •Невідкладна допомога під час кризи:
- •Додаток: раціональна антибіотикотерапія пневмоній.
- •Основні характеристики найбільш вагомих груп антибактеріальних препаратів.
- •Гнійні захворювання легенів: абсцес легень. Бронхоектатична хвороба.
- •Рак легенів.
- •Невідкладна допомога при кровохарканні та легеневій кровотечі:
- •Плеврити: сухий та ексудативний.
- •Емфізема. Пневмосклероз. Легеневе серце.
- •Додаток. Дихальна недостатність.
- •Туберкульоз легень.
- •Клінічна класифікація туберкульозу,
- •Туберкульоз інших органів і систем
- •Додаток: протитуберкульозні засоби.
- •Література.
Невідкладна допомога при приступі бронхіальної астми -
повинна бути диференційована; залежить від ефективності тих чи інших лікарських засобів у даного пацієнта в минулому.
Необхідно допомогти хворому зайняти вимушене положення.
Забезпечити приплив свіжого повітря, зробити інгаляцію кисню.
Відтяжні процедури – банки, гірчичники на грудну клітку; гаряча гірчична ванна для ніг.
Медикаментозна терапія:
А/ В легких випадках дають пероральні бронхолітики – еуфілін, ізадрін, теофедрин, антасман в таблетках.
Б/ При приступах середньої тяжкості – проводять інгаляцію бронхолітиків / алупент, антасман, сальбутамол, беротек, атровент, беродуал /.
В/ У тяжких випадках бронхолітики вводять парентерально – адреналін 0,1% р-н – 0,5 мл п/ш; ефедрін 5% - 1 мл п/ш; еуфілін 2,4% р-н – 10 мл в/в на 40% р-ні глюкози. Застосовують також спазмолітики – но-шпу / 2 мл 2% р-на п/ш /, галідор / 1-2 мл 2,5% р-на п/ш /; помірні дози антигістамінних засобів – дімедрол / 1 мл 1% р-на / або супрастін / 1 мл 2% р-на /.
Г/ При астматичному статусі – в/в вводять еуфілін, а також застосовують кортикостероїдні препарати – гідрокортизон / 50-100 мг в/в / або його аналоги / преднізолон, дексаметазон, тріамцінолон /. Для корекції ацидозу і розрідження мокроти – вводять натрію гідрокарбонат / 4% р-н – 50-100 мл і фіз. р-н – 300-500 мл в/в крап. /.
Д/ При масивній обструкції бронхів і загрозі гіпоксемічної коми – показана інтубація трахеї та штучна вентиляція легенів.
Лікування бронхіальної астми в міжприступному періоді. Призначають курсове лікування бронхолітиками, кортикостероїдами; ЛФК; голкорефлексотерапію; санаторно-курортне лікування.
Намагаються встановити причину виникнення приступів астми. При наявності вогнищ інфекції – їх санація. При атопічній астмі – в алергологічній лабораторії намагаються виявити алерген, визначаючи шкірну чутливість до різних передбачуваних факторів. Якщо це вдається – проводять курс специфічної десенсибілізації, якщо ні – використовують неспецифічну десенсибілізацію / антигістамінні препарати /.
Додаток: попередження приступів бронхіальної астми.
Приступи ядухи при бронхіальній астмі можна попередити за допомогою препаратів, що відносяться до групи мембраностабілізаторів / кромолін натрій, інтал, недокроміл /.
Препарат застосовується у вигляді порошку в капсулах для інгаляцій. Розпилення та вдихання порошку відбувається за допомогою спеціальних турбоінгаляторів / спінхалерів /.
Особливо добрий ефект відмічається у хворих з атопічною астмою. Менший ефект досягається у хворих з інфекційнозалежним варіантом.
Тривалість дії капсули складає 5-6 годин, тому використовувати препарат необхідно до 4-х разів на добу.
Препарат побічної дії при вдиханні не має, в організмі не накопичується. У деяких хворих після інгаляції виникає кашель, в таких випадках – попередньо використовують інгалятор з бронхорозширювальною дією / астмопент, сальбутамол, беротек /, а після інгаляції – ретельно полощуть горло водою.
В останній час багато фірм випускають препарати з бронхорозширювальною та пригнічуючою алергічне запалення дією:
Дітек / містить хромоглікат натрію й беротек /.
Інтал Компаунд / хромоглікат натрія і ізопреналін /.
СВІТОВИЙ ДОСВІД ЛІКУВАННЯ БРОНХІАЛЬНОЇ АСТМИ
/Ступінчастий підхід, що відповідає Рапорту
Міжнародної групи Спеціалістів зі справ
Діагностики і лікування Астми /.
Клінічні симптоми перед лікуванням.
І ступінь – м’який ІІ-ІІІ ступінь - ІУ ступінь –
перебіг. помірний перебіг. тяжкий перебіг.
1.Рідкі і короткочасні 1.Загострення частіше 1.Загострення –
симптоми / рідше 1-2 1-2 разів на тиждень. часті.
разів на тиждень /.
2.Нічні симптоми рідше 2.Загострення порушу- 2.Постійна наяв-
2-3 разів на місяць. ють активність і сон. ність ознак астми.
3.Ознаки захворюван- 3.Нічні прояви астми 3.Часті нічні
ня між загостреннями частіше ніж 2 рази в приступи.
не відчуваються.
4.Потрібні щоденні ін- 4.Фізична актив-
галяції симпатомиме- ність обмежена
тиків. за рахунок астми.
