5. Фізіотерапевтичне лікування. Методика обстеження хворого,

Для встановлення діагнозу – необхідно провести обстеження хворого, яке проводиться по певному плану.

Методика обстеження хворого складається з двох основних розділів:

І. Суб’єктивні методи обстеження – або розпитування / а/ паспортні дані; б/ скарги хворого; в/ історія хвороби; г/ історія життя хворого /.

ІІ. Об’єктивні методи обстеження, які включають:

1. Основні клінічні методи дослідження / а/ огляд; б/ пальпація; в/ перкусія; г/ аускультація /.

2. Додаткові методи дослідження / а/ рентгенологічні; б/ ендоскопічні; в/ ультразвукові; г/ функціональні; д/ лабораторні /. Розпитування.

Паспортні дані. Спочатку вияснюють загальні відомості про хворого: а/ прізвище, ім’я та по батькові; б/ вік; в/ місце проживання; г/ професія; д/ місце праці.

Скарги хворого. Визначають головні скарги, детально встановлюють їх характер. При наявності болю – уточнюють його локалізацію, характер, інтенсивність, іррадіацію, час появи, вплив різних причин на його виникнення, чим знімається / купірується /. Вияснюють і аналізують загальні скарги / підвищення температури, загальна слабкість, відсутність апетиту /. Пізнають, чи нема скарг з боку інших органів і систем.

Історія хвороби / Anamnesis morbi /. При розпитуванні про розвиток самої хвороби треба отримати відповіді на наступні питання:

1/. Коли розпочалось захворювання?

2/. Як воно почалось?

3/. Як перебігало?

4/. Які проводились дослідження та їх результати?

5/. Яке проводилось лікування та його ефективність?

Історія даного захворювання повинна відбивати розвиток хвороби від самого початку до цього часу.

Історія життя хворого / Anamnesis vitae /. Це медична біографія хворого по основних періодах його життя / дитинство, юність, зрілий вік /.

Відмічають місце народження, психічний і фізичний розвиток у дитинстві; побутові умови; умови праці та виробничі шкідливості; які хвороби та операції переніс хворий протягом життя /у тому числі – туберкульоз, венеричні захворювання, хвороба Боткіна, СНІД /; родинній анамнез / спадкові хвороби /; шкідливі звички / паління, алкоголізм, наркоманія /; алергологічний анамнез / непереносимість продуктів харчування, ліків /.

Основні клінічні методи обстеження. Огляд.

Огляд повинен бути систематичним. Спочатку проводять загальний огляд всього хворого, потім оцінюють стан шкірних покривів, слизових оболонок, підшкірної клітковини, м’язів, кісток та суглобів; далі – ділянки тіла по областях: голова, шия, тулуб, кінцівки.

При загальному огляді оцінюють загальний стан хворого, який характеризують наступні ознаки: стан свідомості та психіки; положення у ліжку; будова тіла.

Розрізняють наступні стани свідомості:

1. Стан ясної свідомості – хворий чітко і ясно відповідає на поставлені питання, в просторі і часі – орієнтується.

2. Стан неясної свідомості / затьмарення / - байдужість хворого до свого стану, загальмованість, вірні, але запізнені відповіді на питання.

3. Ступор / заціпеніння / - хворий знаходиться у глибокому сні. При виведенні його з цього стану, на питання він відповідає, але відповіді неусвідомлені, у місці і часі не орієнтується.

4. Сопор / отупіння / - непритомний стан із збереженням рефлексів.

5. Кома / глибока сплячка / - непритомний стан, повна відсутність реакції на зовнішні подразники, відсутність рефлексів і розлад життєво важливих функцій організму.

Психічний стан хворого - може бути урівноваженим, збудженим, пригніченим, байдужим / апатичним /; можуть відмічатись марення та галюцинації.

Положення хворого у ліжку:

1. Активне положення – хворий вільно рухається у ліжку, може сам себе обслуговувати.

2. Пасивне положення – хворий адинамічний, активні рухи відсутні, не здатний до самообслуговування / при непритомному стані, при кахексії /.

3. Вимушене положення – займається хворим для послаблення хворобливого відчуття або для полегшення стану.

Конституція – будова тіла. Виділяють наступні варіанти нормальних конституціональних типів:

1. Астенічний тип – характеризується перевагою поздовжніх розмірів над поперечними, кінцівок – над тулубом, грудної клітки – над животом.

2. Гіперстенічний тип – характеризується перевагою поперечних розмірів над поздовжніми.

3. Нормостенічний тип – відрізняється пропорційністю будови тіла.

Загальний стан характеризують як: а/ задовільний; б/ середньої тяжкості; в/ тяжкий; г/ дуже тяжкий.

При огляді голови, звертають увагу на вираз обличчя, очі, повіки, ніс, рот, ротову порожнину, забарвлення слизових оболонок, зуби, язик.

При огляді шиї, звертають увагу на пульсацію сонних артерій, вибухання шийних вен, збільшення щитовидної залози та лімфовузлів.

При огляді шкіри, звертають увагу на її забарвлення, еластичність, вологість, наявність висипань, рубців.

Звертають увагу на різні дефекти, викривлення, випинання та інші деформації з боку кінцівок, черепа, грудної клітки і хребта; конфігурацію суглобів і обсяг їх рухів. Огляд кінцівок може виявити також варикозне розширення вен, виразки, рубці, атрофію м’язів, набряки.