Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
ОКЛ.doc
Скачиваний:
4
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.53 Mб
Скачать

2. Організація збуту на промислових підприємствах.

Комерційне поняття маркетингу як інструменту збуту, що означає пошук і відбір покупців продукції, не відповідає рівню ринкових відносин. Орієнтація виробництва тільки на збут є причиною невідповідності між попитом і пропозицією, яка може породжувати кризи надвиробництва. Таким чином, сутність маркетингової політики розподілення на промислових підприємствах базується на принципах активного втягування в процес виробництва, розподілу, реалізації і споживання товару всіх учасників маркетингової системи. Це означає, що необхідно виробляти такі товари і в такій кількості, які потрібні ринку, збут яких визначений наперед з великою ймовірністю завдяки маркетинговим дослідженням. При цьому значно підвищується значення збутового апарату фірми.

Задачі служби збуту на промислових підприємствах:

  • надання більшого значення потребам ринку;

  • за рахунок інтеграції функцій маркетингу, здійснення більш ефективного пов'язування збуту із дослідженнями ринку;

  • планування асортименту продукції;

  • досягнення необхідних обсягів продажів за рахунок задоволення потреб замовників, а не виробника товару;

  • широка взаємодія з робітниками торгових організацій, активна участь в збуті продукції;

  • постійне навчання і перепідготовка персоналу відділу збуту з метою більш ефективної роботи відділу по урахуванню потреб споживачів;

  • тісний взаємозв'язок з іншими підрозділами маркетингової служби для одержання повної інформації про своїх клієнтів.

Збут – найбільш відповідальний елемент процесу маркетингу, який забезпечує споживача необхідним товаром і направлений на переміщення продукту від виробника до споживача з мінімальними витратами. У вигляді інструменту дослідження і утворення стійкості збутових операцій використовується контролінг-збут, який полягає у виявленні слабких сторін в збутовій діяльності і можливостей її профілактичної оптимізації.

Метою контролінг-збуту є підвищення економічної ефективності збутової діяльності і самої організації збуту. Забезпечується це гнучким, оперативним попередженням недоліків в збутовій діяльності, їх виявленням і усуненням за допомогою комплексу певних дій. Система контролінг-збуту має свої функції, принципи, структуру а також систему показників.

Функції контролінг-збуту:

  • планування - охоплює формування цілей збутової діяльності, їх коректування, формування необхідних показників збуту продукції;

  • забезпечення інформацією - передбачає координацію попиту на інформацію з її пропозицією, обробку і підготовку оперативних даних. Одержана при цьому інформація використовується для формування системи звітності, яка необхідна менеджеру для прийняття рішень (Рис. 6);

Рисунок 6. Джерела забезпечення підприємства інформацією

  • контролю – охоплює спостереження і аналіз кількісних і якісних показників збутової діяльності і встановлення причин відхилення цих характеристик від планових;

  • регулювання – включає роботу по формуванню стратегій взаємозв'язку з клієнтами, політику стимулювання попиту, розробку заходів по оптимізації витрат і результатів збутової діяльності.

Принципи контролінг-збуту:

  • повнота визначення і зниження ризиків, що мають місце в збутовій діяльності;

  • захист і підтримка менеджменту без внесень кардинальних змін в структуру збуту;

  • мобільність, тобто можливість руху або перестановки персоналу в залежності від характеру проблем збуту і можливостей працівників;

  • вимоги до професіоналізму персоналу в сфері контролінгу і суміжних сферах діяльності (виробництво, бухгалтерський облік, маркетинг тощо).

Рисунок 7. Складові контролінг-збуту

Портфельний аналіз до свого складу може включати: кластерний аналіз, аналіз переваг виробничої діяльності, SWOT- аналіз, прогнозування можливих ризиків, аналіз перспективних сегментів і ніш збуту продукції.

Система показників контролінг-збуту:

1. Успіх пропозиції: ( 3 в / О гс )* 100 , де

З в – видані замовлення;

О гс – отримані грошові суми.

2. Надходження замовлень: ( 3 н. на 1 пр./ З заг ) * 100, де

З п. на 1 пр. — замовлення, що припадають на одного конкретного працівника;

З заг — загальні замовлення.

3. Портфель замовлень: ( П з.к.м. / 3 пл ) * 100, де

Пз.к.м. - портфель замовлень на кінець місяця;

З пл - планові замовлення.