Тема 2. Товарний рух і механізми використання каналів розподілу.

1. Сутність товароруху.

2. Суть і функції каналів розподілу.

3. Класифікація маркетингових каналів розподілу.

4. Процес розподілу товарів.

1. Сутність товароруху.

Рух товарів – це процес переміщення товару від виробника до споживача.

Товарорух – це система, яка забезпечує доставку товарів до місця продажу в точно визначений термін з максимально високим рівнем обслуговування споживачів.

Товарорух — процес фізичного переміщення товарів від місця виробництва до місця продажу кінцевим споживачам, який супроводжується передачею права власності на товар від одного суб'єкта господарювання до іншого та потребує планування і контролю за його здійсненням з метою задоволення потреб споживачів і отримання прибутку.

Основні елементи системи товароруху:

1) зовнішнє середовище (мережа збуту або магазин; посередники та їхні складські приміщення; підприємства, які забезпечують перевезення вантажу);

2) внутрішнє середовище (добір та формування партій товарів з урахуванням транспортних витрат; контроль за комплектуючими виробами, які відправляються як запасні частини на склади підприємств; опрацювання замовлень покупців; упакування товарів відповідно до вимог транспортних служб; оформлення митних документів та страхування; відправлення і контроль за рухом вантажу).

Розрізняють дві форми товароруху:

1) складська, за якої переміщення товарів переривається у зв'язку із завезенням їх на проміжний склад (склади);

2) транзитна — без перерви у переміщенні товарів від місця виробництва (промислових або сільськогосподарських підприємств) до місця продажу кінцевому споживачеві. За характером розрахунків виокремлюють транзитний товарорух з участю і без участі в розрахунках. За транзитного товароруху з участю у розрахунках посередник, організовуючи транзитний рух, сам здійснює розрахунки з підприємством-постачальником за відвантажені товари і, у свою чергу, стягує їх вартість (разом з надбавкою) з покупців-одержувачів. Тобто посередник у цьому разі є кредитором роздрібних торговельних підприємств, що дуже вигідно останнім за умов обмеження обігових коштів. За транзитного товароруху без участі у розрахунках роль посередника зводиться до організації товаропросування.

Товарорух може бути організований через власну чи через дилерську (посередницьку) мережі.

2. Суть і функції каналів розподілу.

Завдяки каналу товароруху усуваються тривалі розриви часу, місця та права власності на товари та послуги для тих, хто бажав би скористатися ними.

Канали розподілу – це сукупність підприємств або осіб, які беруть на себе право власності на товар чи послугу або сприяють передачі цього права іншим підприємствам на шляху руху товарів від виробника до споживача.

Маркетингові канали роблять можливим потік товарів від виробника через посередників до споживача. Деякі з посередників скуповують товар від торговця, зберігають його і перепродають покупцям. Інші представляють торговців, але не отримують право на продукцію.

Канали розподілу мають дві характеристики: рівень каналу та ширина каналу.

Рівень каналу розподілу – це будь-який посередник, який виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача. Кількість каналів визначає довжину каналу.

Довжина каналів розподілу споживчих і промислових товарів відрізняється: найдовші, як правило, канали розподілу споживчих товарів. Промислові канали короткі, що можна пояснити меншою кількістю споживачів, вищою географічною концентрацією, складністю товарів, вимогами монтажу устаткування, його обслуговування, навчання персоналу. Коротшими за канали розподілу споживчих товарів є канали розподілу послуг – через нематеріальний характер, який має потребу особистих контактів споживача і постачальника послуг.

Ширина каналу розподілу – кількість посередників на кожному рівні каналу розподілу, тобто кількість оптових покупців, роздрібних торговців, збутових агентів і т.д.

Ширина (напруженість) каналу розподілу Довжина = 2

0–роздрібні торговці

Члени каналу товароруху виконують ряд дуже важливих функцій:

1) дослідницька робота — збір інформації, необхідної для планування та полегшення обміну;

2) стимулювання збуту, створення та поширення інформації про товар;

3) встановлення контактів — налагодження та підтримка зв’язку з постійними покупцями;

4) пристосування товару — підпорядкування його вимогам покупців;

5) проведення переговорів — намагання узгодити ціни та інші умови для подальшого виконання акту передачі власності чи володіння;