Лабораторна робота № 4 будова клітини

Мета роботи: ознайомитися з загальними рисами організації клітин, з особливостями, які відрізняють клітини рослинного організму від клітин тварини, а також з неклітинних структур організму.

Прилади, посуд, реактиви

Самостійно приготований тимчасовий препарат, мікроскоп, мале (чи велике) збільшення.

Порядок виконання роботи

На предметне скло наносять краплю води, в яку поміщають невеликий шматочок (2-3 мм) плівки лука. Плівку здирають скальпелем з м'ясистою часткою цибулини. Зручніше брати плівку не з увігнутою, а з опуклої сторони часточки, так як в цьому випадку вона більш міцно прилягає до підлеглої тканини і може бути знята повільніше, що надзвичайно істотно; при швидкому здиранні плівки залишається не захопленої більш глибока частина клітин, де залягає ядро, отже, воно не потрапляє на препарат.

Зняту і вміщену в краплю води плівку (шматочок її) розправляють препаровальними голками і покривають покривним склом.

Розгляньте і замалюйте препарат. Зверніть увагу на форму клітин, наявність чітко вираженої відокремленої оболонки. Цитоплазма, утворює тіло клітин, майже не видно. Велику частину клітини займає вакуоль, наповнена прозорим клітинним соком. У ядрі видно зернистість (грудочки хроматину) і кругле бульбашковидне ядерце. Іноді, щоб легше розглянути препарат, потрібно затемнити поле зору за допомогою діафрагми або конденсора (опускаючи його).

Перш ніж приступити до замалювання, необхідно відшукати на препараті найбільш типову картину, тобто щоб у клітині залишилося й було помітно ядро.

Питання для самоперевірки

1. Назвіть основні органоїди рослинної клітини.

2. Як приготувати препарат для мікрокопіювання?

3. Назвіть основні відмінності клітин рослинного організму від клітин тварини.

Лабораторна робота № 5

Дослідження амілазної активності слини

Мета роботи: визначити активність амілази слини людини.

Дослідження ферментативної активності дозволяє не тільки знайти факт забруднення тим або іншим ксенобіотиком, але і визначити його мінімальну концентрацію для придушення активності амілази, а виходить, і життєдіяльності організму в цілому.

Прилади, посуд, реактиви

Водяна баня або термостат на 40⁰С, мірні піпетки, штативи, 32 пробірки, слина нерозбавлена профільтрована через вату, 5%-ний розчин крохмалю, 0,3%-ний розчин йоду в йодиді калію (3%-ний розчин), 1%-ний розчин сульфату міді.

Порядок виконання роботи

В основі визначення амілазної активності лежить реакція гідролізу крохмалю під дією амілази слини до мальтози з наступним визначенням повноти розщеплення крохмалю за кольоровою реакцією з йодидом у залежності від ступеня розведення слини (тобто концентрації ферменту). Вісім пробірок розміщають у штативі. В кожну пробірку наливають 1 см³ води, а потім у першу пробірку ряду додають 1 см³ нерозбавленої слини. Уміст пробірок обережно перемішують. Далі 1 см³ суміші з пробірки 1 ряду переносять у пробірку 2, перемішують, знову відбирають 1 см³ і переносять його в пробірку 3 і т.д. до пробірки 8, з якої виливають 1 см³. Таким чином, виходить градієнт розведення слини.

В усі пробирки налити по 1 см³ води. Далі в усе пробирки слід додати по 2 см³ розчину крохмалю, перемішати і поставити на 15 хв в термостат при 40⁰С. Після охолодження в пробирки додати по каплям йодид калію та відзначити в кожному ряду номер останньої, за порядком, пробирки, в якій проба на крохмаль негативна (без забарвлення).

Номер пробірки	Ступінь розведення слини
1	2
2	4
3	8
4	16
5	32
6	64
7	128
8	256

Заповніть таблицю після проведення дослідів.

Варіант досліду	Номери пробірок
	1	2	3	4	5	6	7	8

Заштриховані номери пробірок свідчать про наявність у них крохмалю і декстрину.

Питання для самоперевірки

1. Яка хімічна реакція лежить в основі визначення амілазної активності слини?

2. Які реактиви використовують при визначенні амілазної активності?

Лабораторна робота № 6