Методичні вказівки до вивчення курсу Модуль 1

Мистецтво палеоліту. Передусім слід визнати, що передумовами для формування української культури були усі ті мистецькі процеси, що відбувалися на території сучасної України від перших поселень людини. Тому необхідно мати уявлення не лише про мистецтво Трипілля, скіфо-сарматів та Північного Причорномор’я, але й про найдавніші мистецькі знахідки на українських територіях.

Почати вивчення мистецтва палеоліту варто зі знахідок Мізинської стоянки – їхньою особливістю є обов’язкова наявність так званої «мізинської ялинки» та «мізинського меандру», що прикрашає поверхню виробів з кістки. Варто зупинитися на образах українських «палеолітичних Венер». Далі слід ознайомитися із знахідками Кам’яної могили, яка є пам’яткою культового призначення. На особливу увагу заслуговує факт винайдення петрогліфів (вірогідно, зразків протописемності) та рельєфні композиції Гроту Мамонта.

Мистецтво неоліту та епохи міді-бронзи. Трипільську культуру (культуру «Кукутень»), без перебільшень, можна визнати за пра-культуру України. Для повного осягнення її значення необхідно осмислити той факт, що цивілізація Трипілля розвивалася паралельно з Крито-Мікенською, Єгипетською та Давньоазійськими цивілізаціями та н поступається їм високим художнім рівнем мистецьких пам’яток.. «Візитною карткою» Трипілля є кераміка, яку можна типологізувати за призначенням та художніми рішеннями.

Типологізація трипільської кераміки. Першу групу складає керамічний посуд, що застосовувався щоденно. Друга група посуду мала переважно культове значення. На відміну від практичності так званого «столового посуду» кращі зразки культового посуду» є скарбами світового значення. Особливу увагу дослідників привертають орнаменти, які мають космогонічне значення. Вони стали прообразами сучасних українських орнаментів писанок та вишиванок. Третю групу керамічних виробів Трипілля складають статуетки людини, тварин, а також модельок житла. За висновками дослідників, вони також мали культове значення. Жіночі образи пов’язані з культом Праматері-богині, що був поширеним в матріархальних культурах.

Антропоморфна скульптура епохи міді-бронзи представлена не лише трипільськими статуетками, але й антропоморфними стелами, які знаходять подільший розвиток в скіфо-сарматському та двньослів’янському мистецтві. Доцільно розглянути Усатівську (Одещина), Наталівську (Уманщина), Федорівську (Полтавщина) стели та Керносівський ідол (Дніпропетровщина). Послідкуйте впливи антропоморфних стел на кам’яні стели кіммерійців та скіфів.

Скіфо-сарматське мистецтво славиться високохудожніми виробами з дорогоцінних металів, виконаних в так званому «тваринному стилі». Їх знаходять в скіфських курганах, таких як Чортом лик чи Товста Могила. Відомими зразками «тваринного стилю» є Амфора з Чортом лика, Пектораль з Товстої Могили, численні ювелірні прикраси. Варто звернути додаткову увагу на Пектораль, яку дослідники вважають наочним втіленням світогляду скіфів.

Вивчаючи мистецтво Північного Причорномор’я найбільшої уваги приділіть взаємовпливам скіфської та античної культур. Визначте, що саме з античної спадщини вплинуло на подальший розвиток образотворчого мистецтва на теренах України.

Мистецтво в докнязівські часи на різних територіях сучасної України було різним. В одних регіонах воно ґрунтувалось на язичницькому світогляді – прикладом чого може бути Збруцький ідол, в інших (як то в Таврії) – ще від 3 – 5 ст. н.е. орієнтувалося на християнські впливи. Зокрема, зерніть увагу на те, які традиції майбутнього християнського мистецтва походять від християнізованого мистецтва візантійських міст Півдня України (тип храму, ікона, символіка). Особливо прослідкуйте корсунську малярську церковну традицію у Києві УІІІ – ІХ ст.