Тема 2. Мистецтво 40-х–60-х рр.: архаїсти та новатори

Вивчення даної теми слід розпочати з осмислення особливостей мистецького процесу Європи 40-х – 60-х рр. ХХ століття. Перш за все слід зрозуміти причини його невідповідності у Західному та Східному регіонах. Тоаолітарне мистецтво та його класичні взірці (соцреалізм СРСР 1934-1956 рр.; мистецтво Третього Рейха 1933-1944 рр.; мистецтво пореволюційного Китаю тощо). Тоталітарне мистецтво: «терор мови». Мистецтво як виробництво потрібних класу і людству взагалі цінностей. Тоталітарне мистецтво як «заміщення» (підміни ідеологічні, змістовні, творчі, естетичні та ін. За О. Петровою).

Огляд європейського авангарду «другої хвилі» слід здійснити шляхом послідовного вивчення принципів європейської абстракції («ташизм», Л. Фонтана, ), «ар-брюта», нового реалізму, кінетичного мистецтва (Герхард фон Гревениц), поп-арту та віденського акціонізму. Окремо слід зупинитися на підміні у візуальних мистецтвах самого «предмету мистецтва» (як артефакта художньої культури). На зміну узвичаєним картинам та скульптурам, тобто «предметам, що несуть у собі добавлену вартість та внаслідок цього є доступними лише еліті» (Дж. Арган), вийшли художні об’єкти, структури (як артефакти художньої культури), актуальні проекти та акції. «Розкартинювання» предмету мистецтва сприяло тенденції дематеріалізації об’єкта. Опозицію зображення / річ «знімає» практика «реді-мейду».

Розвиток мистецтва в Америці спричинив появу абстрактного експресіонізму, мінімалізму, оп-арту, реді-мейду, хепенінгу, перформансу та т. п. Зокрема слід зупинитися на спадкові американських абстракціоністів (Алберс, Дж. Клайн, У. де Кунінг, Мазервел, Б. Ньюмен, Дж. Полок, М. Ротко та ін.), візуально-кінетичних дослідах оп-арту (В. Вазарелі, Ф. Ло Савіо та ін.), практиці «перегрупувань речей» та «тиражування» суспільно значимого продукту художників поп-арту (Р. Раушенберг, Дж. Джонс, К. Олденбург, Є. Уорхол та ін.), об’єктах та акціях М. Дюшана, Армана, «актуальності» дій в межах хепенінгів та перформансів, появу яких було намічено ще в межах авангардного мистецтва Європи першої третини ХХ століття. Кожне з цих явищ має бути осмисленим на відповідному рівні в контексті завдань курсу «Сучасні візуальні мистецтва», а саме з точки зору новацій мистецтвотворчої парадигми та породжених нею інтерпретаційних стратегій.

Специфіка розвитку мистецтва України кінця 30-х – 60-х рр. ХХ століття. Соцреалізм – «авангард по-сталінськи» (концепти, теорія і практика). Мистецтво «хрущовської відлиги». Офіційний соцреалізм та творчий андеграунд. Дисидентський рух та нонконформізм. Опанування світовою художньою практикою.

Під час вивчення матеріалу теми слід скласти конспект, звернувши особливу увагу на проблему, поставлену в завданні №2 для самостійної роботи студента-заочника:

СРС №2. Новатори мистецтва 40-х – 60-х рр. ХХ століття

1. Соцреалізм – «авангард по-сталінськи».

2. Аутсайдерське мистецтво та проблема маргінальності в мистецтві 40-х – 60-х рр. ХХ століття.

3. Американський модернізм – концептуальні та стильові лінії прояву.

Рекомендована література:

1. Бём Г. В круге действительности: об основах абстрактного искусства после 1945 года // Собрание Л. Шёнберг: Каталог выставки. – Мюнхен, 1989. – С. 39 – 57.

2. Бобриков А. Суровый стиль: мобилизация и культурная революция // http://xz.gif.ru/numbers/51-52/surovo/

3. Бобринская Е. «Философия коллективизма» в советской живописи 1930-х годов // Бобринская Е. Русский авангард: границы искусства. – М.: Новое литературное обозрение, 2006. – С.280 – 302.

4. Бучев М. Метаморфозы предмета в произведениях и акциях Армана (1950 – 1960-е годы) // Западное искусство. ХХ век. Образы времени и язык искусства. – М., 2003. – С. 78 – 91.

5. Герман М. Модернизм. Искусство первой пол. ХХ в. – СПб.: Азбука–классика, 2003. – 480 с.

6. Герман М. Парижская школа. – М.: Словол, 2003.

7. Глезер А. Искусство под бульдозерами // Декоративное искусство. – 1998. – № 8. – С. 26.

8. Голомшток И. Тоталитарное искусство. – М.: Галарт, 1994. – 296 с.

9. Мистецтво України ХХ століття. – К.: Асоціація галерей України, 1998.

10. Морозов А. Советское искусство 60-х годов и опыт «нового реализма» // Советск. искусствознание. Вып 25. – М.: Советский художник, 1989. – С. 39 – 63.

11. Нультерман У. Тихая революция: Выставка «Монохромная живопись» и искусство около 1960 года // Собрание Ленца Шёнберг: Каталог выставки «Европейское движение в изобразительном искусстве с 1958 года по настоящее время». – Мюнхен: Эдицион Канц, 1989. – С . 31 – 38.

12. Переятенец В. Нулевой уровень критики. 1940 – 1950 – е годы // Искусство. – 1990. – №  5. – С. 27 - 28.

13. Полевой В. Искусство как искусство. – М., 1990.

14. Роготченко О. Соціалістичний реалізм як обов’язкова складова українського тоталітаризму 30–80-х рр. ХХ ст. // Вісник ХДАДМ. – 2004. – № 4. – С.21 – 32.

15. Mudrak M. Nonconformist art. The Soviet experience 1958 – 1986. – N-Y/ LO, 1995.

16. Needham G. Ukrainian Unofficial Art and Postmodernism // Echoes of Glasnost in Soviet Ukraine. – Ontario: Copyright, 1989. - P. 198 – 208.

17. Батракова С. Искусство и миф. – М., Наука, 2002.

18. Ваврух М. Як тільки настала «відлига»: Мистецьке життя Львова 60-х років // Дзвін. – 1996. - №  10 – 12. – С. 150 – 153.

19. Глезер А. Русские художники на Западе. – М.: Знание, 1991. – 53 с.

20. Голубець О. Між свободою і тоталітаризмом // Мистецьке середовище Львова другої половини ХХ століття. – Л.: Академічний експрес, 2001. –– 176 с.

21. Зельська-Даревич Д. Соцреалістичний реалізм та поза ним // Альманах’94 ЛАМ. – Львів: Гердан друк, 1995. – С. 23 - 24.

22. Ковальська Л. Фрагменти міфів та реальність тоталітарної епохи // Мистецтво України ХХ століття. – К.: Асоціація галерей України, 1998. – С. 92 – 96.

23. Мартыненко Н. Живопись США ХХ век. Пути развития. – К., 1989.

24. Морозов А. Живопись молодых.

25. Петрова О. Дещо з архіву та з сучасного мистецтва України // Сучасність. – 2000. – №  12. – C. 119 – 135.

26. Петрова О. Контрмистецтво шестидесятників // Визвольний шлях. – 1993. – №  9. – С. 1144 – 1150.

27. Полевой В. Двадцатый век. – М., 1989.

28. Скляренко Г. «Новий» живопис 1960-х років у контексті часу та історичній перспективі // Родовід. – 1995. – №  12. – С. 5 – 19.