- •Опис предмета навчальної дисципліни
- •2. Мета та завдання навчальної дисципліни
- •3. Програма навчальної дисципліни
- •4. Структура навчальної дисципліни «Технологія галузі»
- •5. Теми семінарських занять
- •6. Теми практичних занять
- •7. Теми лабораторних занять
- •8. Самостійна робота
- •9. Індивідуальні завдання
- •10. Методи навчання
- •11. Методи контролю
- •12. Розподіл балів, які отримують студенти
- •13. Методичне забезпечення
- •14. Рекомендована література Базова
- •Допоміжна
- •15. Іформаційні ресурси Періодичні видання
- •Інтернет-ресурси
- •2.13. Відходи овочів та їх використання
- •2. Зміни, що відбуваються у жирах
- •4. Зміни, які відбуваються у вітамінах
- •5. Утворення нових смакових та ароматичних речовин
- •Обробка поросят, кроликів і диких тварин
- •Обробка субпродуктів і кісток
- •Обробка сільськогосподарської птиці і дичини
- •5.3. Способи заправляння птиці і дичини
- •Напівфабрикати з птиці і дичини
- •Напівфабрикати з цілої птиці, дичини
- •Порційні напівфабрикати
- •Дрібношматкові напівфабрикати
- •Обробка субпродуктів птиці і дичини
- •Напівфабрикати, які надходять із заготівельних фабрик
- •Тема №6 Лекція №17-21 класифікація супів
- •Прозорі супи
- •Супи на охолоджених бульйонах
- •Супи на відварі житніх сухарів
- •Супи на фруктових і ягідних відварах
- •Тема №7 Лекція №22-23 Страви та гарніри з круп, бобових та макаронних виробів т7
- •4.5. Страви на основі каш
- •2.1. Класифікація соусів і напівфабрикати для їхнього приготування
- •2.2. Асортимент соусів,
- •2.3. Нові напрямки в технологи соусів
- •§ 1. Страви і гарніри з відварних овочів
- •§ 5. Страви з овочевих напівфабрикатів
- •Тема 10. Лекція № 29-30 Страви з риби та продуктів моря.Т10
- •Асортимент страв з вареної риби
- •Особливості припускання риби
- •Асортимент страв з припущеної риби
- •Технологічний процес приготування і відпуску страв з смаженої риби
- •Загальні правила запікання риби
- •Страви з тушкованої риби
- •§ 1. Риба відварна
- •§ 2. Риба припущена
- •§ 3. Риба смажена
- •§ 4. Риба тушкована
- •§ 5. Риба запечена
- •§ 6. Страви з котлетної рибної маси
- •§ 7. Страви з нерибних продуктів морського промислу
- •§ 8. Вимоги до якості рибних страв
- •Тема №11 Лекція №31-32 Страви з яєць та сиру. Т 11
- •1. Страви з яєць. Варіння яєць
- •§ 2. Смажені і запечені яєчні страви
- •§ 3. Приготування холодних страв із сиру
- •§ 4. Гарячі страви з сиру
- •§ 5. Заморожені напівфабрикати з сирних страв
- •Тема 12 Лекція № 33-36 Страви з м’яса та м’ясних продуктів.Т12.
- •§ 1. М ясні гарячі страви
- •§ 2. Відварні м'ясні страви
- •§ 3. Смажені м'ясні страви
- •§ 5. Запечені м'ясні страви
- •§ 6. Страви з січеного м'яса і котлетної маси
- •§ 7. Страви з субпродуктів
- •§ 8. Страви з сільськогосподарської птиці і дичини
- •Лекція №1 (Тема№14) холодні страви і закуски
- •1. Підготовка продуктів для приготування холодних закусок
- •2. Бутерброди
- •§ 3. Салати
- •§ 4. Вінегрети. Страви з овочів і грибів
- •§ 5. Рибні страви і закуски
- •§ 6. М'ясні страви і закуски
- •Кава чорна
- •Кава чорна з молоком
- •Кава чорна з морозивом (глясе)
- •Кава по-східному
- •Какао і шоколад
- •Какао з молоком
- •Шоколад
- •Прохолодні напої
- •Страви і вироби з борошна
- •1.1. Харчова цінність страв та виробів з борошна. Зміни, що відбуваються під час приготування страв і виробів з борошна
- •1.2. Технологічні властивості борошна
- •1.3. Приготування начинок
- •1.4. Види розпушувачів тіста
- •1.5. Страви з борошна
- •1.6. Дріжджове тісто і вироби з нього
- •1.7. Листкове тісто і вироби з нього
- •1.8. Пісочне тісто і вироби з нього
- •1.9. Бісквітне тісто і вироби з нього
- •1.10. Заварне тісто і вироби з нього
- •1.11. Оздоблюючі напівфабрикати для виробів з тіста
- •22.1. Організація лікувального і лікувально-профілактичного харчування
- •Характеристика дієт
- •22.3. Холодні дієтичні страви і закуски
- •22.4. Перші дієтичні страви
- •22.5. Страви з овочів
- •22.6. Страви з круп
- •22.7. Страви з макаронних виробів
- •22.8. Страви з риби
- •22.9. М'ясні страви
- •22.10. Страви з яєць
- •22.11. Страви з сиру
- •Солодкі страви
- •Дієтичні кисломолочні продукти
- •Вироби з тіста
- •Печиво з висівками (дієта № 9)
- •Страви для хворих діабетом
- •Оладки з капусти з твердим сиром
- •Маскуючі страви
- •Страви з гематогену
- •Омлет з гематогену
- •Бісквіт з гематогену
- •Страви з дріжджів
- •Дріжджовий сироп
- •Дріжджова крупа
- •Добова потреба дітей у вітамінах, мг
- •Холодні закуски
- •Страви з овочів
- •Страви з молока, сиру та яєць
- •Страви з риби
- •Страви з м'яса
- •Солодкі страви і напої
- •23.2. Особливості харчування учнів пту
Тема 12 Лекція № 33-36 Страви з м’яса та м’ясних продуктів.Т12.
§ 1. М ясні гарячі страви
ЗНАЧЕННЯ М'ЯСНИХ СТРАВ У ХАРЧУВАННІ, КЛАСИФІКАЦІЯ ЇХ.
ПРОЦЕСИ, ЩО ВІДБУВАЮТЬСЯ ПРИ ТЕПЛОВІЙ КУЛІНАРНІЙ ОБРОБЦІ
М'ясні страви є одним з основних джерел повноцінних білків, жирів, мінеральних і екстрактивних речовин, вітамінів А, групи В. Амінокислотний склад білків м'язових волокон близький до оптимального, коефіцієнт засвоєння їх дуже високий (97 %)- Жири підвищують калорійність страв, є джерелом енергії. Мінеральний склад м'ясних страв у поєднанні з Овочами збагачується лужними сполуками, досягається оптимальне співвідношення кальцію і фосфору, підвищується вітамінна активність. Екстрактивні речовини, які утворюються у м'ясі при тепловій обробці, надають йому своєрідних приємних смаку й аромату. Завдяки цьому вони сприяють виділенню травних соків і доброму засвоєнню їжі. Більшість м'ясних страв готують з соусами, що дає змогу урізноманітнювати смак і асортимент страв.
Для приготування страв з м'яса застосовують усі види теплової обробки, а залежно від цього м'ясні страви поділяють на відварні, припущені, смажені, тушковані, запечені.
У процесі теплової обробки білки, жири, мінеральні речовини зазнають складних змін. Білки м'язових волокон (повноцінні) під час теплової обробки зсідаються і витискують рідину, яка міститься в них, разом з розчиненими в них речовинами. При цьому м'язові волокна ущільнюються, втрачають здатність вбирати воду. Маса м'яса зменшується.
Неповноцінний білок м'яса — еластин під час теплової обробки майже не змінюється і не засвоюється організмом людини. Колагенові волокна деформуюся, стають коротшими, але збільшуються в об'ємі, при цьому вони витискують вологу. В разі тривалого нагрівання у воді колаген перетворюється на глютин, який розчиняється у гарячій воді, зв’язок між волокнами стає менш міцним і м'ясо розм'якшується. Тривалість розм'якшення м'яса залежить від кількості колагену і його стійкості проти дії тепла. На стійкість колагену впливають порода, вік, вгодованість, стать тварин і інші фактори. Частини м'яса, які містить нестійкий колаген, розм'якшуються за 10—15 хв, стійкий колаген — за 2 -3 год. Процес переходу колагену у глютий починається при температурі понад 50 °С і особливо швидко відбувається при температурі, вищій за 100 °С. При смаженні м'ясо, що містить стійкий колаген, залишається твердим, оскільки волога з нього випаровується швидше, ніж відбувається перехід колагену у глютин.
Для смаження використовують м'ясо, що містить нестійкий колаген; для варіння, тушкування — з великим вмістом колагену. Перехід колагену у глютин відбувається швидше в кислому середовищі. Тому при маринуванні м'яса додають лимонну або оцтову кислоту, при тушкуванні — кислі соуси і томатне пюре.
Екстрактивні речовини, мінеральні солі, розчинні білки під час варіння м'яса переходять у відвар. Білки переходять у відвар доти, поки м'ясо не прогріється. Тому солити воду, в якій вариться м'ясо, треба після того, як воно добре прогріється і білки втратять здатність розчинятися.
При смаженні з поверхні м'яса волога частково випаровується, частково переміщується вглиб виробів. Вироби необхідно смажити на добре розігрітій сковороді, щоб запобігти втратам (витіканню) клітинного соку. В добре підсмаженій кірочці концентруються екстрактивні речовини м'яса. Колір рум'яної кірочки зумовлений меланоїдиновими утвореннями. Червоний колір м'яса залежить від барвника — міоглобіну. Під час теплової обробки міоглобін розпадається і колір м'яса змінюється.
Готують м'ясні страви у гарячому цеху. Варять і тушкують м'ясо у казанах, каструлях, сотейниках; смажать на сковородах, листах, електросковородах, жаровнях і на рожнах; запікають на листах, порціонних сковородах. При цьому використовують такі інструменти й інвентар: лопаточки, кухарську голку, сито, шумівки, черпаки, соусні ложки,
