- •Тема 1. Методологія : сутність, зміст, поняття
- •2. Типологія методів наукового дослідження
- •Ема 4. Специфіка наукового пізнання
- •1. Поняття методу та його характеристика
- •2. Методи емпіричних досліджень
- •3. Методи, що застосовуються на емпіричному й теоретичному рівнях досліджень
- •4. Методи теоретичних досліджень
- •Тема 6. Зміст та структура процесу наукового дослідження
- •1. Методика дослідження, її зміст і принципи розробки
- •Обґрунтування проблеми дослідження
- •Наукова проблема і обґрунтування теми дослідження
- •Критерії вибору теми дослідження
- •4. Змістовний аналіз програми дослідження
- •5. Розробка програми дослідження
- •Тема 7. Наукова організація дослідного процесу
- •1. Організація творчої діяльності.
- •2. Основи наукової організації дослідного процесу.
- •1. Організація творчої діяльності
- •2. Основи наукової організації дослідного процесу
- •3. Організація праці та її планування у наукових дослідженнях
- •4. Раціональний трудовий режим дослідника і організація робочого місця
- •Ема 8. Методи обробки одержаної інформації
- •1. Поняття про методи аналізу та обробку даних
- •2. Підготовка даних до обробки
- •3. Методика оброки одержаної інформації
- •Макет анкети
- •Введення інформації в еом та її обробка
- •4. Аналіз та інтерпретація одержаних даних
- •5. Форми звітності досліджень
- •Тема 9. Організація науково-дослідної роботи студентів
- •2. Організація науки і підготовка наукових кадрів
- •3. Види і форми науково-дослідницької роботи студентів і аспірантів
- •4. Планування, облік і контроль науково-дослідної роботи студентів і аспірантів
- •5. Організація науково-дослідної роботи магістрів
2. Методи емпіричних досліджень
Спостереження – систематичне цілеспрямоване вивчення об’єкта. Це найелементарніший метод, який є, як правило, складовою інших емпіричних методів.
Щоб стати основою наступних теоретичних і практичних дій, спостереження мусить відповідати таким вимогам:
задуманості заздалегідь (спостереження проводиться для певного, чітко поставленого завдання);
планомірності (виконується за планом, складеним відповідно до завдання спостереження);
цілеспрямованості (спостерігаються лише певні сторони явища, котрі викликають інтерес при дослідження);
активності (спостерігач активно шукає потрібні об’єкти, риси явища);
систематичності (спостереження ведеться безперервно або за певною системою).
Спостереження, як метод пізнання, дає змогу отримати первинну інформацію про об’єкт дослідження у вигляді сукупності емпіричних тверджень.
Опитування
Метод опитування як виявлення позиції людей використовується практично на всіх етапах збору інформації.
Цей метод використовується приблизно при 90% досліджень.
Основні види опитування, його переваги і недоліки подано в табл. 1. і 2.
Основними документами, які дають змогу зібрати первинну інформацію, є опитувальний лист та анкета.
Таблиця 1.
Види опитування
№ з/п |
Вид опитування |
Зміст |
1 |
За колом опитуваних |
Приватні особи, співробітники установи, користувачі та ін. |
2 |
За кількістю одночасно опитаних |
Поодинокі чи групові інтерв’ю |
3 |
За кількістю тем опитування |
Одна або кілька тем (аспектів) |
4 |
За рівнем стандартизації |
Вільна схема або структурована, повністю стандартизована |
5 |
За частотою опитування |
Одно- або багаторазове опитування |
Таблиця 2.
Переваги та недоліки опитування
Переваги опитування |
Недоліки опитування |
1. Можливий індивідуальний підхід до кожної з опитуваних осіб, що забезпечує атмосферу довіри. 2. Можливе отримання додаткової інформації |
|
Основні рекомендації щодо поліпшення якості опитуваних листів як джерела інформації наведемо в табл. 3.
Таблиця 3.
Основні рекомендації щодо поліпшення якості опитувальних листів (анкет)
Вимоги до формулювання запитань |
Основні принципи побудови опитувальних листів |
Способи підвищення відсотка повернення опитувальних листів |
Рекомендація для інтерв’юера |
Запитання мають бути: 1) простими і зрозумілими; 2) однозначними; 3) нейтральними (не спрямовувати відповіді в певну сторону) |
Порядок запитань:
|
1. Заохочення (слід враховувати витрати, а також можливі відповіді з почуття подяки); 2. Супровідний лист (пробудження інтересу, гарантії анонімності); 3. Високий рівень оформлення листів |
1. Докладні вказівки щодо виконання роботи; 2. Необхідний контроль; 3. Використання технічних засобів обробки даних; 4. Пошук способів зниження витрат |
Експеримент – це такий метод вивчення об’єкта, який пов’язаний з активним і цілеспрямованим втручанням дослідника в природні умови існування предметів і явищ або створенням штучних умов, необхідних для виявлення відповідної властивості.
Експериментальне вивчення об’єктів порівняно зі спостереженням має такі переваги:
у процесі експерименту можна вивчати явища у “чистому вигляді”, звільнившись від побічних факторів, які затінюють основний процес;
в експериментальних умовах можна дослідити властивості об’єктів;
експеримент можна повторювати, тобто є можливість проводити дослід стільки разів, скільки це необхідно.
Експеримент має певну структуру рис. 1.
Порівняння – один із найпоширеніших методів пізнання. Це процес встановлення подібності або відмінності предметів та явищ дійсності, а також знаходження загального, притаманного двом або кільком об’єктам.
Метод порівняння дасть результат, якщо відповідатиме таким основним вимогам:
можна порівнювати лише ті явища, між якими є певна об’єктивна спільність;
порівняння необхідно здійснювати за найсуттєвішими найважливішими (в межах конкретного пізнавального завдання) рисами.
Інформацію про об’єкт можна отримати двома шляхами:
безпосередній результат порівняння (первинна інформація);
результат обробки первинних даних (вторинна або похідна інформація).
Вимірювання – це процедура визначення числового значення за допомогою одиниці виміру. Цінність цієї процедури полягає в тому, що вона дає точні, кількісно визначені відомості про об’єкт. При вимірюванні необхідні такі основні елементи: об’єкт вимірювання, еталони, вимірювальні прилади, методи вимірювання.
