Організація обліку забезпечень майбутніх витрат і платежів.

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про забезпечення майбутніх витрат і платежів підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначають П(С)БО 11.

Забезпечення можуть створюватися для відшкодування майбутніх витрат на такі цілі:

-виплату відпусток працівникам;

• додаткове пенсійне забезпечення;

• виконання гарантійних зобов’язань;

• реструктуризацію;

• виконання зобов’язань щодо обтяжливих контрактів і т.д.

Всі ці види забезпечень створюються за рахунок відповідних витрат підприємства.

Забезпечення використовується для відшкодування тільких тих витрат, для покриття яких воно було створено.

Правильність створення та використання сум резервів слід періодично (а на прикінці року обов’язково) перевіряти за даними кошторисів і розрахунків та у випадку необхідності коригувати. У Плані рахунків для обліку джерел фінансування майбутніх витрат і платежів призначені рахунки 47,48,49.

ЗМ 6 Організація обліку та аналізу довгострокових активів

Організація обліку основних засобів.

Оскільки необоротні активи підприємство утримує протягом тривалого часу, не завжди вдається точно оцінити ймовірність отримання майбутніх економічних вигод від використання цих активів. Тому до прийняття рішень щодо їх придбання, подальшого використання і організації обліку слід підходити дуже виважено.

Первинний облік операцій з необоротними активами здійснюють на підставі наступних документів (табл. 6.1).

Таблиця 6.1- Документи, на підставі яких здійснюють первинний облік операцій з необоротними активами

Види необоротних активів	Документи
Основні засоби, інші необоротні матеріальні активи	Накладні; рахунки-фактури; акти приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних засобів; паспорти з технічними характеристиками інвентарних об’єктів; інвентарні картки обліку; описи інвентарних карток; інвентарні списки; акти інвентаризації; акти списання основних засобів; акти списання автотранспортних засобів; акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів; акти про установку, пуск та демонтаж будівельної машини; бухгалтерські довідки; акти переоцінок; розрахунки амортизації
Нематеріальні активи	Всі вище перераховані документи, а крім них – патенти, свідоцтва, ліцензійні договори, договори уступки тощо.
Довготермінові фінансові інвестиції	Документи приймання-передачі цінних паперів; документи приймання-передачі внесків у спільну діяльність; виписки банку; прибуткові та видаткові касові ордери; платіжні доручення; свідоцтва на суми здійснених внесків й інші підприємства
Капітальні інвестиції	Акти введення в експлуатацію; акти приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів; акти виконаних робіт, дефектні акти
Довготермінова дебіторська заборгованість	Векселі
Відтерміновані податкові активи	Бухгалтерські довідки
Інші необоротні активи	Бухгалтерські довідки

На етапі поточного обліку операції з необоротними активами підприємства відображають в облікових регістрах синтетичного й аналітичного обліку.

До основних завдань організації обліку і контролю наявності основних засобів належать: контроль за дотриманням порядку збереження основних засобів, що забезпечують веденням аналітичного обліку за місцем їх експлуатації, а також у розрізі матеріально відповідальних осіб; правильне документальне оформлення операцій з руху основних засобів (надходження, переміщення, вибуття) на всіх етапах бухгалтерського обліку; правильне визначення вартості основних засобів, нарахування зносу, формування витрат у зв’язку з проведенням їх ремонтів; контроль за ефективністю використання основних засобів; виявлення результатів від руху основних засобів на підприємстві.

Правильність обліку основних засобів та контроль за їх веденням на кожному підприємстві реґламентують наказом про облікову політику, в якому необхідно передбачати такі положення:

• порядок оцінки основних засобів;

• визначення термінів корисної експлуатації та ліквідаційної вартості;

• метод і порядок нарахування амортизації основних засобів;

• затвердження правил документообігу;

• періодичність проведення інвентаризації основних засобів та ін.

Методологічні засади формування інформації про основні засоби в бухгалтерському обліку визначено П(С)БО 7 «Основні засоби».

Одиницею обліку основних засобів у бухгалтерському обліку є окремий інвентарний об’єкт.

Відповідно до П(С)БО 7 інвентарний об’єкт – це закінчена будова з усіма пристроями до неї або окремий конструктивно відокремлений предмет, призначений для виконання всіх самостійних робіт і функцій, або відокремлений комплекс конструктивно об’єднаних предметів однакового чи різного призначення, що мають для їх обслуговування загальні пристрої управління та єдиний фундамент, у результаті чого кожен предмет виконує свої функції, а комплекс – усю роботу тільки сукупно, а не самостійно.

Об’єкт основних засобів визнають активом, якщо виконані наступні вимоги:

• існує ймовірність того, що підприємство отримає в майбутньому економічні вигоди від їх використання;

• його вартість може бути достовірно визначена.

Якщо ці вимоги не виконують, то об’єкт основних засобів не визнають активом і відображають у витратах звітного періоду.

Основні засоби обліковують централізовано в розрізі окремих об’єктів і класифікаційних груп. Оскільки основні засоби підприємства належать до різних груп, необхідно визначати їх структуру, а також перелік рахунків та субрахунків, які використовуватимуть в обліку.

Вибір методу нарахування амортизації вимагає виваженого підходу, адже амортизаційна політика підприємства дає змогу коригувати частку витрат у сумі доходу від реалізації продукції. Тому перш ніж обрати метод нарахування амортизації основних засобів, необхідно вивчити умови експлуатації об’єктів, які визначають очікуваний спосіб отримання економічних вигод від їх експлуатації.

Щодо правил документообігу, то працівники підприємства зобов’язані розробляти й надавати первинні документи, які стосуються сфери їх відповідальності, у встановлені терміни. Для цього у кожного виконавця повинен бути витяг з графіка документообігу тих документів, з якими він працює.

Для складання і підписання первинних документів з руху основних засобів наказом (розпорядженням) керівника підприємства створюють комісію, до якої повинні входити не менше трьох осіб (перші особи підприємства – головний бухгалтер, головний інженер, головний механік, головний технолог та посадова особа підрозділу, яка має відношення до руху об’єкта основних засобів).

Створення такої комісії може бути передбачене у наказі про облікову політику, окремим наказом або ж окремо у кожному випадку при необхідності здійснення операцій з основними засобами.

При надходженні об’єкта основних засобів до комісії включають також посадових осіб підприємства-постачальника, а при монтажних роботах підрядним способом – представника організації, що здійснювала монтаж.

При прийманні-передачі основних засобів відповідні акти повинні підписувати, крім членів комісії, ще й матеріально відповідальні особи, які здають і приймають об’єкти.

Аналітичний облік основних засобів здійснюють у натуральному вираженні за інвентарним об’єктом. Для цього кожному об’єкту, який експлуатують, надають інвентарний номер, котрий надалі вказують у всіх первинних документах. Інвентарний номер обов’язково необхідно позначати на об’єкті, якому його присвоєно.

Рисунок 6.1 - Етапи документування операцій з руху основних засобів.

При ремонті основних засобів господарським способом акт приймання-здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об’єктів складають в одному примірникові представник цеху, який проводить ремонт, та представник підрозділу, який приймає відремонтований об’єкт.

При передачі основних засобів в оренду акт приймання-передачі є невід’ємною частиною договору оренди. Його складає посадова особа орендодавця в присутності членів комісії орендаря. Орендодавцю дають копію наказу, яким затверджують склад комісії представників орендаря. В такому випадку акт прийняття-передачі складають окремо на кожний інвентарний об’єкт у двох примірниках. Перший передають у бухгалтерію орендодавця, а до другого додають технічну документацію на орендований об’єкт, копію інвентарної картки і передають орендарю. Протягом терміну оренди оригінал інвентарної картки зберігають в картотеці орендодавця, а після її завершення – разом з актом приймання-передачі.

Щодо ліквідації основних засобів, то її можна здійснювати з наступних причин: у зв’язку з вимушеною заміною або з ініціативи керівника (власника) підприємства. Таке рішення приймає постійно діюча комісія підприємства.

При ліквідації основних засобів у зв’язку з вимушеною заміною необхідно звернути особливу увагу на оформлення документів, що підтверджують необхідність її здійснення.

Вимушену заміну об’єктів в результаті аварії проводять на підставі копії акта про аварію, пояснень причин аварії та зазначення вжитих заходів щодо винних осіб і, звичайно, акта на списання основних (автотранспортних) засобів.

Якщо ж причиною заміни основних засобів є крадіжки, то це мають підтвердити правоохоронні органи.

Схему руху інформації між первинними документами, регістрами та звітністю, пов’язаної з обліком основних засобів, наведено на рисунку 6.2.

1 – здійснення записів в інвентарні картки (заведення або вилучення карток) при надходженні (вибутті) об’єктів основних засобів;

2 – здійснення записів в інвентарні списки про надходження (вибуття) основних засобів;

3 – реєстрація інвентарних карток в їх описі;

4 – відображення проведених ремонтів в інвентарній картці, а якщо у результаті ремонту (реконструкції, модернізації) збільшується вартість відповідного об’єкта, то це слід відобразити в розрахунках амортизації;

5 – на підставі складених актів та розрахунків амортизації заповнюють регістри синтетичного обліку;

6 – за даними інвентарних карток та розрахунків амортизації в кінці місяця заповнюють картку обліку руху основних засобів;

7 – у кінці звітного періоду за даними карток обліку руху основних засобів та регістрів синтетичного обліку заповнюють звітність.

Рисунок 6.2 - Загальний порядок документування операцій руху основних засобів.

Організація обліку нематеріальних активів.

Для правильності організації обліку нематеріальних активів у наказі про облікову політику слід передбачити наступні положення:

• порядок оцінки нематеріальних активів та визначення ліквідаційної вартості;

• термін корисного використання;

• порядок та метод нарахування амортизації;

• затвердження правил документообігу;

• порядок організації аналітичного обліку і перелік осіб, які б відповідали за збереження нематеріальних активів (інформації);

• періодичність проведення інвентаризації.

Порядок визначення, складу, оцінки та відображення нематеріальних активів в обліку й звітності реґламентований П(С)БО 8 «Нематеріальні активи», де наведено їх основні ознаки: відсутність матеріально-речової їх форми; використання протягом тривалого часу; здатність бути корисними підприємству.

Нематеріальні активи, які виготовляють власними силами підприємства, відображають в обліку лише тоді, коли є можливість та ресурси для доведення нематеріального активу до стану, в якому він придатний для реалізації або використання, можливість отримання майбутніх економічних вигод від реалізації або використання нематеріального активу, інформація для достовірного визначення витрат, пов’язаних з розробкою нематеріального активу.

Якщо нематеріальні активи перестають відповідати цим критеріям, то всі витрати, що були у зв’язку з їх придбанням чи створенням, визнають як витрати звітного періоду, протягом котрого вони були здійснені без визнання їх у майбутньому нематеріальними активами.

Оскільки особливою ознакою нематеріальних активів є відсутність матеріальної форми, важливого значення набуває документ, що ідентифікує, тобто підтверджує існування об’єкта нематеріальних активів. Так, наприклад, право на винахід, корисні моделі, промислові зразки підтверджують відповідними патентами та ліцензійними договорами. Підтвердженням права на товарний знак є свідоцтво або договір уступки, зареєстрований належним чином. Геологічну та іншу інформацію про надра подають у вигляді геологічних звітів, карт тощо.

Що ж стосується ноу-хау, то підприємство повинно мати повний вербальний або винахідний опис.

Документальне оформлення в обліку надходження нематеріальних активів залежить від того, створені вони силами підприємства (або сторонніми спеціалістами згідно з договором підряду) чи придбані в інших юридичних або фізичних осіб. У першому випадку право власності повинно бути підтверджене документами, що засвідчують проведення і завершення робіт зі створення даного об’єкта нематеріальних активів. Це можуть бути акти приймання-здачі результатів робіт або акти передачі виконуваних замовлень.

Якщо ж нематеріальні активи придбані в інших осіб, то факт передачі підприємству прав на них необхідно підтверджувати договором передачі прав, до якого додають акти приймання-передачі матеріальних носіїв, що містять об’єкти інформації.

Права на ноу-хау виділені в особливу групу нематеріальних активів. Для того, щоб можна було враховувати ноу-хау як об’єкти нематеріальних активів, необхідні наступні первинні документи:

1) такі, що підтверджують факт створення цих активів, наприклад кошториси витрат;

2) положення (інструкції) про службові та комерційні таємниці;

3) накази про віднесення конкретних об’єктів до ноу-хау;

4) акти приймання-передачі для обліку введення об’єктів в експлуатацію;

5) протоколи визначення термінів корисного використання об’єктів ноу-хау.

ЗМ 7 Організація обліку та аналізу оборотних активів