Конспект лекцій для студентів заочної форми навчання за напрямом підготовки 7.03050901 та 8.0305091 «Облік і аудит» Рекомендована література

1. Карп’як Я.С. Організація обліку: навч. посіб. / Я.С.Карп’як, В.І.Воськало, В.С.Мохняк. - Львів: Львів. політехніка, 2014. - 368 c.

2. Кужельний М.В. Організація обліку: підручник / М.В.Кужельний, С.О.Левицька. - К.: Центр учбової літератури, 2010. - 334 c.

3. Кузьмінський А.М. Організація бухгалтерського обліку, контролю і аналізу: підручник / А.М.Кузьмінський, В.В.Сопко, В.П.Завгородній. - К.: Вища школа, 1993. - 223 с.

4. Організація обліку на підприємствах малого бізнесу: підручник / Шумляєв Б.О., ред. - Дніпропетровськ: Вид-во Овсяннікова, 2006.-458 с.

5. Сльозко Т.М. Організація обліку: навч. посіб. - К.: Центр учбової літератури, 2008. – 224 с.

6. Фаріон І.Д. Організація обліку, контролю й аналізу: навч. посіб. / І.Д.Фаріон, І.В.Перевозова; Фаріон І.Д., ред. - Тернопіль, 2006. - 713 с.

М1 загальнотеоретичні основи організації обліку

ЗМ1 Основи організації бухгалтерського обліку

Бухгалтерський облік, контроль та аналіз у системі управління господарством

Спеціалізація будь-якої галузі науки чи наукової дисципліни безпосередньо пов’язана з чітким визначенням мети, предмета вивчення та методу пізнання (дослідження). Для організації бухгалтерського обліку, контролю й аналізу господарської діяльності слід правильно визначити параметри таких видів роботи в системі управління.

Бухгалтерський облік, контроль і аналіз — специфічні види управлінської роботи — як функції управління є складниками загальної трудової діяльності людей у сфері управління.

Водночас бухгалтерський облік, контроль і аналіз являють собою напрямки управління як інформаційного процесу та окремі підсистеми системи економічної інформації.

У єдності двох аспектів — роду (виду) діяльності і виду інформації — облік, контроль і аналіз утворюють підсистеми управління.

Користувачів бухгалтерської інформації як системи обліку можна поділити на три основні категорії.

1. Адміністрація — група працівників, котрі несуть повну відповідальність за управлінську діяльність підприємства, індивідуальні власники, співвласники, рада директорів, управлінський апарат підприємства, менеджери, керівники підрозділів, майстри.

2. Користувачі з прямим фінансовим інтересом — нинішні та потенційні інвестори, які аналізують звітність, аби визначити фінансову перспективу підприємства, нинішні та потенційні кредитори, які визначають фінансовий стан підприємства з метою своєчасного погашення заборгованості.

3. Користувачі з непрямим фінансовим інтересом — державні податкові адміністрації, установи банку, органи статистики та інші органи, що контролюють або вивчають фінансову звітність підприємств.

З погляду організації важливим є те, що облік господарської діяльності виник як функція реєстрації фактів господарського життя. Згодом згідно з вимогами суспільного розвитку, і насамперед тими, що стосуються відображення економіко-правових відносин у суспільстві та безпосередньо управління, відбулася диференціація зазначеного обліку — поділ на види, а саме: оперативний, статистичний і бухгалтерський.

Контроль і аналіз господарської діяльності як прийоми її перевірки й оцінки застосовуються здавна, проте як система спеціальних знань, пов’язаних з вивченням і дослідженням економічних процесів у їх взаємозв’язку, науковим обґрунтуванням прогнозів і планів, виявленням позитивних і негативних чинників, розкриттям тенденцій розвитку господарства та узагальненням досвіду, вони почали формуватися порівняно недавно.

Тепер у системі управління бухгалтерський облік, контроль та аналіз характеризуються, з одного боку, як види діяльності, а з іншого — як види інформації, що поділяються на підвиди (рис. 1.1).

Рисунок 1.1 - Бухгалтерський облік, контроль та аналіз господарської діяльності в системі економічної інформації

Отже, кожний вид господарського обліку, контролю та аналізу є самостійним родом діяльності та видом економічної інформації. А це означає, що кожний із них організаційно виокремлюється в управлінській системі як підсистема нижчого порядку.

Щодо організації бухгалтерського обліку, контролю та аналізу це означає розгляд їх як систем у загальній інформаційній системі управління підприємством. Тобто, розглядати їх слід як системи, які перебувають у безперервному русі (змінюються), розвитку, взаємопов’язані та взаємозумовлені.

Сутність, завдання та принципи організації обліку на підприємстві

Одним із найбільш відповідальних етапів створення підприємства та забезпечення його ефективної діяльності є організація обліку.

Поняття «організація» - це впорядкування і налагодження певної системи. Організація передбачає досягнення і збереження стану певної впорядкованості елементів системи в цілому, підтримку якісної визначеності.

Організація бухгалтерського обліку - це система впорядкованих дій зі створення системи бухгалтерського обліку, що включає складання облікових регістрів і первинних носіїв облікової інформації, облікову політику підприємства, організацію облікового процесу.

Організація бухгалтерського обліку знаходиться безпосередньо в компетенції власників підприємства або уповноваженого органу (посадової особи). Тобто власник або виконавський орган (посадова особа) несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксації фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, зберігання документів, регістрів і звітності впродовж встановленого терміну (але не менше 3-х років).

Організація бухгалтерського обліку повинна здійснюватися з моменту створення підприємства, оскільки вона в подальшому безпосередньо впливає на ефективність бухгалтерського обліку.

Завдання організації бухгалтерського обліку полягають у наступному:

- забезпечити методологічно правильне відображення активів підприємства, власного капіталу, зобов’язань, господарських операцій і фінансових результатів діяльності підприємства на бухгалтерських рахунках;

- упорядкувати обліковий процес, додати йому планомірний і цілеспрямований характер;

- забезпечити ефективність обліку на основі раціонального документообороту, комп’ютеризації, впровадження прогресивних форм і методів обліку.

На організацію бухгалтерського обліку на підприємстві впливає низка факторів:

- форма власності підприємства. Відповідно до ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» питання організації обліку на підприємстві вирішує його власник або уповноважена особа.

- організаційна структура підприємства, особливості організації та технології виробництва. Організаційна структура підприємства впливає на взаємовідносини різних підрозділів підприємства з бухгалтерією, порядок документообороту, побудову системи рахунків синтетичного й аналітичного обліку, методи калькулювання собівартості продукції, порядок узагальнення облікової інформації.

- інформаційні потреби керівництва підприємства для обґрунтування управлінських рішень. Система управлінського обліку, як складова бухгалтерського обліку, повинна забезпечити керівництво підприємства обліково-економічною інформацією, необхідною для прийняття оперативних та стратегічних управлінських рішень.

- законодавчі і нормативні акти щодо здійснення підприємницької діяльності та обліку.

Організація та ведення обліку ґрунтуються на певних принципах. При цьому слід чітко розділяти принципи ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності та принципи організації обліку на підприємстві.

Принципи ведення бухгалтерського обліку є загальноприйнятими, запозиченими з міжнародних стандартів фінансової звітності та визначені в ЗУ «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність». Безумовно ці принципи впливають й на організацію обліку, оскільки облік на підприємстві повинен бути побудований таким чином, щоб облікова політика і звітна інформація відповідала встановленим принципам (ст.4ЗУ): обачність; повне висвітлення; автономність; послідовність; безперервність; нарахування та відповідність доходів і витрат; превалювання сутності над формою; історична (фактична) собівартість; єдиний грошовий вимірник; періодичність.

До основних принципів організації бухгалтерського обліку відносяться: цілісності; динамічності; субординації; випереджувального відображення; ритмічності; пропорційності; адаптивності;. паралелізму; безпосередності; прямоплинності; всебічності; системотвірних відносин.

Вимоги, що ставляться до організації бухгалтерського обліку, форми, предмет, суб’єкти та об’єкти організації бухгалтерського обліку.

Для виконання свої ролі та функції бухгалтерський облік на підприємствах і в установах повинен бути організований належним чином, щоб його побудова забезпечила збір, обробку й узагальнення інформації з метою складання фінансової звітності і управління.

Вимоги, що ставляться до організації бухгалтерського обліку:

• бути якісним і своєчасним для використання в процесі управління; документально обґрунтованим; задовольняти вимогам контролю й аналізу; доступним і зрозумілим для внутрішніх і зовнішніх користувачів;

• його організація і методика повинна відповідати вимогам нормативних і регламентованих документів;

• в основі побудови обліку повинні знаходитися особливості технології й організації виробництва.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство самостійно обирає форми його організації:

-введення до штату підприємства посади бухгалтера або створення бухгалтерської служби на чолі з головним бухгалтером;

-користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку, зареєстрованого як підприємець, який здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи;

-ведення на договірних засадах бухгалтерського обліку централізованою бухгалтерією або аудиторською фірмою;

-самостійне ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства. Ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися, та в бюджетних установах.

Предмет організації бухгалтерського обліку охоплює:

- обліковий процес;

- працю людей, які здійснюють облік;

- забезпечення достовірності обліку, контролю і аналізу.

Суб'єктами в організації бухгалтерського обліку виступають кері­вники підприємства - директор та головний бухгалтер, на яких пок­ладена відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та за­безпечення фіксації фактів здійснених всіх господарських операцій у первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів і звітності протягом встановленого терміну, але не менше трьох років

Під об'єктами організації обліку розуміють окремі предмети, яви­ща або процеси, на які спрямована організаційна діяльність обліково­го апарату. Виділять щонайменше три категорії об'єктів обліку:

-по-перше, це особи, що виконують облікову роботу, яку пот­рібно організовувати;

-по-друге, це об'єкти, з якими працюють ці осо­би (облікові номенклатури, носії облікової інформації та їх загальний рух);

-по-третє, різноманітне забезпечення обліку (нормативно-правове, технічне, інформаційне, ергономічне тощо).

Етапи та елементи організації обліку на підприємстві.

Організація обліку – це процес зі створення системи бухгалтерського обліку на підприємстві, а також підвищення рівня його корисності з метою отримання повної та своєчасної облікової інформації зовнішніми та внутрішніми користувачами.

Для більш повного розуміння змісту процесу організації обліку необхідно виділити етапи.

На сьогодні вченими виділено наступні етапи організації обліку: методичний, технічний, організаційний.

Методичний – це вибір конкретних способів та прийомів бухгалтерського обліку, які будуть застосовуватися підприємством..

Технічний етап – це вибір форми бухгалтерського обліку, яка враховуючи особливості та масштаб діяльності підприємства, забезпечує найбільш повне, своєчасне та достатньо деталізоване накопичення, систематизацію тьа узагальнення облікової інформації.

Організаційний етап – це організація роботи облікового апарату.

ЗМ2 Організація нормативно–правового забезпечення бухгалтерського обліку

Державне регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Правові засади регулювання бухгалтерського обліку встановлює ст.6 Закону, у якій наголошується, що в Україні здійснюється державне регулювання бухгалтерського обліку з метою створення єдиних правил ведення обліку, складання фінансової звітності та їх удосконалення.

При цьому регулювання питань методології покладається на Міністерство фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності. На Національний банк України й Державну казначейську службу України покладається встановлення порядку обліку і складання фінансової звітності відповідно в банках, бюджетних установах та про виконання державних бюджетів.

До компетенції міністерств та інших виконавчих органів центральної влади віднесено розробку на базі національних П(С)БО методичних рекомендацій щодо їх застосування.

Відповідно до ст. 7 Закону при Міністерстві фінансів України створюється дорадчий орган – Методологічна рада з бухгалтерського обліку, яка забезпечує участь у створенні й обговоренні проектів нормативних актів із бухгалтерського обліку представників бухгалтерів та аудиторів, а також представників користувачів інформації бухгалтерського обліку й фінансової звітності.

У країнах світу використовуються різні підходи до регулювання бухгалтерського обліку. Для їх позначення використовується термін “національна модель бухгалтерського обліку”.

Дослідники виділяють такі сучасні моделі бухгалтерського обліку: британо-американська, континентальна, південноамериканська, ісламська, інтернаціональна (міжнародна). Кожна з перелічених моделей використовується у великих групах країн. Вивчення особливостей моделей переконує в тому, що “прихильність” країни до обраної моделі обумовлена відповідністю моделі певним соціально-економічним умовам.

У науковій літературі вже здійснено спроби систематизувати чинники, що визначають особливості національних моделей обліку. До таких чинників належать правове регулювання бухгалтерського обліку, найбільш поширений спосіб залучення капіталу, податкова система, вплив інших країн, стан національної економіки.

Світова практика виробила два підходи до правового регулювання бухгалтерського обліку: перший передбачає існування в країні кодексу законів, що стосуються бухгалтерського обліку, другий – використання для регулювання бухгалтерського обліку законодавства загально-правової регламентації.

Перший підхід передбачає державне регулювання бухгалтерського обліку в країні, другий – професійне.

Сутність нормативно-правового забезпечення облікового процесу, його систематизація.

Сутність нормативно-правового забезпечення облікового процесу, його систематизація наведено на рисунку 2.1.

Р івні та Нормативно-правові документи з регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності
Рівні регулювання		Бухгалтерський облік		Фінансова звітність
		Господарський і Цивільний кодекси, Закон		Концептуальна основа складання та подання
І рівень		України «Про бухгалтерський облік та фінансову
				фінансової звітності
		звітність в Україні», інші закони
ІІ рівень		Укази Президента, постанови КМУ в сфері		Закон України “ Про бухгалтерський облік та
		бухгалтерського обліку		фінансову звітність в Україні”
ІІІ рівень		НП(С)БО, П(С)БО, План рахунків, інші		Національні положення (стандарти)
		нормативно-правові акти Міністерства фінансів		бухгалтерського обліку та МСФЗ
ІV рівень		Інструкції, положення, вказівки та галузеві		Положення облікової політики
		правила, що ґрунтуються на П(С)БО		Підприємства та їх розкриття
V рівень		Накази, розпорядження суб’єктів господарювання		Професійні судження укладачів
		щодо форми організації бухгалтерського обліку і		фінансової звітності
		облікової політики
Рисунок 2.1 - Система нормативно-правового регулювання бухгалтерського обліку та фінансової звітності в Україні

Методичні і правові аспекти регулювання бухгалтерського обліку

Регулювання бухгалтерського обліку в Україні може мати методологічні і правові аспекти. Як уже зазначалося, методологічне регулювання здійснює Міністерство фінансів України, яке займається розробкою:

-Плану рахунків бухгалтерського обліку;

-Положень про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку;

-обсягу, форми і порядку складання річної (квартальної) фінансової звітності;

-порядку ведення облікових регістрів різними підприємствами;

-інших нормативно-правових документів, що регулюють облік в цілому та окремі його ділянки (товарні операції), грошові кошти, операції в іноземній валюті, розрахунки, працю та її оплату, основні засоби, доходи і витрати тощо).

Але основними нормативними документами, які регламентують організацію обліку є національні Положення (стандарти) Бухгалтерського обліку. Положення(стандарт) бухгалтерського обліку – це нормативно-правовий акт, затверджений Міністерством фінансів України, який визначає принципи і методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності. Кожне з них визначає термінологію, способи, методи і правила обліку при відображенні того або іншого явища.

Розробка і вдосконалення стандартів бухгалтерського обліку виступає важливим елементом системи обліку в країнах з розвиненою економікою.

Оскільки, по-перше, забезпечує зіставлення показників бухгалтерської звітності діяльності підприємств, як в цілому, так і за окремі звітні періоди, а, по-друге стандарти бухгалтерського обліку є умовою доступності інформації для різних її користувачів.

Стандарти бухгалтерського обліку повинні давати відповіді на такі питання:

1. Який мінімум інформації повинен бути наведений у фінансовій звітності,

щоб на її основі можна було ухвалювати різні управлінські рішення?

2. Як оцінювати окремі статті фінансової звітності (активи, пасиві, інші показники)?

Розробка стандартів бухгалтерського обліку базується на загальноприйнятих методологічних принципах, передбачених міжнародними стандартами і особливостями національної системи бухгалтерського обліку.

Правове регулювання бухгалтерського обліку здійснюється на підставі:

– Законів і ухвал Верховної Ради, що стосуються господарської діяльності підприємств (оподаткування, оплати праці, оплати відпусток, цінних паперів, зовнішньоекономічної діяльності тощо);

– указів і розпоряджень Президента України по економічним питанням;

– постанов Кабінету Міністрів України та інших органів виконавчої влади з найважливіших питань економіки, планування, обліку та калькуляції собівартості продукції (робіт, послуг), складу витрат підприємств, амортизації основних засобів та інших необоротних активі

-постанов Національного банку України з питань ведення касових операцій, розрахунково-кредитних операцій, відкриття рахунків в національній та іноземній валюті, правил перевезення іноземної валюти в межах і за межі країни;

– постанов органів статистики, якими затверджують форми статистичної звітності, що є обов’язковими для складання і надання всіма підприємствами. Органи статистики разом з Міністерством фінансів розробляють типові форми документів.

– постанов Міністерства економіки з питань ціноутворення, галузевих міністерств, інших органів, перед якими звітують підприємства;

– листів Державної податкової адміністрації, у яких роз’яснюються окремі питання податкової політики, Державного казначейства, державної комісії з питань цінних паперів і фондового ринку та ін.

Накази та листи Міністерства фінансів України є обов’язковими для виконання всіма підприємствами (крім банків)