2. Залежно від методу встановлення:

а) абсолютна (тверда, фіксована або специфічна) ставка — ставка податку, що встановлюється в чітко визначеній, конк­ретній величині, вираженій в абсолютній сумі. Останнім часом, зі зниженням рівня інфляції в Україні, спостерігається тенден­ція до розширення сфери застосування цього виду ставок;

б) відносна ставка — ставка податку, що встановлюється у визначеній пропорції до одиниці оподаткування. Відносні став­ки бувають:

- процентні (адвалорні), або квоти — встановлюються у відсотках;

- кратні — встановлюються у величині, кратній певному показнику;

- грошові — встановлюються в конкретній грошовій сумі до частини предмета оподаткування;

в) змішана (комбінована) ставка — ставка податку, що по­єднує в собі риси наведених вище видів податкових ставок, диференційованих залежно від методів установлення.

Залежно від зміни розміру оподатковуваної бази податкові ставки можуть змінюватися або залишатися незмінними.

У цій підставі розрізняють ставки пропорційні (податок на прибуток підприємств), прогресивні (податок на доходи фізичних осіб) і регресивні. Пропорційні ставки не змінюються при зміні розміру оподатковуваної бази, тобто відсоток ставки фіксований.

Прогресивні ставки різко (нелінійно) збільшуються з ростом бази податку. Оскільки із зростанням доходу частка життєво необхідних витрат зменшується, частка дискреційного доходу, тобто доходу, який використовується для власних потреб, зростає. Отже, має зростати і податковий тягар.

Регресивні ставки зменшуються в міру збільшення оподатковуваної бази.

База оподаткування

Відповідно до ст. 23 Податкового кодексу України базою оподаткування визнаються конкретні вартісні, фізичні або інші характеристики певного об'єкта оподаткування.

База оподаткування - це фізичний, вартісний чи інший характерний вираз об’єкта оподаткування, до якого застосовується податкова ставка і який використовується для визначення розміру податкового зобов'язання.

База оподаткування і порядок її визначення встановлюються Податковим кодексом України для кожного податку окремо.

Одиниця виміру бази оподаткування

Положеннями ст. 24 Податкового кодексу визначено, що одиницею виміру бази оподаткування визнається конкретна вартісна, фізична або інша характеристика бази оподаткування або її частини, щодо якої застосовується ставка податку.

Одиниця виміру бази оподаткування є єдиною для розрахунку і обліку податку.

Одній базі оподаткування повинна відповідати одна одиниця виміру бази оподаткування.

Податковий період

Податковим періодом визнається встановлений Податковим кодексом України період часу, з урахуванням якого відбувається обчислення та сплата окремих видів податків та зборів (ст. 33 Податкового кодексу України). Найчастіше податковий період збігається зі звітним. Проте бувають випадки коли податковий період може складатися з кількох звітних періодів. Підставою для цього є збіг чи розбіжність обов'язку зі сплати податку й обов’язку звітності зі сплати цього податку.

Базовий податковий (звітний) період - період, за який платник податків зобов’язаний здійснювати розрахунки податків, подавати податкові декларації (звіти, розрахунки) та сплачувати до бюджету суми податків та зборів, крім випадків, передбачених Податковим кодексом України, коли контролюючий орган зобов’язаний самостійно визначити суму податкового зобов’язання платника податку.

Податкові періоди можна класифікувати за такими підста­вами.