3. Елементи правового механізму податку

Правове регулювання обов’язкових податкових платежів визначають як особливостями компетенції органів державної влади й управління щодо їхнього встановлення, зміни й скасування, так і чітким закріпленням усіх елементів, що притаманні податку як цільному механізму. Законодавчі акти щодо окремих податків різняться відносно стабільною, традиційною структурою. Її складовими частинами виступають елементи, що притаманні податкам.

М.П. Кучерявенко для характеристики «…податку як цілісного досконалого механізму» використовує поняття «елементи правового механізму податку», як похідне від «механізм сплати податку та збору». Р.О. Гаврилюк пропонує використовувати категорію «юридична конструкція податку», хоча не розкриває її сутності.

На сьогодні також не існує єдиних підходів щодо групування тих або інших елементів податку.

Зокрема, окремі вчені дотримуються точки зору, що система елементів правового механізму податку складається з обов’язкових і факультативних елементів. Обов’язкові елементи, на його думку, включають дві групи:

1. Основні елементи визначають фундаментальні, сутнісні характеристики податку, що формують основне уявлення про зміст податкового механізму. Відсутність будь-якого з основних елементів правового механізму податку не дозволяє однозначно визначити тип цього платежу й робить податковий механізм невизначеним. Це платник податку, об’єкт оподаткування, ставка податку.

2. Додаткові елементи правового механізму податку деталізують специфіку конкретного платежу, створюють завершену й повну систему податкового механізму. Слід враховувати, що додаткові елементи так само обов’язкові, як і основні, й не мають факультативного характеру. Цільний правовий механізм податку можливий тільки як сукупність основних і додаткових елементів, і відсутність хоча б одного з додаткових елементів не дозволить законодавчо закріпити окремий податок чи збір.

Сукупність додаткових елементів правового механізму податку досить різноманітна (залежно від ступеня деталізації податкового механізму). Однак ця сукупність складається з двох підгруп:

- додаткові елементи правового механізму податку, що деталізують основні чи пов’язані з ними (предмет, база, одиниця оподаткування - категорії, що безпосередньо залежать від об’єкта оподаткування);

- додаткові елементи правового механізму податку, що мають самостійне значення (податкові пільги, методи, терміни й способи сплати податку; бюджет чи фонд, куди надходять податкові платежі).

Основні, й додаткові елементи мають обов’язковий характер, без якого неможливе закріплення відповідного податкового механізму. Додатковість елемента відзначає не його необов’язковість, а особливості регулювання (можливість делегування компетенції тощо).

Інакше обстоїть справа з факультативними елементами. В окремих випадках специфіка податку вимагає виділення в його механізмі особливих елементів, притаманних виключно цьому податку. Наприклад, ведення спеціальних кадастрів за майновими податками; специфічних реєстрів; бандерольний спосіб сплати тощо. Подібні елементи й складають групу факультативних, що можуть бути наявні в податковому механізмі, а можуть і не використовуватися.

Щодо позиції законодавця, то у ст. 7 Податкового кодексу України визначаються обов’язкові елементи податку: платники податку; об’єкт оподаткування; база оподаткування; ставка податку; порядок обчислення податку; податковий період; строк та порядок сплати податку; строк та порядок подання звітності про обчислення і сплату податку.

Щодо податкових пільг, то законодавець зауважує, що під час встановлення податку податкові пільги та порядок їх застосування може передбачатися. Зі змісту відповідного положення випливає, що даний елемент законодавцем не відноситься до обов’язкових.