Глава 14

Право на спадкування

273

трансмісії (ст. 1276 ЦК). Наприклад, після смерті батька загинув його син, який за життя не встиг прийняти спадщину. Його донька (внучка спадкодавця) набуває прав спадкоємця і успадковує частку, яка б належала загиблому ЇЇ батьку, якби він зміг прийняти спадщину.

Спадкова трансмісія не застосовується у випадку спадкування обов'язкової частки у спадщині (ст. 1241 ЦК).

Не залишив чинний ЦК без уваги і спадкоємців» які протягом не менш як одного року до відкриття спадщини проживали разом із спадкоємцем однією сім'єю. Вони мають переважне право перед Іншими спадкоємцями на виділ у натурі предметів звичайної домашньої обстановки та вжитку в обсязі належної їм частки.

До таких осіб можна віднести фактичну дружину та чоловіка, які спільно проживали в незареєстрованому шлюбі однією сім'єю не менше як п'ять років, якщо цей факт встановлено судом. Переважне право на виділ в натурі майна мають також спадкоємці, які разом із спадкодавцем були його співвласниками. При цьому не можуть бути порушені інтереси інших спадкоємців (ст. 1279 ЦК).

Чинним ЦК істотно змінені умови переходу спадкового майна, яке визнається відумерлим.

Згідно зі ст. 1277 ЦК лише суд може визнати спадщину відумерлою, якщо буде доведено відсутність спадкоємців за заповітом або за законом, неприйняття або відмову їх від спадщини, а також усунення в установленому порядку від права на спадкування.

Майно, визнане судом як відумерле, переходить у влас-чість територіальної громади (органу місцевого самоврядування) за місцем відкриття спадщини.

Раніше за кодексом УРСР відумерле майно переходило до держави без постановления судового рішення. (Відповідному державному органу видавалось свідоцтво про право на спадщину ) За чинним ЦК орган місцевого самоврядування має право подати заяву до суду про визнання майна відумерлим після спливу одного року з часу відкриття спадщини. Територіальна громада після переходу відумерлого майна у її власність зобов'язана задовольнити вимоги кредиторів.

Право кредиторів пред'являти вимоги до спадкоємців та обов'язок останніх задовольнити їх вимоги передбачено статтями 1281,1282 ЦК України. Кредитор спадкодавця має право протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг

дізнатися про відкриття спадщини, пред'явити вимоги до спадкоємців, незалежно від настання строку вимоги. Обов'язок повідомити кредитора про відкриття спадщини законом покладено на спадкоємців, які прийняли спадщину. Обов'язок повідомити кредитора настає, якщо спадкоємцем було відомо про борги спадкодавця. У разі якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред'явити свої вимоги до спадкоємців протягом одного року від настання вимоги. Не пред'явлення вимог в установлені строки позбавляє права на їх пред'явлення.

Поряд із цим на спадкоємців покладеш обов'язки задовольнити.вимоги в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Вимоги кредитора задовольняються шляхом одноразового платежу, якщо інше не було обумовлено між спадкодавцем і кредитором.

Питанню охорони спадкового майна ЦК України посвячено дві статті (1283—1284). Порядок здійснення та вжиття заходів з охорони спадщини регулюються Законом України «Про нотаріат» та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України,

Згідно зі ст. 1284 ЦК охорона майна здійснюється в інтересах спадкоємців, відказоодержувачів та кредиторів спадкодавця і триває до закінчення строку, встановленого для прийняття спадщини.

Вжиття заходів щодо охорони спадкового майна здійснює нотаріус, а в місцевостях, де його немає, — органи місцевого самоврядування. Правила охорони спадкового майна застосовується як в інтересах спадкоємців за заповітом, так і в інтересах спадкоємців за законом.

У разі призначення спадкодавцем виконавця заповіту він має вжити всіх заходів для охорони спадкового майна. Спадкоємці за законом також можуть призначити особу, яка вживатиме заходів для охорони такого майна (ст. 1284 ЦК).

Виконавець заповіту вправі звернутися до нотаріуса або відповідного органу місцевого самоврядування щодо вжиття заходів до охорони спадкового майна.

В окремих випадках нотаріус або орган місцевого самоврядування, якщо відсутні спадкоємці чи виконавець заповіту, можуть укласти договір на управління спадщиною з обраної ними особою. Така потреба може виникнути в разі необхідності утримання, догляду або вчинення інших дій для збереження в належному стані майна.

274

275

Глава 14