§ 2. Відшкодування майнової шкоди

Правові підстави відшкодування майнової шкоди, передбачені гл. 82 ЦК України, а також іншими актами законодавства, що регулюють правовідносини, пов'язані з наслідками завданої шкоди суб'єктами деліктної відповідальності.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Така сама відповідальність настає в разі заподіяння шкоди особистим немайновим правам зазначених осіб.

Відповідальна за шкоду особа звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкода завдана не з її вини. Отже

210

Глава 10

Відшкодування шкоди, завданої фізичним особам

211

предметом доказування у деліктних зобов'язаннях є наявність шкоди, протиправність поведінки, причинний зв'язок, вина заподіювача шкоди.

В окремих випадках, встановлених законом, обов'язок відшкодування покладається незалежно від вини заподіювача шкоди (статті 1173, 1174, 1176 ЦК).

ЦК також передбачені окремі випадки права на відшкодування шкоди, завданої правомірними діями. До таких випадків належать: відшкодування шкоди, завданої у разі здійснення особою права на самозахист, крайньої необхідності, а також завданої власникові прийняттям закону про припинення права власності на певне майно (статті 1169, 1170, 1171 ЦК).

Відшкодування шкоди, завданої кількома особами, ґрунтується на солідарній їх відповідальності (ст. 1190 ЦК). У разі її відшкодування іншою особою настає право зворотної вимоги (регресу) до винної особи (ст. 1191 ЦК).

Особливості відшкодування шкоди, завданої малолітніми та неповнолітніми, передбачено статтями 1178, 1179, 1180, 1181, 1182 ЦК України.

Окремою нормою (ст. 1186 ЦК) встановлено також умови і підстави відшкодування шкоди, завданої особою, яка не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Зокрема, у разі заподіяння шкоди особою у зв'язку з психічним розладом або недоумством, відповідальність може бути покладена судом на чоловіка чи дружину, батьків, повнолітніх дітей, якщо вони проживали спільно з такою особою, знали про її' хворобу, але не вжили заходів до запобігання шкоди.

Відшкодування шкоди, завданої внаслідок недоліків товарів, робіт (послуг) регулюється статтями 1209—1211 гл. 82 ЦК України, Законом «Про захист прав споживачів» та деякими іншими правовими актами.

§ 3. Складання позовної заяви

При складанні позовної заяви про відшкодування шкоди, завданої майну фізичної або юридичної особи, слід дотримуватись загальних вимог щодо форми і змісту позовної заяви, встановлених статтями 119, 120 ЦПК України.

У разі застосування норм матеріального права у позовній заяві необхідно послатися на конкретні статті, частину, пункти відповідного закону чи іншого нормативно-правового акта.

Зокрема, відшкодування майнової шкоди регулюється гл. 80, 81, 82 ЦК України, розділом 1 про право власності ЦК України, іншими нормами, що регулюють майнові відносини. Слід також враховувати Постанову Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27 березня 1992 року № 6 з наступними змінами¹.

При викладенні обставин (подій), наслідків неправомірних рішень, дій, бездіяльності, якими завдано шкоду, необхідно послатися на докази, що підтверджують кожну обставину, та вину заподіювача шкоди. Ціна позову зазначається обов'язково у верхній частині позовної заяви. В тексті заяви приводяться розрахунки розміру завданої шкоди, яка підлягає відшкодуванню. Способи і розмір відшкодування майнової шкоди передбачено ст. 1192 ЦК України. Шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується в порядку часткової відповідальності, в залежності від ступеня вини кожного.

Слід мати на увазі, що в окремих випадках наявність вини заподіювача шкоди законом не вимагається.

Так, при заподіянні шкоди джерелом підвищеної небезпеки на його володільця покладається відповідальність незалежно від вини, якщо таки шкода не виникла внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

У випадку відшкодування шкоди, завданої внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, враховується вина кожного або одного з них (ст. 1188 ЦК). Однак у разі заподіяння шкоди інтим (стороннім) особам володільці зобов'язані відшкодувати шкоду незалежно від їхньої вини у відповідній частці з врахуванням обставин завданої шкоди.

Незалежно від вини відшкодовується шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органів державної влади, місцевого самоврядування, їх посадовими або службовими особами, дізнання попереднього (досудового) слідства, прокуратури або суду (статті 1173, 1174, 1175, 1176 ЦК), а також в інших випадках, встановлених законом.

¹ Вісник Верховного Суду України. — 2004. — № 1 (41). — С. 17—25.

212

Глава 10

У кладач позовної заяви має також зважати на вимоги закону про врахування вини (умислу, необережності) потерпілого і його матеріального становища (ст. 1193 ЦК).

У разі грубої необережності, яка сприяла виникненню або збільшенню шкоди, відшкодування шкоди може бути зменшеним з врахуванням ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом. Шкода, завдана умислом потерпілого, не відшкодовується. Розмір відшкодування може бути зменшеним також залежно від матеріального становища, за винятком шкоди, завданої вчиненням злочину.

За загальним правилом спосіб відшкодування вибирається потерпілим і зазначається у позовній заяві. При неможливості відшкодування шкоди в натурі підлягають відшкодуванню збитки відповідно до реальної вартості втраченого майна.