Зустрічна позовна заява про визнання правочину недійсним, вчиненим без дозволу органу опіки і піклування
У провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходиться справа за позовом Гупченка Павла Даниловича про виселення мене із займаного житлового приміщення у зв'язку з придбанням ним квартири (адреса).
Заявлений позов вважаю безпідставним і пред'являю зустрічний позов.
5 квітня 1999 року, в порядку приватизації, я з неповнолітньою донькою 1998 року народження одержала свідоцтво про право власності на житло.
Спірна квартира складається із двох окремих жилих кімнат загальною площею 32,5 кв. м. її вартість становить 23 000 грн.
17 липня 2003 року між мною та від імені неповнолітньої доньки був укладений договір купівлі-продажу, посвідчений нотаріусом (назва контори, округу). Згоду на відчуження дала опікунська рада (повна назва органу опіки), що підтверджується випискою із протоколу засідання опікунської ради від 13 травня 2003 року та посвідченою копією вказаного договору.
До укладення договору у нас з Гупченком П. Д. була домовленість, що я і донька тимчасово будемо користуватися
188
житловим приміщенням до придбання іншої квартири. Відповідач обіцяв допомогти підшукати нам житло і не перешкоджати в користуванні квартирою.
У вересні 2003 року Гупченко П. Д. відмовився від своїх обіцянок. Вимагає виселитись із квартири та створює перешкоди в її користуванні. Згодом подав позов про виселення, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що він, як власник, на підставі ст. 48 Закону України «Про власність» має право усунути будь-які порушення його права та розпоряджатись майном на свій розсуд. Проте така позиція відповідача не відповідає чинному законодавству.
Згідно із законом України, якщо в неповнолітніх є належне їм майно, батьки розпоряджаються ним як опікуни, з додержанням правил про опіку і піклування (ст. 177 СК).
Згоду на відчуження квартири, що належала мені і неповнолітній доньці, дала опікунська рада.
Однак за змістом ст. 71 ЦК України та Правил опіки та піклування опіка і піклування встановлюється державною адміністрацією районів чи виконавчими комітетами міських чи районних у містах, сільських, селищних рад. Безпосереднє ведення справ покладається на відповідні відділи і управління місцевої державної адміністрації районів, виконавчих комітетів міських чи районних у містах рад.
Опікунська рада до зазначених органів не належить.
Тому її" дозвіл на укладення договору кулівлі-продажу не відповідає вимогам закону. І така угода підлягає скасуванню.
На підставі статей 3, 123 ЩІК України, статей 71, 216, 224 ЦК України —
ПРОШУ:
Визнати договір купівлі-продажу квартири (адреса),посвідчений 17 липня 2003 року нотаріусом (назва контори,округу), недійсним.
У позові Гупченка П. Д. до мене про виселення відмовити.
У порядку ст. 137 ЦПК України витребувати в нотаріальної контори (нотаріуса, округу) документи, що посвідчують договори купівлі-продажу.
ДОДАТОК:
1. Копія договору купівлі-продажу.
Позови у справах, що виникають із правочинів J8»
2. Виписка із протоколу опікунської ради від 13 травня
2003 року. '
Копія свідоцтва про народження дитини. ;
Довідка про склад сім'ї та прописку.
Квитанція про сплату судового збору та витрат на інфоргмадійно-технічне забезпечення. ,;
Копія позовної заяви (2 прим.).
Дата
(Т. Волинець)
190