Глава 18

Особливості справ окремого провадження

327

про місце її перебування протягом трьох років, або безвісно відсутньою за обставин, що загрожували смертю чи дають підставу припустити загибель від певного нещасного випадку, — протягом шести місяців. Якщо пропав безвісті військовослужбовець або інший громадянин у зв'язку з воєнними діями, він може бути оголошений померлим не раніше, ніж після закінчення двох років із дня припинення війни (ст. 46 ЦК України). За конкретних обставин цей строк може бути зменшеним, але не раніше за сплив шести місяців.

Днем смерті громадянина, оголошеного померлим, вважається день набрання законної сили рішенням суду про оголошення його померлим. У разі коли встановлено судовим рішенням, що громадянин пропав за обставин, що загрожували смертю або дають підстави припускати його загибель від певного нещасного випадку, суд може визнати днем смерті день його гаданої загибелі (ч. З ст. 46 ЦК України).

Рішення суду про оголошення померлим констатує презумпцію смерті безвісно відсутнього. Тому судове рішення у разі з'явлення такої особи чи виявлення її місця перебування скасовується за заявою громадянина, оголошеного померлим, або інших заінтересованих осіб (ст. 250 ЩІК України) з наслідками, передбаченими ст. 48 ЦК України.

§ 4. Встановлення фактів, що мають юридичне значення

Встановлення фактів, що мають юридичне значення, сприяє здійсненню особистих немайнових чи майнових прав та охоро-нюваних законом інтересів фізичної особи. Перелік справ зазначеної категорії встановлено ст. 256 ЩІК (гл. 6). Він не є вичерпним. На практиці суди розглядають значно ширше коло справ про встановлення юридичних фактів. З ними пов'язані факти, від яких залежать виникнення, зміна або припинення прав фізичних осіб, що мають правові наслідки, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

До судової юрисдикції зазначених справ належить встановлення таких фактів:

1. родинних відносин між фізичними особами;

2. перебування фізичної особи на утриманні;

3. каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсіїабо одержання допомоги по загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню;

4. реєстрація шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення;

5. проживання однією сім*єю чоловіка та жінки без шлюбу;

6. належності правовстановлюючих документів особі,прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якоїзазначені в документі, не збігаються з ім'ям, по батькові,прізвищем, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті;

7. народження особи в певний час у разі неможливостіреєстрації органом державної реєстрації актів цивільногостану факту народження;

8. смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стануфакту смерті.

Справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.

Форма і зміст заяви повинна відповідати вимогам як ст. 119 ІЩК України, так і ст. 258 цього самого Кодексу. Зокрема, у заяві повинно бути зазначено: який факт заявник просить встановити та для якої мети, причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт, докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, висновок (довідка) про неможливість відновлення втрачених документів.

Складаючи заяву, необхідно визначитись щодо кола заінтересованих осіб, які залучаються до справи. Це сприяє об'єктивному її вирішенню в суді. Заявники та заінтересовані особи наділені правами, передбаченими ст. 27 ЩІК України, за винятком встановлених у розділі IV цього Кодексу.

В одній заяві можуть бути порушені питання про встановлення декількох фактів, що мають юридичне значення, якщо пов'язані між собою. Інші вимоги, не пов'язані з встановленням фактів, що мають юридичне значення, не можуть бути об'єднані і розглянуті в одному провадженні про встановлення таких фактів.

У разі виявлення наявності спору вимоги про встановлення фактів та спір про право цивільне розглядаються в позовному провадженні.

До заяви додаються: письмові докази з урахуванням вимог статей 58, 59 та 258 ЩІК України, копія (копії) заяви відповідно до кількості заінтересованих осіб, квитанція про

328