§ 3. Спори про стягнення заробітної плати

У разі поновлення працівника на роботі розмір заробітної плати, що стягується на його користь, визначається із заробітку за останні два календарні місяці роботи, з врахуванням «Порядку обчислення середньої заробітної плати», затвердженого постановою КМУ від 8 лютого 1995 року (з наступними змінами).

Слід також зазначити, що роботодавець зобов'язаний в день звільнення виплатити працівнику всю належну зарплату та інші платежі. Якщо з вини власника юридичної особи розрахунки з працівником не проведені, останній може пред'явити позов про відшкодування середнього заробітку за весь час затримки виплати по день фактичного розрахунку.

Останні роки великого значення набувають справи щодо оплати праці, стягнення заборгованості по зарплаті, винагороди за працю, компенсаційних та інших виплат, встановлених законом. Основними законодавчими актами, що регулюють оплату праці, є Трудовий кодекс, Закон «Про колективні договори і угоди» від 1 липня 1993 року, постанова КМУ про «Порядок обчислення середньої заробітної плати» від 8 лютого 1995 року та інші нормативні документи.

Із розмаїття спорів, що виникають під час практичного розгляду справ, значне місце займають спори про стягнення індексації або компенсаційних втрат у зв'язку із затримкою

304

Глава 16

Трудові спори

307

виплати заробітної плати, стягнення заборгованості по заробітній платі, невиплати зарплати у день звільнення тощо. Належним відповідачем у справах за позовом про оплату праці притягується юридична особа (роботодавець), з яким позивач (працівник) уклав трудовий договір.

Готуючи позов про стягнення заробітної плати та компенсаційних виплат, доплат тощо, слід враховувати відмінності оплати праці у сфері державного регулювання від системи договірного регулювання.

Державне регулювання оплати праці поширюється на підприємства усіх форм власності стосовно встановлення розміру мінімальної зарплати та інших норм і гарантій, а також щодо умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній чи комунальній власності, працівників підприємств, установ і організацій, що фінансуються (датуються) з бюджету (статті 8, 12 Закону «Про оплату праці»). Оплата працівників бюджетних установ, організацій визначається Кабінетом Міністрів України. Система договірного регулювання відповідно до ст. 14 цього ж Закону здійснюється на підставі угод, що укладаються за генеральними угодами чи на галузевих, регіональних, виробничих рівнях згідно із Законом «Про колективні договори і угоди».

Захист трудових прав здійснюється в судах загальної юрисдикції. Кожна фізична чи юридична особа вправі безпосередньо звернутись до суду першої інстанції з позовом, який є підставою для відкриття провадження у справі. Складена позивачем або його представником позовна заява має відповідати вимогам статей 119, 120 ЩІК України.

Рекомендована література

Конституція України // Відомості ВРУ. — 1996. — № 30. — С. 141.

Кодекс законів про працю України від 10 грудня 1971 року № 322-VIH (з наступними змінами).

Положення про порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2001 року № 1094.

Порядок обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням. Затверджено Кабінетом Міністрів України від 29 вересня 2001 року № 1266.

Порядок обчислення середньої заробітної плати. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 року № 100.

Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру. Затверджено постановою Кабінету Міністрів України 22 березня 2001 року № 270.

Про відпустки: Закон України від 15 листопада 1996 року № 504/96 - ВР.

Про колективні договори і угоди: Закон України від 1 липня 1993 року № 3356-ХП.

Про організацію роботодавців: Закон України від 24 травня 2001 року № 2436-Ш.

Про охорону праці: Закон України від 14 жовтня 1992 року № 2694-ХП.

Бюлетень законодавства і юридичної практики України. Кодекс законів про працю з постатейними матеріалами. — К.: Юрінком Інтер, 2004. — Ч. 1, 2.

Про практику застосування судами законодавства про оплату праці Постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року № 13 // Постанови Пленуму Верховного Суду України у цивільних справах (1972—2003): Офіційне видання. — К., 2004.

Про практику розгляду судами трудових спорів: Постанова Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 1992 року № 9 // Постанови Пленуму Верховного Суду України (1972— 2003): Офіційне видання. — К., 2004.

Позови, що виникають із трудових правовідносин

309