МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ Л. К. Буркацышй

ЗАХИСТ ЦИВІЛЬНОГО

ПРАВА та ІНТЕРЕСУ

Методика складання документів, коментарі, позовні та інші заяви

Навчальний посібник Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Київ

Юрінком Інтер 2005

0-1Б63

ББК 67.9(4УКР)304я73 Б91

Рекомевдоваво Міністерством освіти і пауки України (лист № 14/18.2-885 від 20.04.2005 p.)

Рекомендовано Вченою радою Академії адвокатури України від 29 червня 2004 року

Рецензенти:

3. В. Роліовська, доктор юридичних наук, професор. Заслужений юрист України,

В. Я. Пастухов, кандидат юридичних наук, професор, Заслужений юрист України

Буркацький Л. К.

Б91 Захист цивільного права та інтересу: Методика складання документів, коментарі, позовні та інші заяви: Навч. посібник. — К.: Юрінком Інтер, 2005. — 400 с.

ISBN 966-667-189-1

У посібнику аналізуються гарантії здійснення права на судовий захист цивільного права та інтересу, подається методика складання цивільно-правових документів і великий обсяг позовних та інших заяв із повним текстом їх викладення згідно з вимогами процесуального законодавства. Пропонується коментар до відповідних актів цивільного права, пов'язаних із тематикою і змістом документів.

Розрахований на студентів і викладачів вищих навчальних закладів, юридичних факультетів, а також адвокатів, інших практикуючих юристів і широкого кола читачів.

ББК 67.9(4УКР)304я73

Справедливість - це віддати всякому те, ва що хто має право.

(Із джерел українського права)¹

Слово автора до читача

Служінню людям, захисту прав і свобод громадян присвячена вся моя професійна діяльність. Передати свої знання та досвід кількох десятиріч юридичної і адвокатської практики новому поколінню юристів і тим, хто готує себе до цієї нелегкої, не завжди шанованої, але необхідної для людини та суспільства професії — мета цього навчально-практичного посібника.

Підготовка та складання цивільно-правових документів на захист прав громадянина та його інтересів має бути пріоритетним правилом в юридичній професії, особливо в діяльності адвоката. Ця, на перший погляд не досить значуща, стадія підготовки до пред*явлення позову чи іншого звернення до суду передбачає знання великого обсягу законодавчого матеріалу, життєвий і професійний досвід.

Від того, наскільки адвокат чи інший фахівець володіє нормами матеріального та процесуального права, його уміння кваліфіковано та змістовно скласти позовну заяву чи інший правовий документ залежить, як правило, і результат вирішення справи в суді.

На практиці нерідко трапляються випадки поверхового ставлення до якості складання правових документів, що пов'язано не лише із слабкою юридичною підготовкою, відсутністю необхідного досвіду, а й із браком відповідних посібників для практичного застосування. Інколи «чорнова робота» юриста з підготовки та складання правових документів залишається непомітною в юридичній літературі і практиці, не включається до програми навчальних закладів і факультетів. Таке ставлення до процесу підготовки і складання документів негативно впливає на кваліфікаційний рівень спеціалістів-юристів І навчального процесу загалом.

ISBN 966-667-189-1

Буркацький Л. К., 2005 Юрінком Інтер, 2006

¹ Права, по которымъ судится малороссійскій вародъ / За ред. проф. А. О. Кистяковскаго. — Киевъ: Въ университетской типографіи (І. І. За-вадзкаго). — 1879.

Проголошений Україною курс на верховенство права і закону, гарантій прав і свобод людини зобов'язує неухильно підвищувати рівень знань в юридичній професії, вживати заходи для поліпшення якості і розширення юридичних програм у навчальному процесі закладів освіти.

Ця книга є продовженням двох видань автора із серії навчальних посібників — цивільно-правових документів, які ґрунтуються на нових положеннях відповідних кодексів, прийнятих Верховною Радою, та інших законодавчих актах України.

У посібнику наведено великий обсяг складених автором цивільно-правових документів (позовних та інших заяв), більшість з яких були розглянуті судами і мали позитивний результат. Зразкам цих документів з повним текстом викладення передують коментарі до основних положень законодавства, на які є посилання в наведених документах або які випливають із тематики цього посібника.

Окреме місце відведено автором методиці складання цивільно-правових документів у справах позовного та окремого провадження, правильному оформленню та наслідкам недодержання вимог закону щодо їх форми і змісту, а також правилам пред'явлення до суду. Поряд із цим автор пропонує читачам аналіз мовного законодавства, особливості застосування мови в судочинстві та складання процесуальних документів. На жаль, мовне законодавство не є предметом уваги науковців, ігнорується у навчальному процесі, що не сприяє розвитку мови і законодавчого забезпечення відповідно до Конституції України-

Сподіваюся, що цей посібник стане довідником і надійним порадником не тільки для тих, хто займається юридичною діяльністю або вчиться у навчальних закладах, а й для простих громадян України.

З повагою

Леонід Буркацький

^{РОЗДІЛ І}

Справи позовного провадження

ГЛАВА 1

Позов як засіб забезпечення права на судовий захист

§ 1. Право на судовий захист цивільного права та інтересу.

§ 2. Позов та його складові елементи. Види позовів.

§ 3. Методика складання позовної заяви.

§ 4. Підсудність у цивільному судочинстві.

§ 5. Позовна давність.

§ 6. Мова цивільного судочинства та процесуальних документів.

§ 1. Право на судовий захист цивільного права та інтересу

В умовах становлення демократичного суспільства та утвердження верховенства права головним обов'язком держави є неухильне забезпечення прав і свобод людини, права на судовий захист. Відповідно до ст. 55 Конституції України кожен громадянин має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права та свободи від порушень і протиправних посягань.

Провідне місце в реалізації гарантованих Конституцією України прав та інтересів громадян, а також юридичних осіб займають акти цивільного законодавства. Основним актом — конституцією цивільного права — є Цивільний кодекс України (далі — ЦК). Концептуальні засади цивільного права визначені ст. З ЦК України. До них належать: неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини, неприпустимість позбавлення прав власності, крім випадків, встановлених Конституцією України та законом, свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, судовий захист цивільного права та інтересу, справедливість, добросовісність та розумність.

Свої цивільні права особа має здійснювати в межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства, а також утримуватись від порушень прав інших осіб.

Позов як засіб забезпечення права на судовий захист 7

Кожна особа в цивільних відносинах повинна дотримуватись моральних засад суспільства (ст, 13 ЦК). У разі порушення, невизнання або оспорювання права особи вона може звернутися до суду або інших компетентних органів за захистом свого права та інтересу.

Основними способами захисту цивільних прав та інтересів відповідно до ст. 16 ЦК України можуть бути:

1. визнання права;

2. визнання правочину недійсним;

3. припинення дії, що порушує право;

4. відновлення попереднього становища, яке існувало дойого порушення;

5. примусове виконання обов'язку в натурі;

6. зміна певних правовідносин та їх припинення;

7. відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;

8. відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

9. визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльностіорганів державної влади та місцевого самоврядування, їхпосадових і службових осіб.

Право й інтерес фізичної та юридичної особи може бути захищено судом також в іншій спосіб, встановлений договором або законом. Кожна особа здійснює своє цивільне право на власний розсуд і обирає способи захисту з огляду на власні інтереси та обов'язки, дотримуючись загальних засад цивільного законодавства, договору, законів та інших нормативно-правових актів України. Не допускаються дії особи, Що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, та зловживання правом у будь-якій формі.

Згідно зі ст. 27 ЦК України правочитш, що обмежують можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемними.

Не можуть визнаватись правомірними акти Президента, , органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, якщо вони порушують права й обов'язки фізичної особи або створюють перепони для їх реалізації, крім випадків обмежень, встановлених Конституцією України.

Для здійснення своїх прав на судовий захист фізична особа повинна мати статус цивільної процесуальної правоздатності, Що забезпечує їй право звернення до суду та участі в судовому розгляді справи як суб'єкта спірних правовідносин. Фізична особа також має бути дієздатною. Реалізація права на судовий захист передбачає три основні складові частини: право на звернення до суду, право на пред'явлення позову, право на судове рішення (задоволення позову).

Право на звернення до суду гарантовано Конституцією України та закріплене у ст. З ЩІК України¹. Відповідно до цієї норми право на звернення до суду, крім осіб права і тих, свободи яких порушені, невизнані або оспорюються, мають також відповідні органи та інші особи» яким надано таке право, у випадках, встановлених законом. Відмова від права на звернення до суду є недійсною. Звернення до суду в позовному провадженні оформляється позовною заявою, що має відповідати вимогам, встановленим законом.

Право на звернення до суду нерозривно пов'язане із правом на пред'явлення позову, що є процесуальною гарантією подання до суду позовної заяви, де вона реєструється і передається судді в порядку черговості. Якщо позовну заяву складено належним чином і прийнято до розгляду, суддя відкриває провадження у справі.

Після відкриття провадження у справі розпочинається попереднє судове засідання, яке є передумовою початку розгляду справи по суті. Завершується розгляд справи постановлениям судового рішення або мировою угодою сторін, затвердженою ухвалою суду.

Відповідно до вимог ст. 129 Конституції України судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін у процесі, свободи в наданні ними своїх доказів і доведення перед судом їх переконливості. Ці конституційні засади закріплені у ст. 10 ЩІК України.