Тема 4. Вчення про державу і право в країнах Арабського Сходу.

1. Кого вважають першим філософом арабів?

а) Аль-Фарабі;

б) Аввероес (ібн Рошд);

в) Ібн-Халдун.

2. Кому з мислителів ісламського Сходу належить класифікація людських суспільств: велике – об’єднання всіх людей землі; середнє – певний народ; мале – об’єднання людей в містах. При цьому він поділяв міста-держави на доброчинні, колективні та некультурні?

а) Аль-Фарабі;

б) Аввероес (ібн Рошд);

в) Ібн-Халдун.

3. Хто з мислителів ісламського Сходу вважав, що ідеальною державою є доброчинне місто-держава, яку очолює філософ-правитель, який здатен пізнати закони природи і суспільства та передати ці знання населенню у формі релігії?

а) Аль-Фарабі;

б) Аввероес (ібн Рошд);

в) Ібн-Халдун.

4. Хто з арабських вчених обґрунтував концепцію «двох істин», яка поєднала в собі філософію та релігію?

а) Аль-Фарабі;

б) Аввероес (ібн Рошд);

в) Ібн-Халдун.

5. Хто із мислителів середньовічного Сходу виділяв два етапи розвитку суспільства: а) примітивне (сільське); б) цивілізоване (міське)?

а) Аль-Фарабі;

б) Аввероес (ібн Рошд);

в) Ібн-Халдун.

6. Хто з мислителів середньовічного Сходу зробив висновок про невідворотність загибелі будь-якої держави в середньому через 120 років?

а) Аль-Фарабі;

б) Аввероес (ібн Рошд);

в) Ібн-Халдун.

7. Хто з мислителів середньовічного Сходу дав таку класифікацію держав: а) «природна монархія», б) «політична монархія», в) «халіфат»?

а) Аль-Фарабі;

б) Аввероес (ібн Рошд);

в) Ібн-Халдун.

8. Найважливіші політико-правові ідеї Корана і Сунни (їх вважаються діючим правом) як джерел:

а) проповідують братерство віруючих, необхідність дотримувати загальновизнані норми моралі, «любити благочестя»;

б) серед норм Корана, що регулюють взаємини людей, помітно переважають загальні положення, що мають форму морально-релігійних орієнтирів, що дають простір для їхнього тлумачення (правознавці часто посилаються на положення в Корані: «Ми не упустили в книзі нічого»);

в) Коран і Сунна передбачає – судження за аналогією права;

г) Коран і Сунна наказують безумовну покірність владі, влада пояснюється як божественне встановлення.

д) Аллах дарує свою владу, кому побажає;

е) теоретично визнають, що від імені Аллаха вищу владу на землі здійснює громада, що володіє повним суверенітетом.

9. Визначити, яким із джерел мусульманського права належать слідуючі положення:

а) Коран і Сунна –

б) „іджтіхад” –

в) „кіяс” –

(підібрати відповіді):

а) судження за аналогією права ;

б) вважаються діючим правом;

в) вільний розсуд судді у випадку мовчання загальновизнаних джерел мусульманського права.

10. Бурхливий розвиток іджтіхада в VІІІ-Х ст. привело до того, що мусульманські вчені-юристи сформулювали більшість конкретних норм і загальних принципів мусульманського права. в основних рисах склалася його кодифікована система, а саме:

а) „кіяс”;

б) „іджма”;

в) „іджтіхад”.

11. Суннізм — переважаюча течія ісламу і має свою суннітську політичну концепцію ( розроблена з XI ст.), її основні положення:

а) відстоює суверенітет громади;

б) визнає законними халіфами тільки прямих нащадків четвертого халіфа Алі (зятя пророка Мухаммеда);

в) повноваження халіфа позбавлені божественного характеру, він не користується законодавчою владою;

г) вважає владу прямих нащадків четвертого халіфа Алі божественним встановленням і відстоює принцип передачі влади в спадщину;

д) з питань, не урегульованим Кораном і Сунною, тільки рішення прямих нащадків четвертого халіфа Алі мають силу закону;

е) обмежує владу глави держави нормами мусульманського права, підкреслює «верховенство шаріату»;

є) його влада має джерело – це договір між громадою і претендентом на халіфат.

ж) визнає Коран і ті частини Сунни, що відносяться до Алі.