161

ДЕРЖАВНА ПОДАТКОВА СЛУЖБА УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

Кафедра теорії та історії держави і права

ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з навчальної

та методичної роботи

____________ М.М. Касьяненко

«____» _____________ 2012 р.

НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНИЙ КОМПЛЕКС

«Історія вчень про державу і право»

для підготовки фахівців за ОКР бакалавр

денної форми навчання

галузь знань 0304 «Право»

напрям підготовки 6.030401 «Правознавство»

статус дисципліни: нормативна

Ірпінь – 2012

Навчально-методичний комплекс дисципліни “Історія вчень про державу і право” містить робочу навчальну програму, конспект лекцій, методичні вказівки до організації семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи студентів, контрольні роботи, екзаменаційні питання, літературу.

Автор М.В. Кармаліта, старший викладач кафедри теорії та історії держави і права

Співавтор Н.І. Колісник, старший

викладач кафедри теорії та історії держави і права

Рецензент

Розглянуто і схвалено на засіданні кафедри теорії та історії держави і права, протокол № ____ від «____» _________________ 2012 р.

Завідувач кафедри О.А. Калганова, к.ю.н., доцент

Затверджено на засіданні вченої ради юридичного факультету, протокол № ____ від «____» _________________ 2012 р.

Голова вченої ради

юридичного факультету М.О. Мацелик, к.ю.н., доцент

Завідувач навчально-

методичного відділу О.О. Бойко-Слобожан

ЗМІСТ

№ п.п.	Назва розділу	№ сторінок
1.	Передмова	ст. 4
2.	Опис навчальної дисципліни	ст. 7
3.	Структура дисципліни	ст. 8
4.	Зміст навчальної дисципліни за модулями	ст. 10
5.	Перелік питань для підсумкового модульного контролю	ст. 15
6.	Перелік тем рефератів	ст. 20
7.	Методи оцінювання та розподіл балів за кредитно-модульною системою	ст. 22
8.	Опорний конспект лекцій	ст. 24
9.	Організація семінарських занять, самостійної та індивідуальної роботи	ст. 82
10.	Контрольні роботи	ст. 107
11.	Перший модульний контроль	ст. 107
12.	Другий модульний контроль	ст. 115
13.	Тестові завдання	ст. 125
14.	Рекомендована література	ст. 155

Передмова

Сучасне цивілізоване суспільство базується на здобутках різних форм організації суспільного життя минулого, органічно продовжує і розвиває їх. А це вимагає створення міцного юридичного фундаменту громадянського суспільства, розбудови сучасної держави України з урахуванням практичного досвіду і теоретичних поглядів різних часів.

Вивчаючи і з'ясовуючи сутність держави і права, слід ретельно проаналізувати не тільки апробовані часом і практикою концепції, а й осмислити погляди, теорії, в яких розглядаються ці суспільні феномени, соціально-економічні умови, в яких зародилося і виникло те чи інше вчення. Представляє інтерес реалізація вчень і поглядів у відповідних державно-правових системах світу, їх використання у розбудові національної системи права, формуванні засад правової держави і громадянського суспільства в Україні, становлення цивілізованих форм взаємин держави з її громадянами.

Набуття студентами знань про державно-правову сферу суспільного життя є складовою частиною системи юридичної освіти, фахової підготов­ки юристів, оволодіння майбутніми спеціалістами загально юридичними та галузевими юридичними дисциплінами і їх практичним застосуванням у повсякденному житті.

"Історія вчень про державу і право" у поєднанні з іншими юридичними дисциплінами історико-теоретичного спрямування сприяє формуванню системного підходу до розуміння понять держави, права, закону, громадянського суспільства, правової держави.

У результаті вивчення дисципліни студенти мають засвоїти:

• що являють собою вчення про державу і право та навчальна дисципліна, предметом якої вони є;

• як у боротьбі та зіткненнях різних концепцій і доктрин народжувалися і накопичувалися знання про природу права і держави;

• як розширювалися і поглиблювалися уявлення про права і свободи людини, форми і принципи взаємин особистості і влади, закон і законність і тощо;

• державно-правові поняття та категорії, якими доведеться оперувати в процесі навчання та практичної діяльності;

• важливість і значення права та держави в духовній історії людства, значення людської думки в контексті її постійного пошуку оптимальних, ідеальних форм державно-правової організації життя народів;

• як орієнтуватися у різних підходах до проблем взаємозв’язку держави і права, держави і громадянського суспільства;

• які саме концепції або вчення належать до сфери вивчення історії вчень про державу і право;

• яке місце історії вчень про державу і право в системі навчальних дисциплін;

• до розв’язання яких питань і проблем історія вчень про державу і право дає ключ;

• об’єктивні передумови формування та утвердження державно-правової думки в Україні.

Вміти:

• самостійно оцінювати політико-правові явища із загальнолюдських позицій, чітко формувати свої думки і чітко їх висловлювати, пов'язувати загальнотеоретичні положення з вимогами теперішнього часу і майбутнього;

• самостійно виділяти спільне і відмінне в тих чи інших політико-правових концепціях, робити узагальнення, порівняння;

• самостійно систематизувати політико-правові вчення за напрямками, школами, поглядами тощо.

Отже, „ Історія вчень про державу і право” – це нормативна навчальна дисципліна для професійної підготовки фахівців галузі знань „Право” спеціальності 6.030401 „Право”, предметом якої є вивчення закономірностей виникнення і розвитку теоретичних знань про державу, право та законодавство, які мали місце в історії людства.

Метою навчальної дисципліни «Історія вчень про державу і право» є підготовка фахівців такого рівня кваліфікації в сфері юриспруденції, які б могли насамперед всебічно пізнати і осмислити величезний людський політико-правовий досвід минулих поколінь, в якому відображені основні напрями, періоди та надбання досліджень проблем свободи, права, законодавства, політики та держави. Цей пізнавальний досвід, ідеї та досягнення минулого значно впливають на сучасні державно-правові погляди та орієнтири, на теорію та практику сьогодення.

Вирішення завдань щодо формування в Україні громадянського суспільства і відповідної йому державності соціального і правового характеру поставило проблему створення міцного юридичного підґрунтя модернізаційних процесів сучасного суспільства, здійснення ефективної реформи органів держави і правової системи, здатних за умов ринкових відносин і вільної конкуренції забезпечити соціальну безпеку і стабільність суспільства, гарантувати права і свободи людини і громадянина, створити рівні умови і можливості для всебічного розвитку особистості.