Чергування

П р и к л а д и

Спільнослов’янські форми

Українські форми

g // ž'

*godina - *ž'ьdati

година – ждати

*drugъ - *druž'on

друг – дружу

k // č'

*kosa - *č'esatі

коса – чесати

*plakatі - *plač'on

плакати – плачу

ch // š^/'

*grěchъ - *grěš'iti

гріх – грішити

*suchъ - *suš'a

сухий – суша

z // ž^/'

*vozitі - *vož'on

возити – вожу

s // š'

*nosіtі - *noš'a

носити – ноша

b // bl'

*l'ubiti - *l'ubl'on

любити – люблю

p // pl'

*kupitі - *kupl'on

купити – куплю

v // vl'

*lovitі - *lovl'a

ловити – ловля

m // ml'

*lomitі - *loml'on

ломити – ломлю

d // dž', ž'

*sadіtі - *sadž'on - *sadž'a

садити – саджу – сажа

t // č'

*letětі - *lečon

летіти – лечу

sk // š'č'

*pіskъ - *piš'č'on

писк – пищу

st // š'č'

*pustiti - *puš'č'on

пустити – пущу

zd // ž'dž'

*ězditі - *ěž'dž'on

їздити – їжджу

У системі приголосних

1.

Втрата приголосного на кінці складу.

*dŏ-mŭs > do-mъ, *sū-nŭs > sy-nъ,

*slŏ-vŏs > slovo, *nŏ-vŏs > novъ

(д.-р-.укр. домъ, сынъ, слово, новъ)

2.

Перерозподіл приголосних між складами.

*kos-tь > ko-stь, *tep-lъ > te-plъ, *mьz-da > mь-zda

3.

Спрощення у нових групах приголосних.

*top-non-ti > *to-pnon-ti > to-nǫ-ti

*ob-mo-či-t- > *o-bmo-či-ti > o-mo-či-ti

4.

Вставлення між приголосними нового додаткового голосного.

*ob-cho-di-ti > obъ-cho-di-ti,

*ot-kry-ti > otъ-kry-ti

5.

Вставлення нового приголосного у сполученнях [sr], [zr].

*ses-ra > *se-sra > se-stra,

*srou-ja > stru-ja

6.

Асимілятивно-дисимілятивні процеси у сполученнях [dt], [tt].

*plet-ti > *ple-tti > ple-sti,

*bred-ti > *bre-dti > *bre-tti > bre-sti

7.

Зміна звукосполучень [gt’], [kt’]

*rek-t’і > *re-k’t’i > *re-k’t'i > *re-t't'i > re-č'i;

*mog-t’i > *mo-g’t’i > *mo-g’t'i > *mo-t't'i > mo-č'i;

д.-р.-укр. ночь (< *noktis),

д.-р.-укр. дъчи (< * doktis), д.-р.-укр. мочи (<*mъgti)

У системі голосних

1.

Поява носових голосних [ę], [ǫ].

голосний

переднього

ряду + m, n

Перед приголосним і в кінці слова > [ę]

Перед голосним – без змін

*mьn-ti > mę-ti – ст.-сл. м#ти

*ple-men > ple-mę – ст.-сл. плем#

mь-ne-tъ – ст.-сл. мьнетъ

ple-me-na – ст.-сл. племена

голосний

заднього

ряду + m, n

Перед приголосним і в кінці слова > [ǫ]

Перед голосним – без змін

*dъm-ti > dǫ-ti – ст.-сл. д@ти

*vo-dām > vo-dǫ – ст.-сл. вод@

*dъ-me-tъ – ст.-сл. дъметъ

vo-da-mi –ст.-сл. водами

2.

Розвиток протетичних приголосних [v], [j].

[v] – перед [y], [ъ]: *vyknǫti – укр. звикнути, vydra – д.-р.-укр. выдра, *vymę – укр. вим’я, *vъpiti – рос. вопить

[j] – перед [ь], [i], [a], [e], [ě], [ę]: *jьdǫ – укр. іду, *jiti – укр. іти, укр. яблуко (ст.-сл. аблъко), *jest – укр. єсть, *jědti > jesti -

3.

Монофтонгізація дифтонгів.

аі,

оі

У середині слова перед приголосним > [ě]

*snoi-gъ > sně-gъ – д.-р.-укр. снhгъ

при висхідній інтонації > [ě]

У закінченні

при спадній інтонації > [i]

*ry-bai > ry-bě – д.-р.-укр. рыбh

*be-rois > be-ri – д.-р.-укр. бери

eі

У середині слова перед приголосним і в кінці слова > [i]

*zei-ma > zi-ma – д.-р.-укр. зима

*vo-lei > vo-li – д.-р.-укр. воли

ai,

oi,

ei

Перед голосним розпадалися на два окремі звуки: перший звук залишився в попередньому складі, а другий – [i] – змінювався на [j] і переходив до наступного складу

*kai-ē-ti > ka-ja-ti – д.-р.-укр. ка"ти

*boi-u > bo-ju – д.-р.-укр. бою

*bei-on > bĭi-on > bь-jǫ – д.-р.-укр.

бью

au,

ou

У середині слова перед приголосним та в кінці слова > [u]

*kou-jon > ku-jǫ – д.-р.-укр. кую

Перед голосним розпадалися на два окремі звуки: перший звук залишився у попередньому складі, а другий – [u] – змінювався на [v] і переходив до наступного складу

*kou-a-ti > ko-va-ti – д.-р.-укр. ковати

4.

Зміна звукосполучень [ъr], [ъl], [ьr], [ьl] між приголосними

*tъr

*tъlt

*tьrt

*tьlt

*tъr-gъ > tъ-r°-gъ> t^ъr°-gъ

*gъl-dъ > gъ-l°-dъ > g^ъl°-dъ

*zьr-no > zь-r°-no > z^ьr-no

*vьl-kъ > vъl-kъ > vъ-l°-kъ > v^ъl-kъ

5.

Зміна звукосполучень [or], [ol] на початку слова перед приголосним

*ort

*olt

*or-bo-ta > o-r°-bo-ta

*ol-di-ja > o-l°-di-ja

6.

Зміна звукосполучень [or], [ol], [er], [el] у середині слова між приголосними

*tort

*tolt

*tert

*telt

*bor-da > bo-r°-da

*mol-tъ > mo-l°-tъ

*ber-gъ > be-r°-gъ

*mel-ko > me-l°-ko

Чергування, які розвинулися внаслідок

монофтонгізації дифтонгів

[i], [ě] // [ěj], [ьj], [aj], [oj]

sito – sějati, biti – bьjǫ, cěna – kajati,

věnъkъ – -voj- (укр. розвої)

[u] > [y] // [ov], [av], [ev], [ъv], [ьv], [yv]

kujǫ – kovati, truti – trava, kl'ujǫ - kl'evati

Чергування, які розвинулися внаслідок

зміни сполучення голосного з носовим [m], [n] перед приголосним

[ę] // [en], [ьn], [ьm]

*zvękati – zveněti,

žęti – žьnǫ, žęti – žьmǫ

[ǫ] // [on], [ъm]

*zvǫkъ – zvonъ,

dǫti – dъmǫ

[ę] // [ǫ]

*tręsti - *trǫsiti,

*zvękati – *zvǫkъ

Нові групи пригол.

Пригол., що спростився

Приклади

спільносл. форми

давньоруськоукр. форми

*ps

p

*ăpsа > *оsа

оса

*bs

b

*grēbsоm >* grēsъ

грhсъ (форма аориста)

*ks

s

*ăksĭ >*ось

ось

*dn

d

*stūdnonti >*stynonti

стынути

*pn

p

*sŭpnos >*sъnъ

сънъ

*bn

b

*dŭbnas >*dъnо

дъно

*dm

d

*dadmь >*damь

дамь

*tm

t

*ostmь >*ом

осмь

*skn

k

*blĭsknonti >*blьsnonti

бльснути

*gn

g

*trognonti > *trononti

тронути

*bt

b

*grebti > *greti

грети

*pt

p

*tepti > teti

тети

*b (у преф. ob) + проривний приг.

b

*obdariti > *odariti

*obgovoriti > *ogovoriti

одарити

оговорити

*b

(у преф. ob-) + v

v

*obvlako > oblako

облако

*dl

d

*mydlo >*mylo

*vedla >*vela

мыло

велa

*tl

t

*pletla >*plela

плелa

Зумовлені другою палаталізацією

[g] // [z']

[k] // [c']

[ch] // [s']

дуга – дузі

рука – руці

страх – у страсі

Зумовлені третьою палаталізацією

[g] // [z']

[k] // [c']

княгиня – князь

вінок – вінець

Викликані зміною сполучень [dt], [tt] на [st]

[d] // [s]

[t] // [s]

веду – вести

плету - плести

Викликані зміною сполучень [gt], [kt] на [č] перед [i], [ь]

[g] // [č]

[k] // [č]

могли – немічний

пекли - піч

Зумовлені спрощенням у нових групах приголосних

проривний приголосний // Ø

загибель – гинути

спати – сон

блиск – блиснути

кидати – кинути

[v] // Ø

віз (< возъ) – обоз

Ряди чергувань, викликані різними фонетичними умовами

[g] // [ž'] // [z']

[k] // [č'] // [c']

[ch] // [š'] // [s]

[d] // [s] // [dž']

нога – ніжка – на нозі

рука – ручка – у руці

гріх – грішити – у грісі

водити – вести – воджу

За місцем

За способом творення

творення

Губні

Язикові

За участю голосу й шуму

передньо-язикові

середньо-язиковий

задньо-язикові

Зімкнені

Вибухові

[b]

[d]

[g]

Ш

у

м

н

і

Дзвінкі

[p]

[t]

[k]

Глухі

Африкати

[dž']

Дзвінкі

[č'] [c']

Глухі

Щілинні

[z] [z'] [ž']

Дзвінкі

[s] [s'] [š']

[ch]

Глухі

[v]

[j]

Сонорні

Зімкнено

-щілинні

Носові

[m]

[n] [n']

Плавні

Бокові

[l] [l']

Дрижачі

[r] [r']

Постійно тверді

Постійно м’які

Тверді або м’які (внаслідок асиміляції з [j], 2-ї і 3-ї палаталізації)

Тверді або пом’якшені

(у позиції перед голосними переднього ряду)

[g], [k], [ch]

[j], [ž'], [dž'], [č'], [š], [c']

[z]-[z'], [s]-[s'], [r]-[r'], [l]-[l'], [n]-[n']

[b]-[b’], [p]-[p’], [v]-[v’], [m]-[m’], [d]-[d’], [t]-[t’], [z]-[z’], [s]-[s’], [r]-[r’], [l]-[l’], [n]-[n’]

1.

[je] > [o]

на початку слова перед складом з голосним переднього ряду, крім [ь] (якщо наголошеним був перший чи другий склад)

*jezero > д.-р.-укр. озеро

*jesenь > д.-р.-укр. осень

*jedinъ > д.-р.-укр. одинъ

*jelenь > д.-р.-укр. олень

2.

[a] > [o]

на початку слів іншомовного походження

Ольξандръ, олтарь (Ізб. 1073)

3.

[ę] > [ä]

[ǫ] > [u]

не пізніше Х ст.

*męta > m’äta

*dǫbъ > dubъ

4.

[ě] > [i]

перед наголошеним [i]

*sěnica > sinica

*sědiši > sidiši

5.

rat

*ort

rot

lat

*olt

lot

при висхідній інтонації

при спадній інтонації

при висхідній інтонації

при спадній інтонації

*or-taj > ra-tai

*or-dlo > ra-dlo > ra-lo

*or-bо-ta > ro-bо-ta

*or-sti > ro-sti

*ol-nь > la-nь

*ol-ko-mъ > la-ko-mъ

*ol-kъ-tь > lo-ko-tь

*ol-di-ja > lo-di-ja

6.

*tort > torot

*tert > teret

*tolt > tolot

*telt > tolot,

> telot

кінець VІІІ – початок ІХ ст.

після шиплячих

*bor-da>bo-r°-da>borъda>boroda

*ber-gъ>be-r°-gъ>berьgъ>beregъ

*mol-tъ>mo-l°-tъ>mo-lъtъ>molotъ

*mel-ko>möl-ko>mol-ko>

mo-l°-ko>mo-lъ-ko>moloko

*šel-mъ>še-l°-mъ>še-lъ-mъ> šelomъ

Східнослов’янське повноголосся

Неповноголосні сполучення

укр. борода

берег

молот

молоко

п. broda

brzeg

młot

mleko

cт.-сл. брада

брhгъ

млатъ

млhко

7.

*tъr

*tъlt

*tьrt

*tьlt

*tъr-gъ>tъ-r°-gъ>t^ъr°-gъ>tъr°gъ

*gъl-dъ>gъ-l°-dъ>g^ъl°-dъ>gъl°dъ

*zьr-no>zь-r°-no>z^ьr-no>zьr°no

*vьl-kъ>vъl-kъ>vъ-l°-kъ>

v^ъl-kъ>vъl°kъ

8.

[g] >[γ]>[h]

ІХ – Х ст. (Г.І. Півторак)

ходъ зам. годъ, кънїхъчии зам. кънигъчии (Ізб. 1073)

Чергування сп.-сл. мови

Чергування

д.-р.-укр. мови

Чергування української мови

Приклади

[ę] // [en], [ьn], [ьm] >

[ä] // [en],

[ьn], [in],

[ьm], [im] >

[а] // [ен],

[н], [ин],

[м], [им]

ім’я /імja/ – імені,

жати – жну – ужинок,

жати – жму – прижимати

[ǫ] // [on], [ъm] >

[u] // [ъm], [ym] >

[у] // [м] // [им]

дути – дму – надиматися

[ę] // [ǫ] >

[ä] // [u] >

[a] // [y]

трясти /тр'асти/ – трусити