- •Методичні вказівки
- •Професія
- •8211 “ Верстатник широкого профілю ”
- •Анотація
- •Рецензія
- •1. Тематика та обсяг курсової атестаційної роботи
- •2. Загальні методичні вказівки
- •Департамент освіти і науки
- •Полтавської обласної державної адміністрації
- •Вище професійне училище № 7
- •Технологічний процес виготовлення деталі (назва деталі)
- •Курсова атестаційна робота
- •3. Завдання
- •Зміст завдання
- •4. Вимоги до графічної частини роботи
- •1. Зайцев б. Г., Рыцев с. Б. Справочник молодого токаря.— м.: Высш. Шк., 1989г.
- •5. Вимоги до вступу
- •6. Вимоги до деталі і заготовки
- •1.Белкин и. М. Справочник по допускам и посадкам для рабочего-машиностроителя.—м.: Машиностроение, і985.
- •2. Чумак м. Г. Матеріали та технологія машинобудування.-к.: Либідь, 2000.
- •7. Технологічний процес обробки деталі
- •Операції
- •Ключові слова технологічних переходів
- •Ключові слова допоміжних переходів
- •8. Вибір інструменту
- •8.1. Вибір різального інструменту
- •8.3. Вибір допоміжних
- •9. Вибір верстатів
- •10. Розрахунок режимів різання
- •(Гост 1050—74)
- •1. Зайцев б. Г., Рыцев с б. Справочник молодого токаря.— м.: Высш. Шк., 1988.
- •10.1. Визначення глибини різання
- •10.2. Призначення подачі
- •Мінералокерамічними різцями
- •10.3 Призначення швидкості різання
- •Для інших умов обробки необхідно внести поправочні коефіцієнти ( табл. 19—23).
- •10.4.Визначення розрахункової частоти
- •10.5 Визначення дійсної частоти обертання шпинделя
- •10.6. Підрахунок дійсної швидкості різання
- •10.7. Визначення сили різання
- •10.8. Визначення потужності різання
- •10.9 Визначення допустимої потужності
- •10.10. Визначення коефіцієнта використання верстата за потужністю
- •10.11. Визначення обертального моменту різання
- •10.14. Результати розрахунку режиму різання
- •10.15. Визначення машинного часу
- •11. Передові методи праці,
- •Список рекомендованої літератури
- •1.Балацький в. В., ГоловіновВ. П., Щербаков в. П. Сучасні інструментальні матеріали.−к.: Техніка. 1998.
- •2. Василюк г. Д., Лещенко м. І., Таурит г. Д. Багатоверстатне обслуговування в машинобудуванні.— к.:Техніка. 1987.
- •3. Стискін г.М. Та ін. Технологія механічної обробки на металообробних верстатах .−
- •12. Можливий брак під час обробки деталі і заходи щодо його запобігання
- •13. Техніка безпеки під час обробки деталі
- •1. Марголит р. Б. Наладка станков с программным управлением.— м.: Машиностроение. 1983.
- •2.Сидоров в. Н. Безопасность труда при работе на металлообрабатывающих станках.—л.: Лениздат, 1985.
- •3. Стискін г.М. Та ін. Технологія механічної обробки на металообробних верстатах .−
- •14 Наукова організація праці і робочого місця верстатника
- •1. Стискін г.М. Та ін. Технологія механічної обробки на металообробних верстатах .−
- •2. Сидоров в. Н. Безопасность труда при работе на металообрабатывающих станках.— л.: Лениздат, 1985.
- •3.Чумак м. Г. Фрезерна справа. - к.: Либідь, 2004.
- •15. Список використаної літератури
- •Список використаних джерел
8.3. Вибір допоміжних
ІНСТРУМЕНТІВ І ПРИСТРОЇВ
Цей вибір визначається конфігурацією закріплюваних деталей, точністю обробки, необхідністю скорочення часу на установку і зняття деталей, типом виробництва, надійністю закріплення тощо.
Найбільш поширеним затискним пристроєм на токарних верстатах є трикулачковий самоцентруючий патрон. Під час обробки валів звичайно використовуються центри і хомутики. Широко застосовуються цангові та інші патрони, різноманітні оправки, кутники тощо. Вибір установочного пристрою необхідно обґрунтувати. Наприклад, при обробці блоку шестерень, що має шліцьовий отвір, раціонально закріпити деталь у трикулачковому патроні, підрізати торець однієї сторони і обробити отвір. Потім, після виготовлення шліців, установити деталь на шліцьовій оправці і обробити зовнішні поверхні деталі.
Обміркувавши спосіб закріплення деталі і вибравши затискний пристрій, учень має порадитись з керівником курсової атестаційної роботи і тільки після цього занести усі дані у розрахунково-пояснювальну записку і технологічні карти. При цьому, виконуючи курсову атестаційну роботу, корисно вивчити досвід передових робітників базового підприємства, максимально використати передові прийоми праці і прогресивні технології.
Існує багато підручників та посібників, в яких описано десятки цікавих і продуктивних пристроїв.
Список рекомендованої літератури
БлюмбергВ. А., Зазерский Е. И. Справочник токаря.—Л.: Машиностроение, 1981.
КузнецовЮ. И. Станочные приспособления для металлорежущих станков с ЧПУ.— К.: Техніка, 1984.
Соболь А. М., Соболь Г. Ф. Пути повышения производительности труда станочников (на примере токарей).— М.: Высш. шк., 1985.
4. Стискін Г. М. Технологія механічної обробки на металообробних верстатах – К.: «Техніка», 2005
9. Вибір верстатів
ТА ЇХ ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ
Верстати для обробки заданої деталі вибирають з урахуванням типу виробництва, характеру обробки, габаритів оброблюваної деталі, технічних можливостей верстатів. Модель верстатів узгоджується з керівником курсової атестаційної роботи. Бажано вибирати верстати, які є на базовому підприємстві або в навчальних майстернях (цехах). Наприклад, для обробки деталі 120 мм не потрібен верстат з висотою центрів, більшою за 110 мм, тому що технічні можливості верстата будуть використовуватися нераціонально. Але для обробки деталі 580 мм треба застосовувати верстат моделі 1Д63 з висотою центрів 300 мм.
Технічні характеристики верстатів різних груп виписують з їх паспортів, які можна взяти у механіка цеху або у відділі головного механіка заводу.
Для курсової атестаційної роботи достатньо виписати наступні дані: висоту центрів, найбільший діаметр обробки в патроні і над супортом, відстань між центрами, максимальну величину переміщення стола чи супорта, границі частот обертання шпинделя і подач (поперечних і поздовжніх), граничні значення кроків нарізуваних різьб, потужність електродвигуна головного привода, габарити й масу верстатів.