8. Вибір інструменту

Вибір різального інструменту визначається його довговічністю, про­дуктивністю, економічністю, точністю і якістю обробки.

Правильно вибраний контрольно-вимірювальний інструмент забез­печує точність вимірів, підвищує продуктивність праці. Правильно виб­рані установочні і затискні пристрої забезпечують точність базування деталі, надійність її закріплення, а також підвищують продуктивність праці за рахунок скорочення часу для установки і зняття деталі. Вибір тих чи інших інструментів залежить від конфігурації деталі, технічних умов її виготовлення, типа виробництва та ін.

8.1. Вибір різального інструменту

Вибір різального інструменту залежить від матеріалу оброблюваної деталі, виду обробки, типу виробництва, вимог щодо точності і якості виготовлення деталі тощо. В усіх випадках треба віддавати перевагу нор­малізованому інструменту і тільки для великих партій деталей викори­стовувати спеціальні інструменти. Особливу увагу необхідно приділяти вибору інструментального матеріалу. Краще використовувати найбільш прогре­сивні інструментальні матеріали, які можуть забезпечити значне підвищення продуктивності праці робітників та стійкості інструментів. Вибір того чи іншого інструментального матеріалу має бути обґрунтованим, тобто треба навести міркування, які зумовили вибір цього ма­теріалу. Наприклад, різець з пластинкою твердого сплаву Т3ОК4 можна використовувати для чистової обробки деталі із сталі 45. Потім наводять хімічний склад вибраного матеріалу. Якщо використовують інструменти з якимось покриттям, то необхідно навести хімічний склад покриття. Марку твердосплавного різця можна приводити як за ГОСТ 3882—74 (СТ СЭВ 1251—78, СТ СЭВ 5015—85), так і за міжнародною кла­сифікацією.

Під час обґрунтування вибору різця вказують форму і спосіб кріплення багатогранної непереточуваної пластинки (випуск напаяних твердосплавних різців за стандартом припинено), а також його геомет­ричні параметри: головні кути (передній, задній, загострення, різання), кут фаски, головний кут різця в плані (допоміжний кут різця в плані має бути більший за нуль градусів). Крім того, необхідно вказати радіус при вершині різця, величину фаски, розміри державки. Викреслюють різець таким чином, щоб можна було показати всі ці параметри. Кути та лінійні розміри і інструменти рекомендується вибирати за відповідними довідниками. Якщо застосовують різець з кутом нахилу головної різальної кромки більшим або меншим ніж нуль градусів, то наводиться його значення.

Під час обґрунтування вибору свердла, розвертки або іншого осьового інструмента також необхідно вказувати його основні параметри, на­приклад для свердла: матеріал, діаметр, кут заточки, кут підйому спіралі, нормальна або спеціальна заточка, номер конуса Морзе тощо.

Обґрунтування вибору того чи іншого інструменту учні описують тільки після узгодження з викладачем — керівником виконання курсової атестаційної роботи.

Список рекомендованої літератури

1. БалацькийВ. В., ГоловіновВ. П., Щербаков В. П. Сучасні інструментальні ма­теріали.— К.: Техніка, 1998.

2. Белецкий Д. Г., Моисеев В. Г., Шеметов М. Г. Справочник токаря-универсала. — М.: Машиностроение, 1987.

3. Драгун А. П. Режущий инструмент (для молодых рабочих).— Л.: Лениздат, 1986

4. Зайцев Б. Г., Рыцев С. Б. Справочник молодого токаря.— М.: Высш. шк., 1988.

5. Краткий справочник металлиста / Под общ. ред. П. Н. Орлова, Е. А. Скороходова.— М.: Машиностроение, 1987.

6. Скловский А. С., Андрощук Г. А. Приспособления и инструменты станочников-но­ваторов.— К.: Техніка, 1986.

8.Стискін Г. М. Технологія механічної обробки на металообробних верстатах – К. «Техніка», 2005

8.2. ВИБІР КОНТРОЛЬНО-ВИМІРЮВАЛЬНОГО ІНСТРУМЕНТУ

Вибір контрольно-вимірювального інструменту визначається точністю і якістю оброблюваної деталі і типом виробництва. Основні відомості про використання різноманітних контрольно-вимірювальних приладів і інструментів учні отримують з курсу «Допуски, посадки і технічні вимірювання», а також при вивченні предмета «Технологія верстатних робіт» та під час виробничої практики. Вибираючи контрольно-вимірювальні інструменти, учень повинен надати перевагу стандартним вимірюваль­ним інструментам: різноманітним калібрам або універсальним вимірювальним інструментам, які дають можливість виміряти з потрібною точністю. Обґрунтовуючи вибір вимірювального інструменту, учень по­винен викласти міркування, які пояснюють цей вибір. Наприклад, для вимірювання лінійного розміру з точністю до 1 мм достатньо звичайної лінійки, а для вимірювання циліндра, діаметр якого може мати відхилення у сотих долях міліметра, використовують або стандартну скобу відповідного розміру, або мікрометр, точність вимірювання якого, як відомо, 0,01 мм.

Для обробки великих партій деталей з точки зору економії доцільно використовувати спеціальний контрольно-вимірювальний інструмент. Витрати на його виготовлення окупляться підвищенням продуктивності за рахунок скорочення часу на вимірювання.

Під час виробничої практики на заводі учні мають уважно вивчити досвід кваліфікованих робітників, що дасть їм можливість значно підвищити свою кваліфікацію.

Список рекомендованої літератури

1. БлюмбергВ. А., Зазерский Е. И. Справочник токаря.—Л.: Машиностроение, 1981.

2. ЖуравлевА. М. Допуски и технологические измерения.—М.: Высш. шк., 1981.

3. Зенкин А. С., Петко И. В. Допуски и посадки в машиностроении.— К.: Техніка, 1984.

4. Стискін Г. М. Технологія механічної обробки на металообробних верстатах – К. «Техніка», 2005