Операції

Токарна Розточна (горизонт., вертикально,

Фрезерна координатно)

Свердлильна Токарна (фрезерна, свердлильна) Шліфувальна з ЧПК

Карусельна Програмна тощо

Ключові слова технологічних переходів

Урізувати Розгорнути

Галтувати Свердлити, розсвердлити

Зенкувати Розточити

Накочувати Точити

Нарізувати Шліфувати

Відрізувати Центрувати

Підрізувати Фрезерувати. Полірувати

Ключові слова допоміжних переходів

Закріпити Зняти

Настроїти Установити

Переустановити (і закріпити) Установити і закріпити

Підтиснути

Обробку кожного переходу в текстовому описі формулюють так: «свердлити...», «нарізати різьбу...» тощо. Використовуючи умовні по­значення, для кожного переходу в чернетці необхідно креслити ескізи обробки з зазначенням способів базування і закріплення.

Рекомендується повністю розроблений технологічний процес, спо­чатку накреслений на міліметрівці, показати керівнику. Потім, відповідно до його вказівок, доопрацювати і після затвердження керівником накреслити начисто на технологічних картах.

На технологічних ескізах опори, затискачі, установочні пристрої на­водяться з обов'язковим використанням умовних позначень (табл.. 5) згідно з ГОСТ 3.1107—81 (СТ СЭВ 1803—79). Позначення опор, уста­новочних пристроїв (крім центрів) можна зобразити або безпосередньо на відповідній поверхні деталі, або на виносних лініях.

Якщо необхідно уточнити форму робочої поверхні опори, затискача або установочного пристрою, то умовне позначення форми накреслюють ліворуч від позначення опори, затискача або установочного пристрою.

Таблиця 5. Умовні позначення затискачів на технологічних операційних ескізах

Довжина плеча ℓ визначається відстанню між точками прикладення сил.

Якщо необхідно навести тип затискного пристрою (пневматичний, гідравлічний тощо), його позначають ліворуч від умовного зображення затискача. При цьому використовують такі позначення: Р- пневма­тичний, Н - гідравлічний,Е- електричний, М- магнітний, ЕМ- елек­тромагнітний. Всі інші затискні пристрої зображують без позначень. Якщо необхідно вказати кількість точок прикладання сили, наприклад, для трикулач­кового патрона, то цю величину наносять праворуч від позначення за­тискача, наприклад . На кожному операційному ескізі можна зобра­зити один або кілька затискних пристроїв. Це залежить від прийнятого способу базування деталі. Під час виконання курсових атестаційних робіт способи установлення і закріплення різноманітні.

При цьому обов'язково виконувати наступні вимоги.

1. Під час попередньої розробки технологічного процесу технологічні операційні ескізи креслять у тонких лініях на чернетці і тільки після узгодження з керівником курсової атестаційної роботи переносять на технологічну карту (спочатку в тонких лініях).

2. Оброблені поверхні виділяють більш тов­стими лініями.

3. На кожній обробленій поверхні проставляють діаметр і довжину з допусками та шорсткість поверхні.

Примітки: 1. Усі приклади наведено для токарної обробки. Для інших операцій запис аналогічний, але з використанням інших ключових слів.

2. Для виконання курсової атестаційної роботи рекомендується використовувати повний запис тексту переходів з позначенням розмірів в тексті (див. зразок технологічних карт).

Операційні ескізи креслять начисто в технологічній карті тільки після перевірки і затверд­ження викладачем.

Часто в учнів виникають питання, як нумерувати операції, перехо­ди, установки. Номери операцій проставляють римськими цифрами, тобто І, II тощо, а номери переходів — арабськими, тобто 1, 2, 3 тощо. В операціях нумерація має бути наскрізною, тобто якщо операція І закінчується 5-м переходом, то операція II повинна починатися з 6-го переходу. Кожну операцію можна виконувати за одну або кілька уста­новок, їх позначають великими літерами А, Б, В тощо, наприклад: «опе­рація І, установка Б». В кожній наступній операції нумерація установок починається спочатку, тобто з літери А.

Після складання технологічного процесу рекомендується разом з іншими учнями обміркувати розроблений технологічний процес, аргу­ментовано довести правильність свого варіанта і тільки потім предста­вити для перевірки керівнику курсової атестаційної роботи — викладачу технології верстатних робіт. Після узгодження з викладачем заповнюють технологічну карту і виконують наступні розділи курсової атестаційної роботи.

Для полегшення роботи і правильного складання технологічного процесу рекомендується використовувати будь-який підручник з технології токар­ної, або іншої механічної обробки, де практично в кожному розділі зображуються ескізи оброб­ки, наводяться рекомендації щодо вибору способу обробки. Як приклад можна рекомендувати використання технологічної карти, яку наведено в зразку виконання випускної роботи (див. рис. 5,6,7).

Є багато підручників з технології машинобудування для технікумів, в яких доступно розглядаються ці питання і наводяться приклади техно­логічних процесів.

Список рекомендованої літератури

1. Зайцев Б. Г.. Рыцев С. Б. Справочник молодого токаря.— М.: Высш. шк., 1988.

2. Краткий справочник металлиста / Под общ. ред. П. Н. Орлова, Е. А. Скороходова.—M.: Машиностроение, 1987.

3. Прогрессивные методы токарной обработки / И. Д. Коваль, А. А. Чалый, А. М. Трегубин и др.—К. : Техніка, 1981.

4. Стискін Г. М. та ін. Технологія токарної обробки. К.: Либідь, 1998.

5. Стискін Г. М. Технологія механічної обробки на металообробних верстатах – К. «Техніка», 2005

6. Чумак М. Г. Фрезерна справа. - К.: Либідь, 2004.

7. Чумак М. Г. Матеріали та технологія машинобудування.-К.: Либідь, 2000.