- •Методичні вказівки
- •Професія
- •8211 “ Верстатник широкого профілю ”
- •Анотація
- •Рецензія
- •1. Тематика та обсяг курсової атестаційної роботи
- •2. Загальні методичні вказівки
- •Департамент освіти і науки
- •Полтавської обласної державної адміністрації
- •Вище професійне училище № 7
- •Технологічний процес виготовлення деталі (назва деталі)
- •Курсова атестаційна робота
- •3. Завдання
- •Зміст завдання
- •4. Вимоги до графічної частини роботи
- •1. Зайцев б. Г., Рыцев с. Б. Справочник молодого токаря.— м.: Высш. Шк., 1989г.
- •5. Вимоги до вступу
- •6. Вимоги до деталі і заготовки
- •1.Белкин и. М. Справочник по допускам и посадкам для рабочего-машиностроителя.—м.: Машиностроение, і985.
- •2. Чумак м. Г. Матеріали та технологія машинобудування.-к.: Либідь, 2000.
- •7. Технологічний процес обробки деталі
- •Операції
- •Ключові слова технологічних переходів
- •Ключові слова допоміжних переходів
- •8. Вибір інструменту
- •8.1. Вибір різального інструменту
- •8.3. Вибір допоміжних
- •9. Вибір верстатів
- •10. Розрахунок режимів різання
- •(Гост 1050—74)
- •1. Зайцев б. Г., Рыцев с б. Справочник молодого токаря.— м.: Высш. Шк., 1988.
- •10.1. Визначення глибини різання
- •10.2. Призначення подачі
- •Мінералокерамічними різцями
- •10.3 Призначення швидкості різання
- •Для інших умов обробки необхідно внести поправочні коефіцієнти ( табл. 19—23).
- •10.4.Визначення розрахункової частоти
- •10.5 Визначення дійсної частоти обертання шпинделя
- •10.6. Підрахунок дійсної швидкості різання
- •10.7. Визначення сили різання
- •10.8. Визначення потужності різання
- •10.9 Визначення допустимої потужності
- •10.10. Визначення коефіцієнта використання верстата за потужністю
- •10.11. Визначення обертального моменту різання
- •10.14. Результати розрахунку режиму різання
- •10.15. Визначення машинного часу
- •11. Передові методи праці,
- •Список рекомендованої літератури
- •1.Балацький в. В., ГоловіновВ. П., Щербаков в. П. Сучасні інструментальні матеріали.−к.: Техніка. 1998.
- •2. Василюк г. Д., Лещенко м. І., Таурит г. Д. Багатоверстатне обслуговування в машинобудуванні.— к.:Техніка. 1987.
- •3. Стискін г.М. Та ін. Технологія механічної обробки на металообробних верстатах .−
- •12. Можливий брак під час обробки деталі і заходи щодо його запобігання
- •13. Техніка безпеки під час обробки деталі
- •1. Марголит р. Б. Наладка станков с программным управлением.— м.: Машиностроение. 1983.
- •2.Сидоров в. Н. Безопасность труда при работе на металлообрабатывающих станках.—л.: Лениздат, 1985.
- •3. Стискін г.М. Та ін. Технологія механічної обробки на металообробних верстатах .−
- •14 Наукова організація праці і робочого місця верстатника
- •1. Стискін г.М. Та ін. Технологія механічної обробки на металообробних верстатах .−
- •2. Сидоров в. Н. Безопасность труда при работе на металообрабатывающих станках.— л.: Лениздат, 1985.
- •3.Чумак м. Г. Фрезерна справа. - к.: Либідь, 2004.
- •15. Список використаної літератури
- •Список використаних джерел
1. Тематика та обсяг курсової атестаційної роботи
Темою курсової атестаційної роботи учнів з професії «Верстатник широкого профілю» є розробка технологічного процесу обробки тієї чи іншої деталі. По складності та об’єму технологічний процес обробки деталі повинен складати 10-15 переходів. Відповідно до індивідуальних можливостей кожного учня керівник курсової атестаційної роботи може варіювати завдання, наприклад, замість розробки технологічного процесу обробки деталей доручити його удосконалення, заміну кількості оброблюваних деталей, застосування інструментів, обладнання, які відрізняються від заводських. Зміст курсової атестаційної роботи повинен відповідати темі. Курсову атестаційну роботу слід оформляти відповідно до ДСТУ 3008-95 та вимог ЕСТД і ЕСКД. Обсяг курсової атестаційної роботи складає не менше 20-25 сторінок друкованого тексту (рукописного 30-35 сторінок) формату А4. Залежно від конкретних умов обсяг розрахунково-пояснювальної частини може змінюватися за рахунок одного-двох додаткових розділів, які не перевищують двох-трьох сторінок тексту. Курсова атестаційна робота повинна бути виконана в терміни, вказані в листі-завданні. Курсову атестаційної роботу учень здає керівнику на перевірку перед її захистом не пізніш як за 2 тижні перед захистом. За три-чотири дні до захисту викладач повертає роботу учням для підготовки. Найсильнішим учням (одному чи групі) можна запропонувати інший варіант курсової атестаційної роботи — розробку та виготовлення моделі, макету чи вузла якогось пристосування, пристрою, верстата. Але і в цьому випадку основні розділи курсової атестаційної роботи повинні бути виконані хоча б у скороченому обсязі.
Курсова атестаційна робота складається з розрахунково-пояснювальної частини і графічної частини.
Пояснювальна частина повинна містити такі розділи:
Завдання на курсову атестаційну роботу.
Вступ.
Опис деталі та вимоги до неї.
Матеріал деталі та метод отримання заготовки.
Технологічний процес обробки деталі.
Вибір різальних, контрольно-вимірювальних, допоміжних інструментів (пристосувань для обробки).
Вибір верстатів та їх технічні характеристики.
Розрахунок режимів різання (за індивідуальним завданням).
Опис передового методу обробки.
Можливий брак під час обробки деталі і заходи щодо його запобігання.
Техніка безпеки під час обробки деталі.
Список використаної літератури.
Зміст.
Верстатникам широкого профілю, які можуть працювати на різному обладнанні, видають теми курсової атестаційної робіт, що передбачають обробку на кількох верстатах: токарних, фрезерних, свердлильних, шліфувальних.
Керівник випускної роботи може видавати завдання на розробку тільки токарної, фрезерної або різних операцій в залежності від спеціалізації на заводі.
Докладні вимоги до виконання роботи дивись у наступному розділі.
2. Загальні методичні вказівки
ДО ВИКОНАННЯ КУРСОВОЇ АТЕСТАЦІЙНОЇ РОБОТИ
Курсову атестаційну роботу і всі її елементи виконують тільки на державній мові .
Розрахунково-пояснювальну частину роботи розташовують на аркушах паперу форматом А4 (210x297 мм) (ГОСТ 2.301—63 СТ СЭВ 1181—78, СТ СЭВ 6306—88).
Рамки та основні написи треба креслити олівцем, або роздрукувати на персональному комп’ютері. Використання кулькових ручок або фломастерів не допускається.
Форму основного напису для креслення деталі наведено на рис. 1, а основних написів для першого та наступних аркушів розрахунково-пояснювальної частини — на рис. 2, 3. На першому аркуші (форма на рис. 2) потрібно розташовувати зміст курсової атестаційної роботи.
Рис. 1. Основний напис креслення деталі
Рис. 2. Основний напис для текстових конструкторських документів (перший аркуш)
Рис. 3. Основний напис для текстових конструкторських документів (наступні аркуші)
Текстову частину розрахунково-пояснювальної записки виконують без скорочень чорними чорнилами, кульковими ручками, або текст може бути роздрукований на персональному комп’ютері. Заголовки розділів виділяються шрифтом більшого розміру, допускається використання трафаретів.
Колір заголовка повинен збігатися з кольором основного тексту. Кожний розділ починають з нового аркуша. Умовні літерні позначення, які входять до формул, мають бути однаковими у всіх розділах записки, а їхнє значення — розшифровуватися безпосередньо після формули. Розшифровку треба починати словом «де» без двокрапки після нього.
Під час обґрунтування вибору того чи іншого параметра необхідно посилатися на номери сторінок, таблиць, підручників та інших джерел із списку використаної літератури, наприклад: …табл. 2 ст. 5. [2]
Текст розрахунково-пояснювальної частини має бути чітко, розбірливо написаним, або надрукованим. Вписувати в текст окремі слова, формули, умовні позначення допускається лише чорним кольором. Помилки, описки й інші неточності допускається виправляти підчищенням і зафарбуванням білою фарбою. Розрахунково-пояснювальну частину слід зшити, покласти в папку відповідного розміру або переплести.
Графічна частина курсової атестаційної роботи обсягом 1 аркуш формату А3 повинна містити креслення деталі
На ньому треба показати розміри, допуски на ці розміри, шорсткість поверхонь, технічні умови для виготовлення деталі (непаралельність, неперпендикулярність поверхонь тощо).
Виконуючи графічну частину, учень повинен:
Дотримуватися усіх вимог згідно з ГОСТ 2.109—73 (СТ СЭВ 858— 78, СТ СЭВ 1182—78, СТ СЭВ 4769—84, СТ СЭВ 5045—85), ЕСКД і ЕСТД.
На кресленні деталі вказати розміри з допусками та шорсткість поверхні.
Виконуючи розрахунково-пояснювальну частину, слід керуватися такими рекомендаціями. На титульному аркуші (рис. 4) зверху записують орган народної освіти, наприклад, Міністерство освіти України, назву ПТНЗ, потім — назву роботи відповідно до теми завдання. Нижче — заголовок: «Курсова атестаційна робота»,потім наводяться прізвище, ініціали керівника роботи і повністю ім'я, по батькові, прізвище учня, з якої він групи тощо.
На титульному аркуші знизу записують рік виконання роботи і назву населеного пункту, де знаходиться ПТНЗ.
Титульний аркуш виконують тільки чорним фломастером, кульковою ручкою, олівцем або набрати на комп’ютері. Можна також використовувати трафарети. Допускається писати: Кременчуцьке вище професійне училище, тоді знизу вказують тільки рік виконання роботи.
Міністерство освіти і науки України
