Теми рефератів

1. Зміст державної інноваційної політики в Україні.

2. Напрямки державних інвестицій в Україні.

3. Пріоритетні напрямки інноваційного розвитку в Україні.

4. Світовий досвід стимулювання інновацій.

5. Роль податкової системи в стимулюванні інновацій.

6. Амортизаційна політика як засіб стимулювання інновацій.

7. Винахідник і раціоналізатор: друг чи ворог виробництва?

11 Тема Методичні вказівки до вивчення теми

Вивчення теми необхідно розпочати із з’ясування змістовної характеристики інноваційної політики та її місця в загальній стратегії розвитку підприємства. Пригадайте, що таке стратегія та які види стратегій на підприємстві ви знаєте? Яка роль призначена кожній з них?

При вивченні теми, слід зупинитись також на питанні порядку розроблення інноваційної політики та прийняття інноваційних рішень. В принципі, цей порядок та зміст етапів не відрізняються від послідовності та етапів прийняття будь-якого іншого стратегічного для діяльності підприємства рішення, за врахуванням того, що оцінюються технологічні і технічні особливості рішення (залежно від його змісту) та ризики реалізації рішення (враховуючи відсутність досвіду і ступінь новизни у розв’язанні певної проблеми).

Теоретичні основи теми

Інноваційна політика (або стратегія нововведень) передбачає об’єднання цілей технічної політики і політики капіталовкладень та спрямована на впровадження нових технологій і видів продукції. Інноваційна політика фірми орієнтується на досягнення майбутніх результатів через інноваційний процес (стадія досліджень, запровадження нововведень у виробниче використання та нового продукту в ринкове середовище).

Інноваційна політика фірми одночасно є частиною як загальної стратегії фірми (що передбачає визначення цілей і стратегій розвитку на найближчу і далеку перспективу, виходячи з оцінки потенційних можливостей підприємства), так і однією із функціональних стратегій (в рамках якої розробляються і реалізуються окремі функціональні стратегічні завдання, пов’язані з інноваціями в різних сферах діяльності підприємства, як маркетинг, збут, виробництво, кадри, фінанси, інформаційна база тощо).

Визначають шість типів інноваційної стратегії підприємства: наступальна (передбачає активні НДПКР, направлені на захоплення і утримання лідерства в галузі); захисна (відбиває реакцію на дії конкурентів і побічно на потреби і поведінку споживачів); імітаційна (передбачає копіювання технології виробництва фірм-піонерів у галузі, базується на придбанні ліцензій); залежна (технологічні зміни на підприємстві здійснюються не самостійно, а згідно з вимогами провідного в коопераційних зв’язках підприємства); традиційна (відмова від оновлення продукції як ринкова стратегія, інновації стосуються удосконалення форми і сервісу традиційної продукції); «за нагодою» (відсутність власної науково-технічної діяльності, використання інформації і можливостей, які виникають у зовнішньому середовищі підприємства).

Зміст інноваційної політики повинен стосуватися таких аспектів:

2. Перспективні продукти (товари), що їх підприємство повинно виробляти та ринки, на яких підприємство повинно працювати.

3. Методи досягнення стратегічних переваг на ринку.

4. Ресурси для досягнення стратегічних цілей та їх джерела.

5. Організаційні форми здійснення інноваційного процесу на підприємстві.

6. Співробітники (персонал), стиль управління, інші складові внутрішнього середовища.

Розроблення інноваційних стратегій на підприємстві базується на вирішенні такого комплексу завдань:

– розроблення стратегічних цілей;

– оцінювання можливостей і ресурсів підприємства для їх реалізації;

– аналіз тенденцій у маркетинговій діяльності й у науково-технічній сфері;

– підготовка детальних оперативних планів, програм, проектів і бюджетів;

– визначення інноваційних стратегій з вибором альтернатив;

– оцінювання діяльності підприємства з урахуванням установлених цілей і планів.

У загальному вигляді порядок розробки інноваційної політики підприємства містить такі етапи: стратегічний діагноз; стратегічний аналіз; формування стратегії; оцінка програм та вибір найкращої стратегічної альтернативи; реалізація стратегії; стратегічний контроль. Центральне питання технології розробки інноваційної політики – прийняття стратегічних рішень на альтернативній основі, тобто можливість оцінки та вибору рішень.