- •Моз україни Одеський національний медичний університет Кафедра інфекційних хвороб
- •Затверджено
- •1. Актуальність теми:
- •2. Навчальні цілі заняття ( з вказівкою рівня засвоєння, що планується):
- •2.1. Студент повинен знати: а-2
- •2.2. Студент повинен вміти: а-3
- •3. Матеріали доаудиторної самостійної роботи.
- •3.1.Базові знання, вміння, навички, необхідні для вивчення теми (міждисциплінарна інтеграція)
- •3.2. Структурно-логічна схема змісту теми заняття.* дифілоботріоз
- •Теніаринхоз
- •Теніоз та цистицеркоз
- •Гіменолепідоз
- •Ехінококоз
- •Опісторхоз
- •Фасціольоз
- •3.3. Рекомендована література:
- •3.4. Матеріали для самоконтролю
- •3.4.1. Питання для самоконтролю
- •3.4.2. Тести для самоконтролю
- •Клінічні прояви цистицеркозу в залежності від локалізації цистицерків
- •3.4.3. Задачі для самоконтролю Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •4. Матеріали для аудиторної самостійної роботи.**
- •4.1. Перелік навчальних практичних завдань, які необхідно виконати на практичному занятті:
- •5. Матеріали післяаудиторної самостійної роботи. Тематика удрс та ндрс:
3.3. Рекомендована література:
Основна:
Возіанова Ж.І. Інфекційні і паразитарні хвороби – Київ: Здоров”я, 2000. – Т.1 –с. 803-865.
Інфекційні хвороби/За ред. Тітова М.Б. – Київ: Вища школа,1995. – с.55-70.
Руководство по инфекционным болезням/Под ред. Лобзина Ю.В. –Санкт-Петербург: Фолиант,2003.- с. 21-38.
Шувалова Е.П. Инфекционные болезни. – Ростов н/Д.: Феникс, 2001. – 959 с.
Допоміжна:
Гавришева Н.А., Антонова Т.В. Инфекционный процесс. Клинические и патофизиологические аспекты. – СПб.: Специальная литература, 1999. – 255 с.
Иммунология инфекционного процесса: Руководство для врачей/Под ред. Покровского В.И., Гордиенко С.П., Литвинова В.И. – М.: РАМН, 1994. – 305 с.
Клинико-лабораторная диагностика инфекционных болезней: Руководство для врачей. – СПб.:Фолиант,2001. –384 с.
3.4. Матеріали для самоконтролю
3.4.1. Питання для самоконтролю
Які гельмінтози відносяться до класу – цестодози?
Заключний та проміжний хазяїн при дифілоботріозі.
Ускладнення дифілоботріозу.
Епідеміологія теніаринхозу.
Життєвий цикл свинячого ціп’яка.
Клінічні ознаки при теніозі.
Механізм інвазії та клінічні ознаки при цистицеркозі.
Лікування теніозу та цистицеркозу.
Життєвий цикл розвитку карликового ціп’яка.
Епідеміологія гіменолепідозу.
Провідні клінічні синдроми при гіменолепідоз.
Етіологія ехінококозу.
Епідеміологія ехінококозу, контингенти ризику зараження.
Провідні фактори патогенезу ехінококозу.
Локалізація ехінококової кісти.
Клінічні прояви ехінококозу в залежності від локалізації кісти.
Ускладнення ехінококозу.
Методи діагностики ехінококозу.
Основний метод лікування ехінококозу.
Які гельмінтози відносяться до класу трематодозів?
Особливості життєвого циклу трематод.
Епідеміологія опісторхозу.
Фази патогенезу опісторхозу
Клінічні прояви пізньої (хронічної) стадії опісторхозу.
Ускладнення опісторхозу.
Діагностика опісторхозу (основні та допоміжні методи)
Клінічні прояви фасціольозу.
Лікування трематодозів (фасціольоз, опісторхоз).
Профілактика трематодозів.
Профілактика цестодозів
3.4.2. Тести для самоконтролю
Вибрати правильні відповіді: a=2
Збудник теніаринхозу:
А. Taenia soleum
Б. Hymenolepis nana
В. Taeniarhynchus saginatus
Г. Trichinella spiralis
Д. Dyphylobotrium latum
Основні клінічні синдроми при теніаринхозі:
А. диспептичний
Б. холестатичний
В. загальнотоксичний
Г. менінгеальний
Д. респіраторний
Епідеміологія цистицеркозу:
А. зараження ендогенне (аутоінвазія)
Б. зараження екзогенне
В. людина – заключний хазяїн
Г. людина – проміжний хазяїн
Д. свиня – проміжний хазяїн
Методи діагностики цистицеркозу:
А. офтальмоскопія
Б. біохімічні методи
В. комп’ютерна томографія
Г. рентгенографія
Д. внутрішньошкірна проба
Епідеміологія фасциольозу:
А. антропоноз
Б. зооноз
В. заключний хазяїн – людина велика рогата худоба
Г. проміжний хазяїн - свині
Д. проміжний хазяїн - молюски
Зараження людини ціп’яком широким можливе при використанні з їжею:
А. прісноводних риб
Б. морських риб
В. свинячого м’яса
Г. яловичини
Д. молока
Тривалість життя статевозрілого ехінококу:
А. від 6 місяців до 1 року
Б. до 1 місяця
В. від 1 року до 3 років
Г. більше 3 років
Д. 7 днів
Епідеміологія гіменолепідозу:
А. пероральний гельмінтоз
Б. перкутаний гельмінтоз
В. контагіозний гельмінтоз
Г. трансмісивний
Д. геогельмінтоз
Можлива локалізація ехінококової кісти:
А. печінка
Б. легені
В. головний мозок
Г. яєчники
Д. товста кишка
Лікування теніозу:
А. феносал
Б. декарис
В. вермокс
Г. екстракт чоловічої папороті
Д. хлоксил
ЕТАЛОНИ ВІРНИХ ВІДПОВІДЕЙ
|
|
А |
|
А |
|
|
А, В |
|
А |
|
|
А, Б, Г, Д |
|
А, В |
|
|
А, В, Г |
|
А, Б, В, Г |
|
|
Б, В, Д |
|
Г |
Заповнити таблицю
