20

Моз україни Одеський національний медичний університет Кафедра інфекційних хвороб

М Е Т О Д И Ч Н А Р О З Р О Б К А

практичного заняття з інфекційних хвороб

зі студентами V курсу медичного факультету

Тема №4: «ЦЕСТОДОЗИ ТА ТРЕМАТОДОЗИ»

Затверджено

на методичній нараді кафедри

“__” ________ 20____ р.

Протокол № ____

Зав. кафедрою___________________К.Л. Сервецький

1. Актуальність теми:

Цестодози – інвазії, що викликаються представниками стрічкових черв’яків (цестоди). До них відносяться: дифілоботріоз, теніаринхоз, теніоз, гіменолепідоз, ехінококоз, альвеококоз та інші.

Дифілоботріоз дуже поширений на земній кулі, переважно в зонах з помірним кліматом. У Росії дифілоботріоз є ендемічною патологією для басейнів північних та сибірських річок, Поволжя, Кольського півострова, Сахаліну, Далекого Сходу. В Україні дифілоботріози реєструються в дельті Дунаю і басейні Дніпра (Дніпровські водосховища).

Теніаринхоз зустрічається на всіх континентах земної кулі. Райони з високою ендемічністю зустрічаються в регіонах із розвиненим тваринництвом. Випадки теніаринхозу реєструються в країнах Закавказзя, Середньої Азії, в Казахстані, Якутії. В Україні виявляються поодинокі випадки інвазії.

Теніоз і цистицеркоз реєструються в зонах розвиненого свинарства. В Україні описано поодинокі випадки.

Гіменолепідоз також значно поширений на земній кулі.

Ехінококоз зустрічається всюди, особливо у регіонах із розвиненим скотарством. В Україні ехінококоз постійно реєструється в Одеській, Миколаївській, Донецькій, Херсонській, Запорізький та інших областях, Автономній республіці Крим.

Трематодози – інвазії, що викликаються представниками сисунів (трематоди). До них відносяться: опісторхоз та фасціольоз.

Опісторхоз – один з найбільш розповсюджених гельмінтозів людини. В Україні досить значні осередки опісторхозу виявлено в басейнах річок Дніпра, Десни, Південного Бугу, Сіверського Дінця. Реєструються випадки зараження опісторхозом більше ніж у 20 областях України.

Фасциольоз у людини звичайно реєструють у вигляді спорадичних випадків, однак у тропічних зонах ураження людей може досягати високого рівня.

2. Навчальні цілі заняття ( з вказівкою рівня засвоєння, що планується):

2.1. Студент повинен знати: а-2

• етіологію цестодозів та трематодозів, фактори патогенності збудника;

• епідеміологію цестодозів та трематодозів;

• життєвий цикл цестод та трематод;

• патогенез цестодозів та трематодозів;

• клінічні прояви різних фаз цестодозів та трематодозів;

• лабораторну діагностику цестодозів та трематодозів;

• принципи лікування й профілактики;

2.2. Студент повинен вміти: а-3

• зібрати анамнез хвороби з оцінкою епідеміологічних даних;

• обстежити хворого і виявити основні симптоми і синдроми цестодозів та трематодозів;

• провести диференціальну діагностику цестодозів та трематодозів;

• скласти план лабораторного і додаткового обстеження хворого;

• інтерпретувати результати лабораторного обстеження;

• аналізувати результати специфічних методів діагностики;

• скласти індивідуальний план лікування з урахуванням епідеміологічних даних, стадії хвороби, наявності ускладнень, тяжкості стану, алергологічного анамнезу, супутньої патології;

• скласти план протиепідемічних та профілактичних заходів в осередку інфекції;

• дати рекомендації стосовно режиму, дієти, обстеження, нагляду в періоді реконвалесценції.