- •І технологічна частина
- •Конструкція, призначення і технологічний аналіз інструмента
- •Конструкція та призначення інструмента
- •Аналіз технологічності
- •1.1.3 Аналіз технічних вимог
- •Матеріал інструменту та його властивості
- •Вибір типу виробництва та його характеристика
- •Вибір оптимального методу одержання заготовки
- •1.4 Розробка запропонованого технологічного процесу
- •1.5 Вибір і обґрунтування вибору обладнання та технічного оснащення
- •1.5.1 Вибір обладнання
- •1.5.2 Вибір технологічної оснастки
- •1. 6 Розбивка операцій на установи, позиції, технологічні переходи, робочі ходи
- •1.7 Вибір та обгрунтування технологічних баз по кожній операції технологічного процесу
- •1.8 Визначення припусків міжопераційних розмірів
- •1.8.1 Визначення припусків аналітичним методом на одну поверхню
- •1.8.3 Розрахунок припусків,міжопераційних розмірів на всі поверхні за нормативами
- •1.9 Розрахунок режимів різання
- •1.9.1 На токарну гідрокопірувальну операцію 015 детально розрахувати режими різання за емпіричними формулами
- •1.9.2 На горизонтально-фрезерну 040 операцію детально визначити режими різання за нормативами
- •1.9.3 Визначення режимів різання на всі операції технологічного процессу
- •1.10 Розрахунок норм часу
- •1.10.1 Визначення норм часу на дві операції
- •1.10.2 Визначення технічних норм часу на всі операції технологічного процесу
- •2 Рахунково-конструкторська частина
- •2.1 Спроектувати контрольний інструмент для контролю поверхні розміром ø11,8 -0,01)
- •2.1.1 Аналіз конструкції інструмента та галузь його застосування
- •2.1.2 Розрахунок основних параметрів контрольного інструмента
- •2.2 Спроектувати спеціальне пристосування для виконання фрезерно-центрувальної операції
- •Призначення, будова і принцип роботи пристосування
- •2.2.2 Розрахунок основних параметрів затискного механізму
- •2.2.3 Технічна та економічна доцільність застосування пристосування
- •3 Організаційна частина
- •3.1 Організація інструментального господарства
- •4 Охорона праці
- •4.1 Аналіз можливих небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які виникають при проектуванні об’єкту
- •4.1.1 Заходи, щодо усунення чи зниження шкідливого впливу виявлених факторів
- •4.1.2 Заходи щодо охорони праці
- •4.2 Виробнича санітарія
- •4.3 Заходи, щодо захисту навколишнього середовища
- •4.4 Пожежна безпека та протирадіаційний захист об’єкту, що проектується
- •Висновок
- •Нормативна література
- •Література
4.4 Пожежна безпека та протирадіаційний захист об’єкту, що проектується
Забезпечення пожежної безпеки є одним з важливих завдань охорони праці. Заходи, що усувають причини виникнення пожеж на підприємстві, розділяються на будівельно-технічні, адміністративно-організаційні і спрямовані на швидку ліквідацію вогнищ пожежі. До будівельно-технічних заходів відносяться належне планування території підприємства і розміщення на ній виробничих будинків і споруджень; пристрій у будинках спеціальних перешкод, що перешкоджають поширенню вогню. Двері в неспалених перегородках повинні мати межа вогнестійкості 0,6 година, а самі перегородки - 0,75 година. До адміністративно-організаційних заходів відносяться; заборона паління і користування вогнем при виробництві різних робіт у вогненебезпечних чи біля вогненебезпечних матеріалів; організація місць для паління обладнаних спеціальним інвентарем. До заходів спрямованих на швидку ліквідацію вогнищ
пожежі,
відносяться: пристрій
протипожежних сход, водовідводу,
сигналізації і зв'язку, устаткування
в цехах первинних пунктів пожежогасіння
з необхідним набором
пожежних засобів і техніки, створення
на підприємствах пожежної охорони.
Для
гасіння пожеж на проектованій дільниці
по
виготовленню фрез шпонкових є первинні
засоби гасіння пожеж: протипожежний
щит із двома вогнегасниками,
шухлядами з піском; вогнегасник
вуглекислотний ОУ-8 (газовий, ємність 8
літрів, час дії до 40 сек.) чи вогнегасник
пінний, призначений для установок, що
знаходяться
під напругою.
Для
локалізації загоряння на ділянці
знаходиться спеціальна, вуглекислотна
установка типу СУМ-8 (стаціонарна,
вуглекислотна, місцева, восьмибалонна),
призначена для гасіння електроустаткування,
що знаходиться
під напругою.
На
ділянці забороняється збереження,
транспортування і складування на робочих
місцях
вогненебезпечних рідин і розчинів у
відкритих ємностях; необхідно вчасно
видаляти виникнення іскрових розрядів
статичної електрики при слюсарно-складальних
роботах; необхідно попереджати перегрів
підшипників,
що труться; деталей і механізмів шляхом
своєчасного і якісного
змащення, контролю температури.
Ступінь
біологічного впливу іонізуючих
випромінювань залежить від поглинання
живою тканиною енергії та іонізованих
молекул, що виникає при цьому. Під час
іонізації в організмі виникає збудження
молекул клітин. Це зумовлює розрив
молекулярних зв’язків та утворення
нових хімічних зв’язків, не властивих
здоровій тканині. Під впливом іонізуючого
випромінювання в організмі порушуються
функції кровотворних органів, зростає
крихкість та проникність судин,
порушується діяльність шлунково-кишкового
тракту, знижується опірність організму,
він виснажується. Нормальні клітини
перероджуються в злоякісні, виникають
лейкози, променева хвороба.
Захист від іонізуючих випромінювань можна здійснювати шляхом:
– використання джерел з мінімальним випромінюванням, переходом на менш активні джерела, зменшення кількості ізотопа;
– скорочення часу роботи з джерелом іонізуючого випромінювання;
– перенесення робочого місця від джерела іонізуючого випромінювання;
– екранування джерела іонізуючого випромінювання.
Екрани можуть бути пересувні або стаціонарні, призначені для поглинання або послаблення іонізуючого випромінювання. Для захисту від нейтронного випромінювання використовують матеріали, що містять водень (вода, парафін), а також бор, берилій, кадмій, графіт. Враховуючи те, що нейтронні потоки супроводжуються гамма-випромінюванням, слід використовувати комбінований захист у вигляді шаруватих екранів з важких та легких матеріалів (свинець, поліетилен).
Дієвим захисним засобом є використання дистанційного керування.
