4.1.2 Заходи щодо охорони праці

Негативно позначається на стані охорони праці незадовільне вирішення організаційних питань. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону праці» охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Відповідно до частини 1 ст. 6 Закону України «Про охорону праці» умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам законодавства.

4.2 Виробнича санітарія

У системі законодавства щодо гігієни праці (ГП) ключове місце займає ЗУ “Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення”. Положення про захист здоров’я робітників та службовців висвітлюється в статті 7 “Обов’язки підприємств, установ та організацій”.

Складовою частиною законодавства в галузі гігієни праці є постанови та положення (норми), затверджені Міністерством охорони здоров’я України (наприклад: “Положення про медичний огляд працівників певних категорій”, “Перелік важких робіт та робіт з шкідливими та небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх”), санітарні правила і норми (СанПіН) стосовно окремих факторів виробничого середовища, певних технологій праці і конкретних виробничих та інформаційно-нормативних документів.

Санітарно-гігієнічні умови праці:

Виробнича санітарія вивчає всі діючі на людину фактори виробничого і навколишнього середовища (визначення наведено вище).

До виробничої санітарії належать:

Гігієна праці– галузь професійної медицини, яка вивчає умови збереження здоров’я на виробництві і заходи, які сприяють цьому.

Санітарна техніка – заходи і пристрої – освітлення, вентиляція, опалення, тепло- і газопостачання, водопостачання, шум, вібрація тощо.

Гігієна за специфічними факторами середовища і за родом діяльності поділяється на комунальну, виробничу, військову, гігієну харчування.

Всі можливі фактори, які оточують людину на виробництві, називаються умовами праці.

4.3 Заходи, щодо захисту навколишнього середовища

На виробництвах машинобудування ведеться обробка різних матеріалів та сплавів з використанням охолоджуючих рідин, різних пневматичних пристроїв, термічної та хіміко-термічної обробки, що призводить до забруднення навколишнього середовища, а саме - повітря та стічних вод.

Повітря, що видаляється з виробничих приміщень і від устаткування, перед викидом в атмосферу підлягає очищенню від шкідливих речовин. Патрубки, що викидають забруднене повітря від місця його забору, повинні бути на відстані не менше 20 м по горизонталі і не менше 6 м по вертикалі при концентрації шкідливих викидів у зоні забору повітря не більше 1/3 ГДК.

Отвори патрубків для викиду забрудненого повітря від ціаністих і свинцевих ванн повинні бути розміщені на висоті не менше 5 м над найбільше високою частиною даху будинку термічного цеху. Викид повітря повинний бути факельним.

Вимоги до знешкодження стічних вод:

1. Виробничі і господарсько-побутові стічні води підлягають обов'язковому знешкодженню до їх скидання в централізовану або місцеву каналізацію.

2. Для будинків термічних цехів слід передбачати кілька систем каналізації, призначених для відводу вод, що вимагають попереднього очищення або обробки і відрізняються за складом, агресивністю та іншими показниками, з урахуванням яких змішання цих стічних вод не допускається.

3. Очисні споруди, станції перекачування та інші установки для стічних вод повинні відповідати вимогам стандартів.

4. Насосні станції розташовуються в окремих будинках. Резервуар для приймання стічних вод розміщається поза будинком насосної станції.

5. Виробничі стічні води перед їх скиданням на біологічні очисні споруди або в каналізацію піддаються первинному очищенню шляхом обробки реагентами, відстоювання, а при необхідності, і фільтрування. Скидання виробничих стічних вод можливо тільки після їх очищення до допустимих меж і витягання для можливої утилізації нафтопродуктів, токсичних, шкідливих і коштовних речовин.

6. Каналізаційні труби, розташовані в каналах під підлогою і підвалах, повинні прокладатися нижче водопровідних труб не менше ніж на 10 см.

7. Трубопроводи для кислих розчинів слід виконувати з кислотостійких матеріалів (наприклад, кераміки, вініпласту та ін.); для ціаністо-лужних розчинів - зі сталі і чавуну.

8. Спускання кислих і лужних розчинів повинно здійснюватися по окремих каналах або трубопроводах.

9. Воду з баків промивання деталей після їх обробки в розплавах і відпрацьованих лужних розплавах слід періодично зливати в спеціальну ємність і відправляти для нейтралізації на локальні очисні споруди.

10. Стічні води, в яких можуть знаходитися ціаністі сполуки або інші шкідливі речовини, повинні піддаватися очищенню на локальних очисних спорудах за технологією, розробленою роботодавцем.

11. Знешкодження стічних вод ділянок ціанування, так само як і знешкодження відходів ціаністих солей, устаткування, інструмента, пристосувань, тари, спецодягу та ін., повинно здійснюватися під контролем центральної заводської лабораторії і проводитися за спеціальною інструкцією, розробленою роботодавцем та погодженою з органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду і з екологічними службами населеного пункту, де знаходиться організація.

12. Спускання забруднених виробничих вод у поглинальні колодязі і свердловини не допускається.

13. Не допускається об'єднання різних потоків стічних вод, під час змішування яких можуть утворюватися і виділятися вибухонебезпечні гази або випадати в осад тверді речовини.