- •І технологічна частина
- •Конструкція, призначення і технологічний аналіз інструмента
- •Конструкція та призначення інструмента
- •Аналіз технологічності
- •1.1.3 Аналіз технічних вимог
- •Матеріал інструменту та його властивості
- •Вибір типу виробництва та його характеристика
- •Вибір оптимального методу одержання заготовки
- •1.4 Розробка запропонованого технологічного процесу
- •1.5 Вибір і обґрунтування вибору обладнання та технічного оснащення
- •1.5.1 Вибір обладнання
- •1.5.2 Вибір технологічної оснастки
- •1. 6 Розбивка операцій на установи, позиції, технологічні переходи, робочі ходи
- •1.7 Вибір та обгрунтування технологічних баз по кожній операції технологічного процесу
- •1.8 Визначення припусків міжопераційних розмірів
- •1.8.1 Визначення припусків аналітичним методом на одну поверхню
- •1.8.3 Розрахунок припусків,міжопераційних розмірів на всі поверхні за нормативами
- •1.9 Розрахунок режимів різання
- •1.9.1 На токарну гідрокопірувальну операцію 015 детально розрахувати режими різання за емпіричними формулами
- •1.9.2 На горизонтально-фрезерну 040 операцію детально визначити режими різання за нормативами
- •1.9.3 Визначення режимів різання на всі операції технологічного процессу
- •1.10 Розрахунок норм часу
- •1.10.1 Визначення норм часу на дві операції
- •1.10.2 Визначення технічних норм часу на всі операції технологічного процесу
- •2 Рахунково-конструкторська частина
- •2.1 Спроектувати контрольний інструмент для контролю поверхні розміром ø11,8 -0,01)
- •2.1.1 Аналіз конструкції інструмента та галузь його застосування
- •2.1.2 Розрахунок основних параметрів контрольного інструмента
- •2.2 Спроектувати спеціальне пристосування для виконання фрезерно-центрувальної операції
- •Призначення, будова і принцип роботи пристосування
- •2.2.2 Розрахунок основних параметрів затискного механізму
- •2.2.3 Технічна та економічна доцільність застосування пристосування
- •3 Організаційна частина
- •3.1 Організація інструментального господарства
- •4 Охорона праці
- •4.1 Аналіз можливих небезпечних та шкідливих виробничих факторів, які виникають при проектуванні об’єкту
- •4.1.1 Заходи, щодо усунення чи зниження шкідливого впливу виявлених факторів
- •4.1.2 Заходи щодо охорони праці
- •4.2 Виробнича санітарія
- •4.3 Заходи, щодо захисту навколишнього середовища
- •4.4 Пожежна безпека та протирадіаційний захист об’єкту, що проектується
- •Висновок
- •Нормативна література
- •Література
4.1.1 Заходи, щодо усунення чи зниження шкідливого впливу виявлених факторів
Для зниження шкідливої дії виявлених небезпечних чинників заснованих на нормативних документах нами розроблені наступні заходи.
Боротьба
з шумом і вібрацією проводиться за
допомогою як організаційних
так і технологічних процесів. Методи
боротьби з шумом і
вібрацією в багатьох випадках є подібними.
Захист від дії шуму і вібрації
на проектувальної нами дільниці
проводиться на усіх етапах підготовки
і виконання виробничих процесів.
Так,
для усунення і зменшення вібрації машин,
обладнання та
виробничого шуму були застосовувані
наступні методи:
Жорстке кріплення вібруючих деталей та вузлів, усунення зайвих зазорів в сполуках механізмів.
Віброізоляція та віброгасники, які зменшують рівень вібрацій, які передаються від джерел на тіло робітника.
Воно здійснюється уведенням поміж джерелом вібрації і працівником проміжного пружного зв'язку, який забезпечує зниження амплітуди коливання до 0,1-0,2 мм.
Проблема зниження шуму в механічних цехах має важливе значення. Через те, що робота на верстатах вимагає вільної маніпуляції в робітничій зоні верстата (установка та закріплення заготовки, вимірювання деталі, вилучення стружки та інше - це виключає можливість застосування звукоізоляційних кожухів). Тому основними напрямками у боротьбі з шумом в металорізальних верстатах є локалізація в джерелах його виникнення, та акустична обробка приміщення. Зменшення шумів механічного походження передбачено вже на стадії проектування. Захист від шуму будівельно-акустичним методом полягає в розміщенні на внутрішніх поверхнях приміщення звукопоглинальних матеріалів.
Основна мета захисного заземлення полягає в тому, щоб знизити до безпечної величини напругу відносно землі, яка виникає на струмоведучих металевих частинах електроустановок при пошкодженні ізоляції. Захисне відключення застосовується як допоміжний засіб, коли немає впевненості у надійності заземлення чи занулення. При цьому вирішальне значення має навчання персоналу.
Правильно
виконане раціональне освітлення
промислових підприємств
має важливе значення для виконання всіх
видів робіт. Для
створення сприятливих умов здорової
роботи, які б виключали
швидку втомлюваність очей, виникнення
професійних захворювань,
була використана комбінована система
освітлення: природне
та штучне освітлення.
Природне
освітлення дільниці здійснюється через
світлові отвори
(вікна) в зовнішніх стінах, та через
ліхтарі (аераційні, зенітні,
що встановлені на покритті виробничих
будівель).
Штучне
освітлення вміщується через систему
комбінованого освітлення,
яке складається із загального та
місцевого.
Місцеве
освітлення створюється світильниками,
що концентрують світловий
потік безпосередньо на робочих місцях.
У
зв'язку з тим, що показник КПО залежить
від розміру світлових
отворів, ступені чистоти скла в світлових
отворах пофарбування
стін, то для підтримки освітлення на
постійному рівні категорично заборонено
загороджувати віконні отвори, чистка
скла світлових ліхтарів і отворів
проводиться не рідше двох разів на рік.
Очищення світильників
проводиться не менше одного разу на три
місяця.
