- •Лабораторна робота № 4 вивчення асортименту і якості м'яса і м'ясних продуктів
- •Теоретичні положення
- •Молодняк – тварини віком від 3 міс. До 3 років
- •За віком і статтю – на чотири групи Місцеві – Бура, Пінцгау Білоголова українська, Абердинагутська Карпатська, Шортгорнська
- •Червона степова, Чорно-ряба, Червона поліська
- •Симентальська
- •1.Повне задубіння:
- •4.3 Визначення виду і якості м'яса
- •Санітарна оцінка м’яса
- •Засоби подовження строків зберігання охолодженого м'яса
- •4.4 Вивчення асортименту і якості варених, напівкопчених, сиропопчених ковбас і м'ясокопченостей
- •4.5 Вивчення асортименту і якості м'ясних консервів
- •Дегустаційна оцінка м'ясних виробів
- •4.6 Контрольні питання
4.3 Визначення виду і якості м'яса
Завдання 1 Вивчити «Правила клеймування м’яса», замалювати клейма з усіма позначеннями і клеймами.
Завдання 2 Вивчити класифікацію, асортимент, вимоги до якості м'яса свинини, яловичини і птиці, привести характеристику відповідних показників досліджуваного зразка у таблиціях 4.1 і 4.2.
Таблиця 4.1 - Органолептичні ознаки м'яса залежно від ступеня свіжості
М’ясо свiже |
Сумнiвньої свiжостi |
Неякiсне |
Досліджуємий зразок |
||
На поверхні туші суха кірочка; на розрізі м'ясо чевоного кольору, відтінок, характерний для тварин кожного виду, поверхня розрiзу блискуча, волога, м’ясний сік прозорий. |
Туша вкрита твердою кірочкою темного кольору або поверхня волога, липка, на розрiзi м’ясо дещо темнішого кольору, нiж свiже, поверхня розрiзу матова, волога; м’ясний сiк мутнуватий. |
Поверхня туші дуже суха або дуже волога, липка, зеленуватого кольору; з часто плicявою; на розрiзi м’ясо темне, iнодi зелене; поверхня розрiзу липка, мокра. |
|
||
Щiльнiсть |
|
||||
На розрізі м'ясо щільне, еластичне; ямка пiсля надавлювання пальцем швидко вирiвнюється. |
На розрiзi м’ясо пухке, ямка пiсля надавлювання вирiвнюється не вiдразу. |
На розрiзi м’ясо дрябле; ямка вiд надавлювання не вирiвнюється.
|
|
||
Запах |
|
||||
Запах характерний для свiжого м’яса (залежно вiд виду тварин). |
Запах кислуватий, затхлий, iнодi гнильний в зовнiшнiх шарах; у бiльш глибоких - вiдсутнiй. |
Запах явно гнильний виявляють i в глибоких шарах. |
|
||
Жир |
|
||||
Блискучий. Жир великої рогатої худоби твердий бiлого або жовтуватого кольору при роздавлюваннi кришиться.
|
Матовий, з бруднуватим вiдтiнком; при роздавлюванi мажеться, злегка липне до пальцiв; іноді спостерiгається плiстнява; запах жиру, який трохи полежав i обвiтрився. |
Сiрого кольору з бруднуватим вiдтiнком, вкритий плiснявою, згiрклий або рiзко сальний запах. |
|
||
Кiстковий мозок |
|
||||
Заповнює весь простiр трубчастих кiсток, твердий жовтого кольору, фарфоропо- дiбний блиск. |
Заповнює простiр трубчастих кiсток, твердий, матовий.
|
Не заповнює простору кiсткової порожнини; м’якої консистенцiї; брудно-сiрого або темного кольору |
|
||
Сухожилки та суглоби кiнцiвок |
|
||||
Тверді, бiлi, блискучі; синовiя прозорі. |
Сухожилки трохи пом’якшенi, матовi або сiруватi, поверхня вкрита слизом; синовiя мутна. |
Сухожилки брудно-сiрого кольору, слизькі; поверхнi сулобiв вкритi слизом брудо-червоного кольору. |
|
||
Бульйон |
|
||||
Прозорий, ароматний, жир у виглядi великих крапель. |
Каламутний, неароматний, затхлий; краплини жиру на поверхні дуже дрiбнi |
Брудний з пластiвцями, затхий або гнильний запах; жирові краплини майже вiдсутнi. |
|
||
М'ясо, отримане від здорових і відпочилих тварин, не містить мікроорганізмів. На м'ясо мікроорганізми потрапляють в процесі первинної його обробки і розбирання туш, транспортування, зберігання, реалізації через повітря, контакт із шкірою тварин, із забруднених інструментів, інвентарю, устаткування, рук і спецодягу робітників. При забої м'ясо тварин може бути обсім'янене внаслідок проникнення бактерій з кишечнику в мускульну тканину. Джерелом контамінації м'яса патогенними і токсигенними бактеріями можуть бути тварини-бактеріоносії і хворі люди.
Склад мікрофлори м'яса дуже різноманітний за кількістю і складом. За сприятливих умов мікроорганізми розмножуються на поверхні м'яса і поступово проникають у глибину. Обсіменіння м'яса мікроорганізмами знижує його якість.
При санітарно-гігієнічній експертизі м'яса згідно з ГОСТом 23392-78 проводять бактеріоскопічне дослідження, яке дозволяє швидко встановити ступінь його свіжості шляхом мікроскопування забарвлених за грамом мазків-відбитків. Метод грунтується на визначенні кількості бактерій і ступеня розкладу м'язової тканини.
М'ясо вважають свіжим, якщо в мазках-відбитках не знайдено мікроорганізмів або в полі зору препарату видно поодинокі (до 10 клітин) кулясті та паличковидні бактерії і відсутні сліди розкладу м'язової тканини. М'ясо сумнівної свіжості в полі зору мазка-відбитку з поверхневого шару м'язів містить до 10 мікроорганізмів, а з глибоких шарів - до 20-30 мікробів (переважно кулясті) і в ньому виявлені сліди розкладу м'язової тканини. М'ясо вважають несвіжим, якщо в полі зору мазка-відбитку знайдено більше 30 мікроорганізмів (переважно паличковидні) і спостерігається значний розклад м'язової тканини.
Встановлення ступеня свіжості м'яса птиці проводять за ГОСТом 7702.0-74, мікроскопічний та хімічний аналіз регламентовані ГОСТом 7702.1-74. Висновок щодо ступеня свіжості дають за результатами органолептичної оцінки, за необхідності проводять хімічні та мікробіологічні дослідження.
Згідно із Санітарними правилами і нормами для м'яса нормованими показниками є кількість МАФАМ, вміст БГКП і патогенних мікроорганізмів, в тому числі сальмонел.
