Українське національне відродження

Представники

Західна Україна

Андрій Бачинський (єпископ)

ініціатор утворення «Барбареума» (1774 р.), заснував в Ужгороді греко-католицьку духовну семінарію

Іван Орлай, Юрко Венелін

видавали в Петербурзі, Харкові, Одесі, Ніжині публікації про народне життя

Іван Кутка (священик)

склав «Буквар язика руського» (1797 р.), «Катехізіс малий» (1801 р.)

Василь Довгович (священик)

видав збірник «Поеми Василя Довговича» українською, угорською, латинською мовами (1832 р.)

Олександр Духнович (священик)

видав карпаторуський буквар (1847 р.), «Істинну історію карпаторусів» (1853 р.), підручники (граматика, географія)

Михайло Левицький

(митрополит)

- заснував 383 початкові школи з викладанням народною мовою, училища для священиків та вчителів (1817 р.);

- брав участь у Віденському конгресі (1815 р.), був ініціатором заборони «Русалки Дністрової» (1836 р.)

Іван Могильницький

(священик)

- разом з М. Левицьким утворив у Перемишлі культурно-освітню громадську організацію – «Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення письмами просвіти і культури серед вірних» (1816 – 1817 рр.). Видавали збірки (християнські заповіді + правила особистої гігієни, питання сільського господарства), але їх змішану мову (галицький діалект, книжкові церковнослов’янські терміни, звороти польської мови) погано сприймали читачі;

- видав «Буквар славено-руського язика» (1816 р.), підручник «Граматика язика словено-руського» (1823 р.)

Іван Снігурський

(єпископ)

разом з І. Могильницьким утворив культурно-освітній гурток у Перемишлі (1817 р.), видали збірки УНТ: «Пісні польські і руські люду галицького» (Вацлав Зелинський), «Руське весілля» (Йосип Лозинський)

Маркіян Шашкевич

+

Іван Вагилевич

+

Яків Головацький

(священики)

- утворили галицьке літературне угрупування – «Руська трійця» (1833 – 1837 рр.), до якого входили 20 осіб;

- прагнули перетворити народну мову на літературну. І. Вагилевич переклав українською «Слово о полку Ігоревім»;

- «ходили в народ»: записували народні пісні, оповіді, приказки, вислови;

- підготували до друку історико-літературну збірку «Зоря» (біографія Б. Хмельницького, вірші М. Шашкевича про

С. Наливайка та опришків, фольклорні твори), але цензура не пропустила її;

- 1836 р. видали у Будапешті альманах «Русалка Дністрова» (фольклорні твори, власні літературні твори, переклад з чеської та сербської мов, історичні твори), але цензура конфіскувала 800 примірників із 1000 надрукованих

Представники

Наддніпрянська Україна

Григорій Кониський (архієпископ)

ймовірний автор «Історії русів» (історія Малої Росії від перших гетьманів до 1769 р.)

Василь Капніст

(поет)

- утворив групу українських діячів патріотично-автономістського спрямування – Новгород-сіверський гурток (70-90-і роки ХVІІІ ст.): вивчали українську історію, етнографію, фольклор;

- проводив переговори з прусським міністром Герцбергом про спільну боротьбу проти Російської імперії

Василь Каразін

(вчений)

- заснував Харківський університет (1805 р.);

- ініціатор утворення Міністерства народної освіти Російської імперії (1802 – 1817 рр., 1824 – 1917 рр.)

Іван Срезневський

(мовознавець)

ініціатор видання журналу «Український вісник» (1816 – 1819 рр.): твори Г. Квітка-Основ’яненко, П. Гулака-Артемовського